Розподіл програм - використання програми, що знаходиться на спільному диску мережі.

Існуючі на сьогодні мережі досить відрізняються за принципами взаємодії, характеристикам і рівнем запропонованих послуг. Це пов’язано як з реальними потребами замовників, так і з розвитком мережевих архітектур.

За складністю обслуговування існує три види мереж : реальні, штучні та однорангові.

Реальні - це мережі, які вимагають одного-двох спеціалістів для для постійного обслуговування. Представником такої мережі є мережа NetWork фірми Novell. Крім того, дана мережа потребує крім DOS спеціальну операційну систему.

Штучні мережі - вони працюють як реальні мережі, але не потребують спеціального жорсткого диску. Ці мережі дозволяють з’єднувати комп’ютери через послідовні або паралельні порти без спеціальних мережевих адаптерів. Інколи такий зв’язок називають “по нуль-модему”. Такі мережі дуже повільні.

Однорангові - знаходяться між реальними і штучними. Їх часто називають “рівними серед рівних” (peer -to- peer network). В таких мережах всі комп’ютери працюють на рівних і не поділяються окремо на РС і ФС; кожен може виконувати ці функції.

Дві найбільш популярні мережі цього напрямку - це LAN tastic фірми Artsoft i Windows for Workgroups фірми Microsoft.

Ці мережі мають всі можливості реальних і одночасно є легкими в установці і експлуатації. Вони не визначають чітко РС і ФС.

За ступенем охоплення території і користувачів можна здійснити наступну класифікацію: глобальні мережі спільного використання, корпоративні мережі і локальні обчислювальні мережі.

Глобальні мережі спільного користування виставляють наступні вимоги:

наявність могутньої і гнучкої системи адресації, що дозволяє визначити велику кількість користувачів;

висока ефективність передачі корисної інформації;

використання складних протоколів маршрутирізації.

Корпоративні мережі призначені для об’єднання замкнутої групи користувачів, наприклад співробітників корпорації або фірми і можуть носити глобальний або локальний характер.

Локальні обчислювальні мережі призначені для організації взаємодії обмеженої групи користувачів, що використовують спеціальні протоколи з спрощеним механізмом маршрутирізації, адміністрування, передачі даних.