Що і як можна знайти в InterNet

На першу частину питання в заголовку можна відповісти, що тут можна знайти усе! InterNet – це заповітна мрія самвидавців і графоманів: хто завгодно може зробити власні Web-сторінки, а за дуже невелику плату їх можна розмістити на Web-сервері. Фірми публікують в Web відомості про себе, рекламу своїх товарів, поради по їх експлуатації, технічну документацію на свою продукцію тощо. На Web-серверах університетів можна прочитати наукові праці їх сотрудників, відомості про прийом і випуск студентів, учбові плани тощо. Багато газет і журналів виходять як в друковіному, так і в електронному вогляді. Також є багато інформації по фінансам, бізнесу, промисловосі, спорту, культурі, хоббі тощо.

Щодо другої частини, то тут трохи важче. Іноді не так легко знайти потрібну адресу, але тут допомагають різноманітні видання каталогів на зразок “Жовтих сторінок InterNet”, де можна знайти довідкову інформацію по темам, які цікавлять. Крім того, в самій мережі InterNet є засоби для “орієнтації”. Так, наприклад, існують Web-сторінки, на яких поміщені ссилки по різноманітним темам.

Прогнози на подальший розвиток мереж

Революція тільки починається. Нові системи комунікацій і цифрові технології вже до невпізнання змінили наш образ життя. Тільки подумайте, що тепер цілком звичайним здається те, про що десять років назад не можна було і мріяти. Ви можете продивитися фонди своєї місцевої бібліотеки - або бібліотеки на іншій стороні земної кулі - працювати зі своєю банківською лічбою і перевірити, чи не збанкрутував ваш ближній, і всі це за допомогою комп'ютера і модему.

Мережа, з її швидко зростаючою колекцією баз даних і інших джерел інформації, вже не обмежується промислово розвиненими країнами Заходу, - вона розкинулась тепер від Сибіру до Зимбабве. А ціни комп'ютерів і модемів, що до неї подключаются, продовжують знижуватися, і все більше і більше людей можуть це собі дозволити.

Гиперпространство стало життєво важливою частиною щоденного розпорядку мільйонів людей. По електронному зв'язку зав'язуються знайомства, люди влюбляются і вступають в шлюб, а всі починається з контакту в гиперпространстві, цьому ефемерному "місці", поглинаючим кордони держав і націй. Комерційні правочини виконуються в коді ASCII. На електронних зв'язках починаються політичні і суспільні рухи, що об'єднують людей за тисячі миль друг від друга.

І це тільки початок.

Ми живемо в сторіччі комунікацій, але засоби цих комунікацій залишаються сильно розділеними. Але коли-нибудь ваш телефон, телевізор, факс і персональний комп'ютер будуть замінені єдиним "інформаційним процесором", прив'язаним до всесвітньої Мережі оптоволоконними сполученнями.

На кончиках ваших пальців буде не тільки доступ до баз даних і бібліотек, але і влада. Маючи зв'язок з тисячами, з мільйонами людей, ви зможите брати участь в соціальних і політичних рухах в всій країні і в всьому мирі.

Як це відбудеться? Частково - від нової технології. Телевізори високого дозволу будуть потребувати розробки недорогих комп'ютерів, що зможать обробляти обсяги інформації, доступні сьогодні робочим станціям. Телефонні і телеграфні компанії в співробітництві, а інколи і конкуруючи, проведуть в ваше будинок оптично-волоконні лінії.

Створення цієї нової Мережі будуть потребувати більшого, ніж високошвидкісні канали і коммутационное обладнання, - буде потрібна нова парадигма комунікацій - Мережа як служба інформації. Мережа залишається достатньо складним і таємничим місцем. Щоб отримати сьогодні щось від мережі, ви повинні витратити багато часу або спілкуючись з її ветеранами, або читаючи підручник. Вам прийдеться вивчити такі таємниці буття, як екстравагантності команди Unix cd.

Порівняйте це з телефоном, що зараз дає доступ до колосальних інформаційних ресурсів натиском декількох кнопок, або з комп'ютерною мережею типу Prodigy, в якій можна пересуватися з допомогою простих команд і кнопок миші.

Системні адміністратори Internet почали вже розуміти, що не всі бажають вивчати тонкощі системи Unix, і що відмова це робити не ставить людей поза мораллю. Ми вже спостерігаємо розвиток простих інтерфейсів, що дозволять мільйонам людей скористуватися всією потужністю Мережі. Можна помітити цю тенденцію в меню програм Gopher і Всесвітньої Мережі (World Wide Web), що не вимагають витончених навиків спілкування з комп'ютером, але відкривають коміру до тисяч джерел інформації. Поштові програми і текстові редактори, такі, як Pico і Pine, обіцяють ті ж можливості, що і програми постарше, такі як Emacs, але при в декілька раз меншої складності.

Деякі розробники програмного забезпечення продовжують цю тенденцію далі, створюючи графічні інтерфейси, що дозволять переміщуватися в межах Internet щелчками миші на екрані, або викликати простий текстовий редактор - приблизно як відбувається пересування в комп'ютері Macintosh або в комерційній мережі, такий, як Prodigy.

Тепер про самі служби Internet.

На кожну базу даних, до якої є доступ з Internet, сьогодні існує три або чотири, до яких такого доступу немає. Урядові відомства тільки тепер починають підмикати свої сховища інформації до Мережі. Деякі торговці - від володарів баз даних до володарів книжних крамниць, надають доступ до своїх ресурсів через Мережу.

Зараз небагато людей використають одне з найцікавіших додатків Мережі. Є стандарт, що називається MIME, що дозволяє пересилати по Мережі звукові і графічні файли в