та експертів у 2000 р. кількість користувачів InterNet сягала майже 300 млн. Чоловік, а попередні дані за початок 2001 р. ще більш вражаючі – Мережа увесь час розширюється, причому насамперед, за рахунок потенційних користувачів Павутини – рядових власників персональних комп'ютерів. У цьому і полягає друга точка зору, що визнає масовість InterNet. Мережа – це всесвітня бібліотека різних ресурсів, на зовсім різну тематику. Автор даної роботи дотримується саме цієї точки зору, адже Мережа володіє всіма характерними рисами засобів масової інформації – у неї є своя структура; універсальність її полягає в тому, що практично без усяких проблем кадрами можуть виступати різні користувачі, незалежно від талантів чи професійних якостей, але з визначеним рівнем компетентності; тематика InterNet-публікацій, як уже згадувалося, різна; цензурні обмеження практично відсутні – вони існують тільки на тих сайтах, які спеціалізуються на офіційній інформації чи представляють державу; матеріальна база InterNet виявляється тільки в можливостях користувачів і рекламодавців; принцип дієвості виявляється насамперед у найбільшої, у порівнянні з іншими ЗМІ, оперативності і т.д. і т.п. Також у InterNet найбільш розвинуті як ні де останні принципи ЗМІ, тобто це насамперед, принципи, що уже згадувалися – оперативності, народності, за багатьма думками застарілий – принцип інтернаціоналізму, принцип незалежності (поки ще нікому не удалося поставити собі на службу весь InterNet), принцип свободи творчості та ін.
Чи впливають ЗМІ на політичну свідомість, чи ні - так питання вже давно не ставиться. А якщо ми вважаємо InterNet одним із суб'єктів ЗМІ, то значить впливає і сама Мережа, з якої, до речі, часто беруться матеріали для інших засобів, а багато політиків, оглядачі вже зараз посилаються на Мережу, як скажемо, на Reuter, Інтерфакс і ін. Суб'єкти інформаційного простору (виробники, транслятори і споживачі інформації), знаходячись так чи інакше у визначених відносинах один з одним, не можуть не впливати самі і не випробувати силу впливу на собі. Інша справа, коли мова заходить про характер (механізм) чи ступені цього взаємовпливу. У цих випадках сучасні оцінки впливу засобів масової комунікації - ЗМК (може бути вірніше буде використовувати саме цей термін, замість застарілого «ЗМІ») на політичну свідомість і поведінка людей дуже неоднозначні і навіть суперечливі.
Насамперед, дана робота присвячена сутності формування політичної свідомості як такого і можливостей впливу на нього такого засобу масової комунікації як InterNet. Ціль складається саме в останньому, тому глибокого аналізу механізму формування політичної свідомості в роботі немає, а розділ присвячений йому ґрунтується, насамперед, на традиційних підручниках по політології і декількох статтях, присвячених формуванню суспільно-політичної свідомості, узятих з InterNet.
Для теоретичного обґрунтування даного питання були використані деякі, надані безкоштовно, дані емпіричних досліджень компаній, що надають послуги InterNet (так званих «провайдерів») і спеціалізованих інформаційно-аналітичних центрів, що також представлені в Мережі.
Дана робота про вплив Всесвітньої Павутини, тому й основні дані по другому і третьому розділах, а також по додатку були узяті з Мережі, з наданням відповідних коментарів, оцінок автора, що прагнув крім надання інформації показати і своє відношення до даного питання.
У роботі були використані дані різних сайтів політичної спрямованості, вузлів, включених у тематичні розділи «Наука» і «Політика» декількох пошукових серверів, а також статті, періодично розташовувані на центральних сторінках сайтів провайдерів і інформаційних центрів, на WEB-сторінках відомих політиків і політологів як Росії, так і України.
Як уже згадувалося, дана тема ще дуже слабко вивчена й освітлена в літературі. Розробки по ній в Україні практично відсутні, тому автор насамперед виходив із ситуації, що склалася на більш широкому InterNet-просторі – мається на увазі розвиток Мережі в Росії, тому що тематичних сайтів там представлено набагато більше, ніж в Україні, а також там є багато посилань і на українські сайти політичного змісту. Використовувалася також інформація із закордонних інформаційних вузлів, що присвячена розробці даної проблеми.
Своєю головною метою автор поставив надання найбільш об'єктивної інформації для її можливого застосування в рамках сучасної ситуації в Україні, сподіваючись на активне використання передового досвіду, намагаючись показати, яким шляхом, на його думку, повинна рухатися наша держава для її більш ефективного становлення і розвитку.
© 2000. Copyright by .
INTERNET У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
Перейти до:
1. ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
У політології політична свідомість виступає однією з категорій, що характеризують суб'єктивні аспекти політичного життя, діяльності і політики, у цілому. Вона містить у собі почуттєві і теоретичні, ціннісні і нормативні, раціональні і підсвідомі уявлення громадян. Дані поняття допомагають усвідомити і наповнити змістом усебічні зв'язки людей з інститутами влади і між собою з питань участі в справах керування суспільством і державою. У сучасних умовах становлення демократії в Україні саме політична свідомість повинна поступово вийти за рамки звичайної сукупності офіційних норм і одиночних прикладів лояльного відношення до влади, що було властиве тоталітаризму. А це, у свою чергу, передбачає глибокі знання і розуміння особливостей функціонування даного суспільно-політичного феномена людського буття, особливо в середовищі політологів.
Політична свідомість є своєрідним стрижнем усіх форм суспільної свідомості і займає серед них особливе місце, тому що в ній відбиваються економічні інтереси класів і соціальних груп, вона впливає на боротьбу за владу і на всі сфери соціального життя. Політичній свідомості належить ведуча роль, тому що вона ближче стоїть до економічного базису і виражає матеріальні і політичні інтереси суб'єктів. Економіка первинна стосовно політики, але і політика