Політична свідомість виконує інтегруючу роль, вона пронизує усі інші форми суспільної свідомості. Звичайно, ця роль дуже складна, тому що і політична свідомість може відчувати вплив з боку, наприклад, релігії, права чи науки, але ведучий вплив зберігається все ж таки за політичною свідомістю.

1.1. СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Політична свідомість – це сукупність уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають відношення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі у керуванні справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому; політична свідомість являє собою систему ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин; це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається усвідомлення сфери політики суб'єктами, що виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Вона є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому.

Сутність політичної свідомості полягає в тім, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів людей.

Політична свідомість формується з появою класів, держави і політики як сфери громадського життя, тобто з виникненням політичної системи суспільства. В ній відбиваються взаємини класів і соціальних груп, їхня роль і місце в системі державної влади, а також відносин між націями і державами, основою для єдності цих зв'язків є економічні відносини суспільства.

Політична свідомість у класовому суспільстві носить класовий характер. Вона не може бути однорідною, тому що вона охоплює сферу відносин усіх класів і шарів до держави й уряду, сферу взаємин між різними суб'єктами. Політична оцінка дійсності залежить від того положення, що займає суб'єкт, носій цієї оцінки в даному суспільстві. У державі відбувається зіткнення політичних інтересів у боротьбі за владу, і головною проблемою політичного мислення є устрій державної влади. Політична боротьба за визначення державного устрою може проходити в різних формах: парламентські дискусії й економічні вимоги, головне обговорення соціальних проблем, насильницькі державні перевороти, соціальні революції.

Політична свідомість безпосередньо детермінована політичним буттям людини, однак на неї, на її характер впливають соціально-економічні, національні і культурні особливості суспільства, а також глобальні, загальнолюдські проблеми.

У той же час, слід зазначити, що політична свідомість аж ніяк не є пасивним відображенням політичного буття, а здатна прогнозувати і моделювати політичні процеси; вона впливає на політичне життя суспільства, а через неї на економічні, культурні і духовні відносини в суспільстві; визначає основні напрямки політичної діяльності соціальних груп, спільнот, політичних партій і громадських організацій, політичних лідерів і окремих осіб. Саме тому практика керування суспільно-державними процесами повинна враховувати загальне, а бажано й індивідуальне, стан політичної свідомості у всіх його проявах, прагнути до погодженості в політичних позиціях, сприяти формуванню політичної свідомості, яка б відповідала потребам розвитку даного суспільства.

Політична свідомість, як стає ясним, явище далеке не статичне й одноманітне, вона, по суті своєї, суперечливо, тому що відображаючи політичне буття найчастіше чи відстає від нього, чи випереджає, а в ідеалі – відповідає йому. Детальний, уважний аналіз цих протиріч політичної свідомості дозволяє вчасно визначити серйозні, чи навіть небезпечні недоліки соціального організму. А це означає, що в керуванні державою і суспільством важливий не тільки економічний, статистичний аналіз суспільно-політичного життя, але і дослідження, вивчення стану політичної свідомості.

Суспільна свідомість виникла не після виникнення суспільного буття, а одночасно й у єдності з ним. Без суспільної свідомості суспільство просто не могло б виникнути і розвиватися, тому що воно існує як би в двох проявах: відбивної й активно-творчий. Сутність свідомості саме в тім і складається, що вона може відбивати суспільне буття тільки за умов одночасного активно-творчого його перетворення.

Але, підкреслюючи єдність суспільного буття і суспільної свідомості, не можна забувати і про їхнє розходження, специфічну роз'єднаність, відносній самостійності.

Особливістю суспільної свідомості є те, що вона у своєму впливі на буття може як би оцінювати його, розкривати його потаєний зміст, прогнозувати, через практичну діяльність людей перетворювати його. А тому суспільна свідомість епохи може не тільки відбивати буття, але й активно сприяти його перетворенню. У цьому полягає та історично сформована функція суспільної свідомості, що робить його необхідним і реально існуючим елементом будь-якого суспільного устрою. Ніякі реформи, якщо вони не підкріплюються суспільним усвідомленням їхнього змісту і необхідності, не дадуть очікуваних результатів, а тільки зависнуть у повітрі.

1.2. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Політична свідомість – одна з основних форм суспільної свідомості, вона виникає разом з появою державності, політичної влади. Це найбільш загальна категорія, що характеризує суб'єктивну сторону політики. По своєму змісті вона охоплює почуттєві і теоретичні, ціннісні і нормативні уявлення громадян, що опосередковують їхні зв'язки з інститутами влади.

У політології політична свідомість виступає багатогранним, систематичним і складно структурованим поняттям. Політико-соціологічний аналіз, насамперед, передбачає диференціацію свідомості щодо його суб'єктів, у самому загально-конкретному значенні:

ь ь    політична свідомість усього суспільства,

ь ь    нації,

ь ь    соціальної групи,

ь ь    окремо узятої особистості.

Функції політичної свідомості:

· ·       регулятивна (дає орієнтири за допомогою ідей, уявлень, переконань і т.п. щодо політичної участі);

· ·       оцінююча (сприяє виробленню відношення до політичного життя, до конкретних політичних подій);

· ·       інтегруюча