Теоретична політична свідомість виступає як спосіб відображення політики і має визначену структуру, що включає наступні елементи:

1) система наукових знань про політичне життя, тобто політичні теорії;

2) концепції політичного розвитку, що спираються на реальну політичну практику;

3) політичні ідеї, що є основою для нових політичних теорій;

4) конкретні політичні програми.

Теоретична політична свідомість покликана спиратися на суспільне буття, хоча цей зв'язок має складний і суперечливий характер. Свідомість впливає на соціальну практику, рухає її, перевіряючи істинність політичних поглядів. Саме політична практика є критерієм істинності ідеології.

Політична свідомість покликана закріплювати й удосконалювати досягнутий рівень політичної практики. І ефективність її впливу на суспільство є показником рівня розвитку теоретичної політичної свідомості.

У залежності від суб'єктів в загальноабстрактному розумінні політична свідомість може бути:

o o      масовою (виражає суспільну думку, настрій і дію мас);

o o      груповою (узагальнює установки і мотиви політичного поводження конкретних класів, шарів, еліт);

o o      індивідуальною (містить систему інформаційних, мотиваційних і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особою політики й участь у ній).

Говорячи про процес формування політичної свідомості окремого індивіда, звичайно відзначають чотири фактори, що впливають на цей процес: власний життєвий досвід людини (включаючи соціально-економічні умови її існування); міжособистісні комунікації, що розширюють індивідуальний досвід людини до сукупного досвіду його референтної групи; суспільні інститути (церква, школа, партії й об'єднання і т.п.), що тиражують очищений до ідеології досвід різних соціальних груп; нарешті, засобу масової комунікації (ЗМІ), які надають можливість кожному скористатися досвідом усіх у всім різноманітті форм і змісту (головним чином, ставка робиться на InterNet).

Очевидно, що тільки ЗМК, включаючи (крім газет, журналів, радіо, кіно, телебачення і InterNet) і найперший «засіб» масової комунікації – книги – дозволяють сучасній людині по-справжньому повно усвідомити своє місце в політичному просторі. Однак така «завершальна» у процесі політичної самоідентифікації індивіда роль ЗМІ зовсім не обов'язково є вирішальної і визначальної. Внесок кожного фактора в цей процес, мабуть, сильно розрізняється для різних людей.

Переходячи від категорії індивідуального до категорії масового, можна сказати, що значення і роль кожного з перерахованих факторів у формуванні масової політичної свідомості в різних суспільствах різна. Це обумовлено не тільки національно-культурними особливостями й історією того чи іншого суспільства чи держави, рівнем його економічного, соціального і технологічного розвитку, але і пережитої їм у даний період конкретною соціально-політичною ситуацією.

Ясно, що характер відносин суспільства й інституту ЗМК у країнах постсоціалістичного простору (зокрема, в Україні) кінця 90-х років не тільки істотно відрізняється від характеру аналогічних відносин в інших країнах, але він також помітно видозмінився з часів кінця 80-х і тим більше 70-х років.

Анітрошки не претендуючи на повноту висвітлення заявленої в заголовку проблематики, автор хотів би лише звернути увагу на кілька істотних моментів, що характеризують взаємовплив засобів масової інформації (ЗМІ) – у даному випадку, InterNet і масової політичної свідомості в Україні дійсного часу. 

Перейти до:

1.3. ЗНАЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток політичних процесів, визначати природу діяльності в сфері влади як окремих людей, так і їхніх суспільних об'єднань. Тому від політичної свідомості прямо залежить зміст і характер політичного процесу, мети і засоби режиму правління.

Для більш глибокого розуміння суті даного питання, у даному розділі автор вважає доцільним намалювати картину механізмів масової політичної свідомості, як найбільше, що повно відбиває зміст формування політичної свідомості. Також автор спробував представити форми вираження суспільної свідомості як результату всього процесу.

Варто відразу ж обмовитися, що в багатьох склалося обмежене і невірне представлення про масову свідомість, що трактувалася як низькопробна, примітивна частина повсякденної свідомості визначеної частини трудящих і насамперед молоді. Але масова свідомість є більш складний феномен. По підрахунках соціологів, кожна людина є членом як мінімум 5-6 тільки малих і не менш 10-15 великих і "середніх" формальних і неформальних груп. Ця маса людей, будучи реальною, природною спільністю, поєднується якимсь реально діючим (нехай хоча б короткочасним) соціальним процесом, здійснює загальну діяльність, демонструє спільне поводження. Більш того, сам феномен маси не виникає, якщо подібна загальна, спільна діяльність чи подібна поведінка відсутня. Масова свідомість - це свідомість маси, свідомість різних типів і видів мас.

З масовою свідомістю зв'язана суспільна думка, що представляє його окремий випадок. Суспільна думка виражає відношення (сховане чи явне) різних соціальних спільнот до тих чи інших подій реальності. Вона визначає поведінку окремих особистостей, соціальних груп, мас і держав.

Суспільна думка може відбивати істину чи бути помилковою. Вона може виникати стихійно, а може формуватися як частина масової свідомості державними установами, політичними організаціями, засобами інформації. Наприклад, у 30-і роки засобами пропаганди в нашій країні була сформована масова свідомість нетерпимості до інакомислячого. І суспільна думка вимагала смерті усім, хто по своїх переконаннях не вписувалася в рамки масової свідомості.

Правильне уявлення про суспільну свідомість не може скластись без аналізу специфічних форм, за допомогою яких реально здійснюється відображення суспільного буття і зворотний вплив суспільної свідомості на життя суспільства.

Під формам суспільної свідомості розуміють різні форми відображення у свідомості людей об'єктивного світу і суспільного буття, на основі якого вони виникають у процесі практичної діяльності. Суспільна свідомість існує і виявляється у формах політичної свідомості, правової свідомості, моральної свідомості, релігійної й атеїстичної свідомості, естетичної свідомості, природно-наукової свідомості та ін.

Існування різних форм суспільної свідомості визначається багатством і різноманіттям самого об'єктивного світу – природи і суспільства. Різні форми