Але багатство і складність об'єктивного світу створюють тільки можливість появи різних форм суспільної свідомості. Реалізується ж ця можливість на основі конкретної суспільної потреби.

1. МОЖЛИВОСТІ INTERNET У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ 

Велика частина населення в Україні знають про існування сьогодні такого організму як InterNet. Але, на жаль, лише не багато хто уявляє собі його вигляд і сутність. Саме з цих позицій випливає демонізація Мережі, приписування багатьма їй жахливого вигляду і магічної влади.

Достатня кількість і суперечливість різних поглядів на характер і ступінь впливовості InterNet викликає природне бажання експериментально перевірити наявність у реальному житті представлених вище моделей їхнього впливу на масову політичну свідомість. Тим більше цікаво провести відповідний аналіз на українському чи близькому нам, російському матеріалі й особливо в рамках поточного моменту, а також у контексті передвиборної кампанії, коли і політична інформація всіх ЗМІ і InterNet, зокрема, і сприйняття її рядовим обивателем дуже специфічні.

Ясно, що при проведенні такої експериментальної перевірки перше, що необхідно зробити, це визначити емпіричні показники, що характеризують, з одного боку, вплив InterNet, а з іншого боку - масову політичну свідомість і поведінку. 

2.1. INTERNET – МОНСТР ЧИ ОБ'ЄДНУЮЧИЙ ПОЧАТОК

Загальна кількість InterNet-користувачів постійно збільшується. повідомляє, що до 2002 року 490 мільйонів людей в усьому світі будуть мати доступ до глобальної Мережі (у даний час по деяких прогнозах це число складає близько 350 мільйонів). Це 79.4 чоловік на кожну 1000. А в 2005 році цей показник складе 118 чоловік на 1000.

15 ведучих країн (з погляду розвитку InterNet) покриють приблизно 82% всіх Інтернет-користувачів. Як і раніше лідируючі позиції будуть належати США. У 2002 році на американців прийдеться 1/3 усіх користувачів. До кінця 2005 року ця цифра знизиться до 27%.

По оцінках фахівців , розвиток InterNet у Росії йде з відставанням на два-три роки від Європи і Японії і на чотири-п'ять років від Сполучених Штатів. Україна, у свою чергу, відстає від передових країн на 5-6 років. Причин немало; одна з них у тім, що просування InterNet обмежується недостатнім рівнем розвитку комунікаційних ліній. У Росії на 100 жителів приходиться в середньому 19 телефонів, у той час, як для США цей показник більше в 3 рази - 64 телефона на 100 жителів. За даними “Web-Вектор”, у даний час у Росії нараховується більше 7 мільйонів користувачів комп'ютерів. Близько 2 мільйонів чоловік мають вихід у InterNet. Таким чином, InterNet охопив лише близько 1% населення країни. В Україні ще гірше – користувачів InterNet за даними ведучих провайдерів навіть менше 1% усього населення, це тільки, приблизно, 1/10 усіх користувачів персональними комп'ютерами. А за даними Української асоціації операторів зв'язку “ТЕЛАС”, сьогодні в Україні кількість абонентів InterNet – 300 тис., веб-сереверів – понад 1 тис., провайдерів InterNet – близько 200.[1]

Що стосується прогнозів розвитку InterNet в Україні, то якщо в США початок дійсного бума відносять до 2000-2001 року, то в Україні, з урахуванням її відставання, дійсний бум і, у першу чергу, стрімкий розвиток сектора “бізнес-бізнес”, а потім вже і «політика-політика» і ін. можна чекати лише в 2005-2007 роках.

Згідно з прогнозами консалтингової компанії “”, загальний оборот ринку InterNet-реклами в СНД у 2000 році складе біля $5 мільйонів, у 2001 - $30 мільйонів, у 2002 - $70 мільйонів, а в 2003 році дійде до оцінки в 150 мільйонів доларів. У 1999 році обсяг ринку реклами в Рунеті склав усього $2 мільйони ()За результатами дослідження статистики “” на Mail.Ru була виявлена сама популярна листівка серед тих, що користувалися сервісом. Було висловлене припущення, що саме вона відповідає щирому портрету користувача Рунету.

Сьогодні навіть творці української електронної Павутини й активних відвідувачів російського InterNet найчастіше слабко представляють його границі, зміст і ступінь упорядкованості. Трохи прояснити цю тему допомагають матеріали каталогів, що збирають і класифікують українські і російські сайти, а також нагромаджуючу статистику їхньої відвідуваності.

На кінець травня 1999 року найбільше число сайтов - близько 28000 - було зафіксовано каталогом ресурсів , при цьому, щоправда, відзначалося, що тільки 19500 з них були доступні. Більш 25 тисяч сайтов було представлено в каталозі , у який щодня додається 30-100 нових імен. Про високий темп росту Мережі говорять і наступні факти. Пошукова система наприкінці 1998 року архивіровала порядку 7000 сайтів, а в середині травня 1999 – близько 10000. Каталог російських ресурсів – восени 1998 року нараховував понад 4000 домашніх сторінки, а до середини травня 1999 року – майже 8000 сайтов. Зараз об’єм збільшився майже вдвічі.

Нарешті, 1 червня 1999 року каталог “Яндекс” повідомив, що, за підсумками перепису, що завершилося, російський InterNet має майже 33 тисячі сайтів і більш 7 мільйонів документів, і додав: “…размер…вселенной русского InterNet увеличивался взрывообразно”. А що говорити про Україну, де пошукових серверів і то небагато, а професійних і те менше, служби статистики як такі до останнього часу були відсутні. Зараз стали вже достатньо міцні – meta-ukraine.com, uaportal.com, bigmir)net в українському InterNet.

2.2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВПЛИВУ МЕРЕЖІ НА ПОЛІТИЧНУ