Очевидно, що число російськомовних користувачів Всесвітньої Павутини росте з кожним днем. Чималу частину в цьому процесі займає й український InterNet, більшість каталогів і ресурсів якого все-таки російською мовою, але з'являється і маса нових сайтів, особливо саме політичного напрямку, основною мовою яких виступає державна. Схоже, що кількість користувачів Мережі перевалилася за якусь критичну рису, що дозволяє деяким дослідникам і політикам ставити серйозні ставки на її вплив на переваги виборців, їхню політичну свідомість. Природно, безпосередні споживачі політичної інформації з InterNet складають лише невелику частину всього українського електорату – на сторінки політичної спрямованості виходять у середньому за тиждень із приблизно 350 тисяч різних комп'ютерних місць. Розділ «Політика», що містить близько 500 вузлів у Росії і, приблизно, половину від цього в Україні, за всіма показниками займає зараз четверте місце по середньодобовому числу відвідувачів. Перше місце в цьому ряді, звичайно ж, займає розділ «Розваги», потім – «Бізнес і фінанси», і третє місце залишається за розділом «Засоби масової інформації». Однак у періоди яскравих політичних подій розділ «Політика» по числу відвідавши дані інформаційні вузли, найчастіше виходить на третє, а то і друге місце. Ну а якщо об'єднати тематичні розділи «ЗМІ» і «Політика», те узагалі виходить рекордна кількість відвідувачів, що випереджає навіть роздягнув «Розваги».

Традиційне сучасне українське суспільство ще не усвідомлює масштаби залучення найбільш активної в політичному відношенні частини нашого суспільства у Всесвітню павутину. Однак, постійно зростаюче число користувачів, що регулярно заглядають в InterNet вже починає виглядати досить привабливим для далекоглядних політиків. Тим більше, закономірно, що к політичним виборам число користувачів значно збільшується.

Як же може вплинути Мережа на політичну свідомість, якщо на перший погляд її можливості в Україні зараз дуже обмежені через відносну нечисленність аудиторії. Однак, не слід поспішати зі скоростиглими висновками, а треба звернути увагу на три логічних аспекти даної проблеми.

ВИСНОВКИ

Отже, на думку автора, можна стверджувати, що можливості впливу ЗМІ на політичну свідомість і поведінку українського населення є і вони ще будуть розвиватися, у той же час вплив традиційних ЗМІ в цілому далеко не безмежний. Такого тотального інтересу, уваги і довіри до повідомлень мас-медіа (а отже, і впливовості ЗМІ), що спостерігалися наприкінці 80-х років, сьогодні вже немає. Зате збільшується кількість користувачів InterNet, а отже, ретрансляторів суспільно-політичної інформації. Це зв'язано як з абсолютним скороченням споживання населенням даного виду інформації (скороченням аудиторії ЗМІ і сумарного часу читання, слухання і бічення), так і зі зміною цього споживання, викликаного падінням довіри до повідомлень ЗМІ. У той же час, зріс інтерес до Мережі і шанувальників у неї з кожним днем все більше і більше, а виходить, більше тих людей, що більше їй довіряють, завдяки компетентності, атмосфери довіри, оперативності одержання інформації і можливості спілкування.

Сказане не означає, що вплив ЗМІ зовсім відсутній. Просто суспільство стало істотно більш диференційованим по характері своєї взаємодії зі ЗМІ, і різні групи населення дуже по-різному реагують на інформаційні впливи. У політичному плані InterNet потрібний не всім, а тільки тим, хто дійсно має потребу у своєчасній інформації, а також зацікавлений в одержанні інформаційної вигоди для себе.

Подвійність і суперечливість суспільної думки у вираженні свого відношення до діяльності засобів масової комунікації відбиває поки ще занадто складну і неоднозначну позицію самих цих засобів, і InterNet, зокрема, у суспільстві. Задача сполучити у своїй роботі принципи професійної етики з одержанням максимального прибутку зважується різними засобами масової інформації, включаючи Всесвітню Павутину, зовсім по-різному, так само як по-різному розуміються роль і функція всіх ЗМІ в українському суспільстві і сьогоднішні інтереси цього суспільства. Усе це викликає цілком адекватну реакцію в суспільній думці. Не випадково у своїх оцінках діяльності преси й електронних ЗМІ користувачі розділилися переважно у відповідності зі своїми політичними пристрастями: негативні оцінки характерні в більшому ступені для респондентів, опозиційно настроєних до нинішнього курсу політичного й економічного розвитку України, а їх, на жаль стає усе більше.

Істотні зміни в сприйнятті традиційних ЗМІ, що відбулися в українському суспільстві за останнє десятиліття, роблять цілком розумним наступне припущення. Схоже, що в часи політичної нестабільності чи (ще сильніше) революційних трансформацій, коли процес політичної самоідентифікації індивіда вимагає залучення більшої інформації, соціальна роль і вплив ЗМК непомірно зростають. Навпаки, у періоди стабілізації чи (ще сильніше) стагнації, коли громадяни у своїй більшості "йдуть" у власне індивідуальне життя, побут і повсякденність, традиційні ЗМІ втрачають масову політичну впливовість, залишаючись значимими лише для вузького кола політичної еліти і її інтелектуального оточення. А InterNet, у свою чергу, актуальний завжди, адже не випадково перше місце в рейтингу тематичних розділів не у «Політики», а саме у «Розваг».

Звичайно, теза про всесильність ЗМІ і пришестя "медіакратії" вигідна насамперед самим ЗМІ і самої "медіакратії". Тому що володіння символічним капіталом "впливовості" дозволяє при визначених обставинах без особливої праці конвертувати його в капітал фінансовий. Найбільш сприятливі для цього умови настають під час тих чи інших виборів, коли, з одного боку, масовий виборець відчуває підвищений інтерес до політичної інформації, а з іншого боку - політики знаходяться в пошуку додаткових ресурсів впливовості. Може бути самою всесильною стане все-таки Мережа?..

У ситуації передвиборної кампанії InterNet уже іспитує спокуси продемонструвати свої можливості впливу на політичну свідомість. Найчастіше ці можливості можуть бути багаторазово збільшені у випадку об'єднання "корпоративних" сил. Але навіть могутній кумулятивний ефект