кольору збільшується кількість деталей зображення, які може вводити сканер. Для досягнення хорошої якості передачі колірних відтінків достатньо глибини кольору 12 біт, для високохудожніх робіт - 13-14 біт/колір.
Пакетна обробка: це сканування декількох оригіналів одночасно, із збереженням кожного зображення в окремому файлі. Програма пакетної обробки дозволяє без участі оператора виконати сканування певного числа оригіналів, забезпечуючи автоматичне перемикання режимів сканування і збереження відсканованих файлів.
Діапазон масштабування: це інтервал величин зміни масштабу оригінала, який може бути виконаний під час сканування. Він пов'язаний з роздільною здатністю сканера: чим вище значення максимального оптичного дозволу, тим більше коефіцієнт зростання початкового зображення без втрати якості.
Траєкторія сканування: це слід, по якому при скануванні проводиться зчитування значень оптичного параметра зображення. Вона може бути трьох видів: покрокова розгортка, гвинтова розгортка і в "старт-стопному" режимі.
Область сканування: максимальний розмір оригіналу, який може оцифрувати пристрій.
40) Загальні вимоги до створення документа
Одним з основних питань створення документа є вибір типу шрифту, його стилю і розміру, а також визначення вимог до густини друку на рядку і сторінці. Важливість цих рішень пов'язана з тим, що успіх того або іншого документа у великій мірі залежить від того, як він виглядає.
Вибір шрифту повинен відповідати інформації, яку ви хочете передати читачу: шрифт не повинен бути ні дуже помітним, ні дуже ординарним. При цьому різні частини документа (заголовок, сам текст документа, примітки) потрібно набирати шрифтами різних розмірів. Правильний вибір шрифту, його стилю (жирний, курсив, звичний) і розміру акцентує зміст повідомлення, не привертаючи уваги до самого шрифту. Велике значення має вибір ступеня розрідженості рядків на сторінці і їх довжина.
Типи шрифтів
Тип шрифту (або прийнятий в поліграфії термін гарнітура шрифту) визначає особливості написання цілого набору символів, що включає заголовні і рядкові букви, цифри, знаки пунктуації і спеціальні символи (наприклад, Times New Roman або Helvetica). Кожний тип шрифту має декілька стилів зображення символів, наприклад, напівжирний, курсив, напівжирний курсив, звичний. Крім того, можна ввести підкреслення символів і фрагментів тексту
Розміри шрифтів
Розмір шрифту або інакше кегль – це його вертикальний розмір, вимірюваний в пунктах (1 пункт дорівнює 0,376 мм). Для більшості документів використовуються 10 ѕ 12-пунктові шрифти, тоді як газетна смуга може мати тільки 8-пунктовий. Розмір шрифту більше 14 пунктів зазвичай використовується лише для заголовків і виділень. Зазначимо, що шрифти різних типів, але одного розміру необов'язково виглядають однаковими по величині. Так, 12-пунктова Helvetica має більший вертикальний розмір, ніж 12-пунктовий Times New Roman.
Розрідженість рядків і символів
Низька розрідженість рядків (тобто невелика відстань між сусідніми рядками) утруднює читання, а висока - робить документ малоінформативним. Для правильного вибору розрідженості рядків, також вимірюваної в пунктах, необхідно враховувати розмір шрифту, що використовується. В сучасних видавничих системах розрідженість рядків визначається автоматично на рівні 120% від вибраного розміру шрифту. В багатьох текстових процесорах є можливість регулювати відстань між символами в словах, створюючи більш ущільнене або розріджене їх зображення. Такий прийом часто застосовується для заголовків.
Ширина рядків
Ширина рядка (колонки) визначається кількістю знаків, які можуть бути на ній поміщені. Зазвичай, оптимальною вважається ширина рядка в межах від 45 до 60 символів.
Звертаємо увагу на наявність зв'язку між шириною рядка (колонки) і розміром вибраного шрифту: чим менший розмір шрифту, тим коротший рядок. Іншими словами, менший розмір шрифту дає можливість помістити більше символів на заданій площі листа.