У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


методів ведення «психологічних війн». У рамках концепції останніх (сам термін «психологічна війна» вперше ввів у науковий обіг у 1920 році британський історик Дж. Фуллер, який аналізував період Першої світової війни) тут почали розроблятися теоретичні засади впливу на психологію людини, масову свідомість (безпосередньо на людину, соціальні групи та соціум у цілому) і проходити апробацію практичні методики в ході проведення різноманітних «психологічних операцій» . Ус і дослідження відбувалися під контролем секретних спецслужб і військових, і були глибоко засекречені. До розробок у цій сфері було залучено наукові й спеціалізовані структури (науково-дослідні), в т. ч. академічні інститути, університети, коледжі, лікарні та різноманітні лабораторії. Аналогічні роботи велися в колишньому СРСР, Великій Британії, ФРН, Франції та інших країнах. Використовувалися психотропні апарати, різноманітні види психологічного впливу, в першу чергу, гіпноз, психо-хірургічні методи. Активно розроблялися методи впливу ЗМІ на масову аудиторію. Проводилися дослідження в сфері психотропної зброї й так званого енергоінформаційного обміну. Чимало є відомостей (часом дуже суперечливих) про спроби встановлення телепатичного зв'язку і проведення сеансів телепатії — передачі інформації від індуктора до реципієнта. Це, зокрема, американські дослідження, здійснювані серед африканських аборигенів, досліди на атомному підводному човні «Наутилус» і космічному кораблі «Аполлон»; радянські — в середовищі північних народів, дослідження науковців під керівництвом академіка В. П. Казначеєва, зокрема, «Полярный круг» [10], вивчення особливих здібностей академіками Ю. Б. Кобзаревим та Ю. В. Гуляєвим . Уявити масштаб робіт можна з цифр. Так, до теми «промивання мозків», що її досліджували в США, було залучено щонайменше 185 учених і близько 80 установ: в'язниць, лікарень, фармацевтичних компаній і 44 медичні коледжі та університети [3]. Добре знайомий кожному читачеві, проведений у колишньому СРСР наприкінці 80-х років ХХ століття широкомасштабний експеримент, чи то за недбальства влади (у це нескладно повірити) та наявності «поінформованих», чи то за прямої ініціації тих самих зацікавлених «поінформованих», телевізійних сеансів масового навіювання за участю А. Кашпіровського. У 1976 році вперше застосовується термін «інформаційна війна». Із 1994 року у США проводять офіційні наукові конференції з проблем інформаційних війн за участю провідних представників військово-політичного керівництва держави. Із цією метою там уже створено центр інформаційної стратегії і політики, завданням якого є вивчення можливостей використання інформаційних технологій у військових конфліктах ХХІ сторіччя. Нині посади офіцерів, які займаються питаннями інформаційного протиборства, введено в армії, на флоті та у військово-повітряних силах США. У липні 1995 року Національний університет оборони у Вашингтоні здійснив випуск першої групи спеціалістів у галузі інформаційної війни. Наприкінці 1998 року Об'єднаний комітет начальників штабів збройних сил США ухвалив документ «Доктрина проведення інформаційних операцій» (Joint document of information operation) [9]. Це і є концепція інформаційно-психологічної війни. До її елементів американські фахівці зараховують: здобування розвідувальної інформації, дезінформування, психологічні операції, фізичне руйнування інформаційних ресурсів супротивника (у тому числі з використанням електромагнітного впливу), напади (фізичні, електронні) на його інформаційну структуру, зараження комп'ютерними вірусами його обчислювальних мереж, проникнення до інформаційних мереж тощо, а також відповідні заходи протидії, захисту власних інформаційних ресурсів [6]. Тим самим, ризик дезорганізації суспільства через штучно створений інформаційно-організаційний керований хаос, через надлишок чи дефіцит інформації, дезінформацію, підвищення рівня загальної керованості великих соціальних груп — у межах досяжного. Сучасність переконує: класична парадигма війни застаріла, потрібно рахуватися з реаліями постбіполярного світу, розвитком сучасних технологій, і зважати на те, що нагальною є потреба неоінституціо-нального трактування інформаційної безпеки в загальній структурі національної безпеки. Концепт інформаційно-психологічної війни виходить за межі традиційної військової парадигми. Безумовно, феномен ІПВ є дуже складним. Спостерігається і певна диверсифікація згаданого соціального явища. Він немов тінь, обриси якої постійно змінюються.

1.2. Зміст поняття інформаційна війна

Розвиток кому-нікаційних технологій створює реальну та небезпечну можли-вість впливати на настрої у суспільстві, маніпулювати сус-пільною свідомістю певних со-ціальних верств. Такі цільові дії за ефективністю цілком можна зіставити, крім іншого, з традиційними засобами кон-фронтаційного протистояння, наприклад, воєнними, тому во-ни закономірно дістали назву «інформаційні (психологічні) війни». Проблема-тику їх розроблено у працях Г.Почепцова, Б.Кормича, Я.Вариводи, А.Чернова, С.Сьоміна, І.Ніколаєва й інших. Фактично неоголошені війни чільні країни, пе-редовсім США і Росія ведуть не один рік. Вони накопичили достатньо великий практичний дос-від у цих справах. Відомі фахівці із застосування інформаційної зброї та методів ведення таких воєн описали у багатьох дослідженнях.

Що ж таке інформаційна війна? За визначенням видатного спеціаліста у галузі комунікацій Г.Почепцова, це будь-які дії, спрямовані на нейтралізацію противника або опонента в інформаційному просторі. Вони можуть мати політичні, економічні культурні, ідеологічні, соціальні та інші аспекти і напрями дій [4]. Ефективність цього виду зброї можна проілюструвати дивовижним фактом ядерного роззброєння України (інформаційне зомбування "на добровільне роззброєння" тут було одним з ключових чинників) чи, скажімо, "трастовим психозом". Нинішнє пресування свідомості українців ідеями меншовартості, страху і безперспективності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження вартості підприємства перед його дешевою приватизацію.

Хоч термін «інформаційна війна» доволі но-вий, проте її елементи у вигляді психологічних операцій із використанням інформації мають дав-ню історію. Уже Перша, а згодом Друга світові війни засвідчили серйозні можливості пропаган-дистського впливу на масову свідомість, вироби-ли технологію такого впливу. Піонерами в інфор-маційному супроводі воєнних кампаній були країни Антанти, які поставили нові технології на «офіційний» ґрунт. Спеціалізовані пропаган-дистські підрозділи були створені у Великій Британії та США. Діяли вони таємно, залучаючи до співпраці рекламні компанії, і в основному


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9