1.6. Способи ведення інформаційної війни в епоху інформатизації та глобалізації
На сучасному етапі розвитку цивілізації інформація відіграє ключову роль у функціонуванні суспільних і державних інститутів і в житті кожної конкретної людини. На наших очах процес інформатизації розвивається настільки стрімко і найчастіше непередбачене, що ми лише тільки на самому початку шляху усвідомлення його соціальних, суспільних, політичних,
економічних, військових і інших можливих наслідків. Глобальна інформатизація веде до створення єдиного світового інформаційного простору, у рамках якого провадиться нагромадження, обробка, збереження й обмін інформацією між суб'єктами цього простору - людьми, організаціями, державами. Цілком зрозуміло й очевидно, що можливості швидкого обміну політичною, економічною, науково-технічною, спеціальною й іншою інформацією, застосування нових інформаційних технологій у всіх сферах громадського життя і, особливо, у виробництві і управлінні є безсумнівним благом для людства. Але подібно тому, як швидкий промисловий ріст створив погрозу екології землі, а успіхи ядерної фізики породили небезпека ядерної війни, так і інформатизація може стати джерелом ряду серйозних проблем планетарного масштабу. Однак необхідна сьогодні ступінь інформатизації може бути досягнута лише в суспільстві з високим науково-технічним і промисловим потенціалом і достатнім культурно-освітнім рівнем різних шарів населення окремих країн. У світовий інформаційний простір зможуть увійти тільки найбільш розвинуті і відповідно підготовлені країни. Держави, що не мають таких передумов усебічного розвитку, усе далі відсуваються на узбіччя соціального і технічного прогресу і стають як би «вічними маргіналами цивілізації». Уже тепер подібна нерівномірність загрожує протистоянням розвинутих країн і іншого світу, погрозою нестабільністю та виникнення нових сутичок і конфліктів[10].
Єдиний світовий інформаційний простір неминуче вимагає уніфікації інформаційних і телекомунікаційних технологій усіх країн - суб'єктів інформаційного співтовариства. Це дає можливість могутнім індустріальним державам, насамперед, таким як США і Японія, значно підсилювати свою політичну, економічну і військову перевагу за рахунок лідерства в інформатизації й у принципі здійснювати глобальний інформаційний контроль над світовим співтовариством і фактично нав'язувати свої правила
гри в реальному житті. Зрозуміло також, що перспектива такої залежності і можливість утрати самобутньої самостійності викликають серйозне занепокоєння інших держав, суспільних інститутів і окремих громадян. Все це напряму відноситься і до України.
Не менше сьогодні повинна тривожити інформаційно-культурна й інформаційно-ідеологічна експансія лідерів Заходу, здійснювана по світових телекомунікаційних мережах (наприклад, Іпіегпеї) і через засоби масової інформації. Багато країн змушені вживати спеціальних заходів для захисту своїх співгромадян, своєї культури, традицій і духовних цінностей від далекого інформаційного впливу. Варто постійно пам'ятати про захист національних інформаційних ресурсів і збереженні конфіденційності інформаційного обміну по світових відкритих мережах. Цілком імовірно, що на цьому ґрунті можуть виникати політична й економічна конфронтація між поруч держав, нові кризові ситуації в міжнародних відносинах. Тому в даний час інформаційна безпека, інформаційна війна й інформаційна зброя виявилися в центрі уваги[10].
В сучасних умовах інформатизація стає одним з найважливіших факторів суспільного розвитку, при цьому електронізація все більше набуває форм активної боротьби, яку зараз називають інформаційною, оскільки в ній широко використовуються спеціальні сили та засоби з метою впливу на інформаційне середовище протидіючої сторони, а також захист свого інформаційного середовища в інтересах досягнення поставленої мети.
Досвід останніх збройних конфліктів показав, що у еру стрімкого розвитку складних електронних систем, на полі бою все більше і ефективніше проводяться психологічні