Етнографічні особливості Покуття мають багато спільного з Буковиною та Гуцульщиною, проте є й оригінальні риси. Подвір'я має своєрідне планування типу “дворядної зв’язі”. Інтер'єр хати відзначається великою кількістю барвистих тканин, вишивок. На ліжках викладають по кілька вишитих подушок, на жердках вивішують рушники, а над ліжком одяг. Мальовнича кераміка також була окрасою покутської хати: миски, глечики різної форми і різного призначення. Одяг відрізняється від гуцульського і буковинського переважно візерунками, вишивками, але не кроєм. Чоловіки носять сорочку поверх штанів, одягають торбинку через плече. Жінки підтикають запаску, як на Буковині. Сердак тут носили довгий, опанчу подільського типу.

2.Культура і мистецтво Івано-Франківщини

Наш край входить до складу історичної території - Галичини, що одержала назву від давньої столиці – Галича. Галичина розміщена на перехресті доріг між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем – у південно-західній частині України. Ще наш край зветься Прикарпаття, бо із заходу він прилягає до зелених Карпат. Вважається, що значне розселення автохтонними мешканцями території нашої держави спочатку відбувалося із Заходу. Через Івано-Франківщину протікає третина усіх українських річок – понад сім тисяч. Найчистіша річка Європи – Лімниця знаходиться на Івано-Франківщині. У с.Старуня Богородчанського району, в озокеритній шахті добуто було мамонта та шерстистого носорога. Одна з найдавніших доменних печей Європи розташовувалась у Рожнятівському районі.

5-6 тисячоліть тому на північ від Галича, за Дністром, жили загадкові трипільці, будували величезні житла. Кераміка трипільська так само мальована, як і теперішня гуцульська. Високого розвитку Галичина досягла за княжіння Ростиславовичів і Романовичів. Галицько-Волинське князівство, особливо за часів короля Данила, розширило свої володіння й перетворилося в одну з найпотужніших держав Європи, що зуміла припинити експансію татар на захід.

Галичина здавна найбільш густозаселена територія України. Завдяки особливостям традиційного життя, місцевим говіркам, культурі, одязі, побуту, розселенням та іншому, в краї гармонійно співіснують кілька етнографічних груп : бойки, гуцули, лемки, покутяни, ополяни. Поза усяким сумнівом, можемо пишатися тим, що наша держава робить багато для збереження і примноження високодуховних традицій нашого народу. Культура України ще довго буде нашим найбільш бажаним експортним продуктом, значний потенціал якого нещодавно зафіксований європейською перемогою співачки, уродженки Рогатинщини Руслани Лижичко. Яскраво і колоритно можна це побачити на прикладі збережених традицій етнографічних груп Івано-Франківщини.

Отже, бойки заселяють узбіччя середньої частини Карпат. Раніше на Бойківщині займалися переважно скотарством, лісорозробками, видобуванням солі, ковальством. Пізніше тут ровинулося землеробство, тваринництво. У містах Калуші, Долині , Болехові добрий розвиток має хімічна, нафтова, лісотехнічна промисловість.

На території, яку заселяють бойки, збереглися пам'ятки монументального народного будівництва – дерев'яні каплиці, дзвіниці, церкви.

Знамениті бойки – Юрій Дрогобицький ( професор Краківського університету, згодом ректор університету в Болонії); гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний; письменники - Іван Франко, Іван Вагилевич, Антін Могильницький; політичний діяч Степан Бандера та багато інших.

Потужно впливає на розвиток творчого потенціалу Бойківщини проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів. Зокрема, Міжнародний фольклорний фестиваль бойків “Бойківська ватра” уже вдруге засвідчує велику зацікавленість гостей та учасників з усієї України та зарубіжжя.      Це підтверджують учасники Другого міжнародного фольклорного фестивалю бойків “Бойківська ватра” з Польщі, Румунії та 12 областей нашої держави. А ще,безумовно, посилять позитивні враження про бойків – їхня гостинність, самобутня культура, краса природи, вдале господарювання. Наприклад, у с.Спас Рожнятівського району гарно оздоблений Народний дім має у приміщенні власний фонтан із підсвіткою. Селище Перегінське за добробутом, який простежується у цілих архітектурних ансамблях перегінчан називають “Бойківським голівудом”.

Долинська центральна районна бібліотека та Вигодська селищна бібліотека відкрили у своїх приміщеннях Інтернет-центр, що, звичайно, ще більше розкриє можливості для взамообміну інформацією про прекрасний Бойківський край.

Гуцули розміщені у південно-східній частині Карпат, у межах Галичини, Буковини, Закарпаття. Мальовнича частина українських Карпат визначила спосіб життя, заняття скотарством, народними промислами, деревообробкою, писанкарством.

На території Гуцульщини сформувались родинні школи різьбярів, гончарів, вишивальниць, ткачів. Гуцульщина має дерев'яні церкви 16-20 ст., збудовані в традиційних народних формах. Гуцульському одягу притаманні окремі риси вбрання інших регіонів України (Подніпров”я) та південних слов'ян (болгар, хорватів, сербів). Найвідомішим різьбярем, який відчутно розвинув та удосконалив техніку гуцульського “сухого” різьблення – без застосування інших матеріалів був Юрій Шкрібляк (1822-1884 рр). відповідно до мотивів різьби, він