Стандартом 100Base-TX передбачене використання екранованої витої пари з хвильовим опором 150 Ом і стандартних дев'яти штиркових конвекторів D-типу.

Специфікацією 100Base-T4 також визначена довжина кабелю: до 100 м. При цьому до-пускається використання кабелів UTP категорій 3, 4 і 5, проте рекомендується використання кабелю категорії 5. З чотирьох пар, що використовуються, дві призначені для односпрямо-ваної передачі, а дві інші — для двоспрямованої передачі. Пари позначаються таким чином:*

ТХ — для односпрямованої передачі даних; RX — для односпрямованого прийому;*

ВІ — інші дві пари для обміну даними в обох напрямках.

З метою зниження рівня перешкод при підключенні кабелю 100Base-T4 необхідно дотримуватися правила перехресного з'єднання пар провідників. Обидві специфікації обмежують діаметр мережі (максимальна відстань між будь-якими двома абонентами) величиною 200 м.

Специфікація на оптоволоконний інтерфейс 100Base-FX визначає довжину сегмента до 100 м, проте допустимий діаметр мережі дорівнює 412 м. За специфікацією 100Base-FX для кожного з'єднання необхідний двожильний багатомодовий оптоволоконний кабель, сигнал у якому передається одним волокном, а приймається другим. Ці волокна мають перехресне з'єднання і тому позначаються як RX і ТХ. Існує багато видів волоконно-оптичних кабелів, від простих двоволоконних до спеціальних багатоволоконних. Найчастіше в сегментах 100Base-FX використовується багатомодовий кабель MMF з оптоволокном товщиною 62,5 мікрона і зовнішньою ізоляцією завтовшки 125 мікрон і позначається як 62,5/125.

4. Інформаційне суспільство — суспільство, в якому більшість працюючих зайняте виробництвом, збереженням, обробкою і реалізацією інформаційних продуктів.

Інформаційний продукт — сукупність даних, сформована виробником для розповсюдження у матеріальній або нематеріальній формі. Інформаційний продукт є результатом інтелектуальної діяльності людини, який може бути зафіксований у вигляді документів, статей, програм, книг. Інформаційний продукт створюється на основі інформаційних ресурсів.

Інформаційний ресурс — документи (статті, книги, комп’ютерні програми, бази даних, твори мистецтва, літератури, науки тощо) в бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах. Інформаційні ресурси повинні розглядатись як стратегічні економічні категорії, аналогічні по значимості ресурсам енергетичним (вугілля, нафта, газ, гідроенергія, електроенергія), фінансовим (гроші, акції, векселі тощо), трудовим (працездатне, кваліфіковане населення задіяне в суспільній роботі), природним (об’єкти, процеси, умови природи, які використовуються суспільством для задоволення матеріальних і духовних потреб людей), матеріальним (сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі виробництва суспільного продукту, наприклад сировина, матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, деталі і т. д.), оскільки вони сприяють:

- формуванню світового та внутрішньодержавного ринку інформаційних послуг;

- утворенню різноманітних баз даних ресурсів регіонів та держав, до яких можливий порівняно недорогий доступ;

- підвищенню обґрунтованості та оперативності рішень, що приймаються за рахунок своєчасного використання потрібної інформації;

- перетворенню діяльності по наданню інформаційних послуг в глобальну людську діяльність.

В сучасному світі досить бурхливо відбуваються процеси комп’ютеризації та інформатизації в більшості сфер народного господарства.

Комп’ютеризацією називається процес оснащення організацій, підприємств і робочих місць окремих спеціалістів різними засобами обчислювальної техніки, об’єднання окремих машин в комп’ютерні мережі, установка і оволодіння сучасних програмних систем.

Інформатизацією називається широке впровадження сучасних інформаційних технологій в професійну діяльність спеціалістів різного профілю, в учбову, науково–дослідницьку, управлінську, адміністративну діяльність, в побут і дозвілля людини.

Інформаційна технологія — сукупність програмно–технічних засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу або явища. Програмні продукти, на базі яких створюють інформаційні технології, інколи називають інструментарієм інформаційної технології.

Інформатизація — це організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.

Інформатизація — це процес створення, розвитку і всезагального застосування інформаційних засобів і технологій, які забезпечують досягнення і підтримку рівня інформованості всіх членів суспільства, необхідного і достатнього для кардинального покращення якості праці і умов життя в суспільстві.

Інформаційне суспільство має наступні основні ознаки:

- більшість працюючих в інформаційному суспільстві (біля 80%) зайняті в інформаційній сфері, тобто в сфері виробництва інформації та інформаційних послуг;

- забезпечені технічна, технологічна і правова можливості доступу любому члену суспільства практично з будь–якої точки території і в потрібний час до необхідної інформації (за виключенням військових і державних секретів, про які точно оговорено у відповідних законодавчих актах);

- інформація стає важливим стратегічним ресурсом суспільства і займає ключове місце в економіці, освіті та культурі.

Поява і розвиток комп’ютерів — це необхідна складова процесу інформатизації. Комп’ютери виступають базовою технічною складовою процесу інформатизації суспільства. "Інформатизація суспільства" є більш широким поняттям, чим "комп’ютеризація суспільства".

В інформаційному суспільстві людина повинна мати певний рівень культури при роботі з даними, які несуть інформацію. Для відображення цього факту був введений термін інформаційна культура.

Інформаційна культура розглядається як складова частина загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Інформаційну культуру розуміють як досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, рівень ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу,