список файлів.
Після завершення роботи з FTP-сервером слід ак-тивізувати кнопку Close вікна WS_FTP, при цьому вста-новлений зв'язок буде розірвано.
Пошук інформації. Із збільшенням обсягу інфор-маційного наповнення Internet проблема пошуку інфор-мації стає все більш актуальною. Потужним інструмен-том для вирішення цієї проблеми є створені пошукові системи, які допомагають знайти потрібні сервери або окремі Web-сторінки.
Існуючі пошукові системи різняться підходами, які за-стосовуються для збирання та оброблення інформації, ор-ганізації БД із можливостями, які надаються користува-чам для формування запитів і проведення пошуку в БД.
Можна виділити дві основні групи таких систем. До першої належать спеціальні пошукові сервери (роботи), які автоматично за заданим алгоритмом обходять Web-сервери і вибирають Web-сторінки, використовуючи знай-дені на них гіперпосилання, після чого відбуваються ін-дексування всіх знайдених документів та формування БД, в якій зберігаються відомості про слова й URL-адре-си, вміщені в документах. Користувач, задаючи в запиті ключові слова, дістає в результаті підбір посилань на до-кументи, зміст яких задовольняє критерій пошуку. Най-потужніші пошукові системи дають змогу формулювати досить складні запити з об'єднанням ключових слів у логічні вирази, створенням додаткових обмежень (на-приклад, на дату формування документів, доменні імена серверів, серед яких здійснюється пошук, та ін.).
До найвідоміших пошукових серверів належать та-кі: www.euroseek.net, www.excite.com, www.infoseek.com, www.qp.dp.ua, www.meta.kharkiv.net.
Друга група пошукових систем – це каталоги ре-сурсів Internet, в які інформація заноситься спеціаліста-ми після її аналізу та класифікації. Такі системи міс-тять тематично структуровані анотації до Web-серверів та окремих Web-сайтів або переліки адрес серверів із за-значенням їхніх назв. Існуючі каталоги різняться своїм цільовим призначенням, структурою та обсягом пода-ної інформації, засобами підтримки і поповнення даних. Деякі каталоги охоплюють якнайбільше ресурсів Internet із різних тематичних напрямів, інші обмежуються ре-сурсами однієї країни або регіону чи мають певну тема-тичну спрямованість. Інформація в каталоги може зано-ситися вільно всіма користувачами мережі або спеціаль-ними редакторськими групами, які перевіряють одержані адреси та виконують пошук корисних сайтів. Записи, як правило, містять назву Web-сайта, його URL-адресу, опис тематики сайта й анотацію до наявної інформації, а та-кож додаткові відомості для використання в службо-вих цілях (країна, місто, адреса електронної пошти від-повідальної за сайт особи). Відомими каталогами є www.rambler.ru, www.topping.com.ua, www.atlas-ua.net.
Щоб запустити процедуру пошуку, треба активізу-вати Web-броузер і задати адресу пошукового сервера. Після завантаження програми слід увести ключове слово та натиснути на клавішу Enter. Автоматично підклю-чена пошукова програма переглядає БД сервера і, знай-шовши ключове слово в черговій Web-сторінці, зано-сить її адресу в перелік результатів пошуку. Тепер для перегляду змісту знайдених файлів необхідно двічі клац-нути мишею на гіперпосиланні.
Пошук можна виконати також у вікні броузера. Для цього, активізувавши кнопку Поиск, у лівій частині вікна серед переліку вибирають відповідний пошуковий сервер.
Створення Web-сторінок і робота з ними. Web-сто-рінка – це текстовий файл, створений командами мови HTML. Для роботи з такими файлами використовується спеціальна програма – броузер. Це можуть бути броузери Internet Explorer, Netscape Communicator та ін.
HTML-файл має структуризований вигляд, організо-ваний за допомогою тегів (вказівок броузеру для визна-чення тієї або іншої частини файла). Теги бувають пар-ні – для зазначення початку і кінця фрагменту й одноелементні – для визначення дії. Створюють такі файли в будь-якому текстовому редакторі; при записі його на диск у полі Тип файла визначають Только текст, у полі Имя файла вводять ім'я файла, а через крап-ку – розширення html.
Основні команди (теги), що застосовуються при ство-ренні Web-сторінок:
<html></html> – початок і кінець документа;
<head></head> – область заголовка документа;
<body></body> – зміст документа;
<title></title> – заголовок вікна броузера з від-критим файлом;
<frameset rows=«200,*»> ...</frameset> – резерву-вання частини вікна для фрейму:
<frame name=center src=file.html > – визначення імені (місцерозташування у вікні та імені на диску) фрейму;
<а href=filel.html target=«left»> текст </а> – гі-перпосилання із визначенням частини вікна (фрейму) для вміщення файла;
<body bgcolor=«silver» text= «black» link=«#ff0000»> – визначення кольорів фону вікна, тексту, гіперпосилань; колір можна вказати за допомогою назви (Silver) або шістнадцятковим кодом (#FF0000);
<!-...-> – створення коментарю;
<marquee bgcolor=«#6defff» > текст </marquee> – створення рухомого рядка;
<font face=«arial» size=«6» color=«#dd0000»> – ви-значення типу шрифту, його розміру, кольору;
<img src=«14.jpg» width=«220» height=«140» alt=«зображення»> – вставлення графічного об'єкта із визначенням його ширини, висоти та коментарю, який з'являється на екрані дисплея після підведення покаж-чика миші до об'єкта;
<bgsound=«14.rmi» loop=«infinitive»> –вставлен-ня звукового файла, де loop визначає тривалість зву-чання;
  – абзацний відступ;
<р> </р> – абзац;
<br> – перехід на новий рядок;
<b></b> – форматування тексту напівжирним шрифтом;
<і></і> – форматування тексту курсивом;
<u></u> – форматування тексту підкресленим шрифтом;
<ul></ul> – початок (кінець) маркованого списку;
<ol></ol> – початок (кінець) нумерованого списку;
<1іх/1і> – елемент списку;
<а href=« адреса »> текст </а> – гіперпосилання на інший файл;
<р align=center > – визначення виду вирівнюван-ня абзацу;
<table>...</table> – початок (кінець) таблиці;
<table border> – створення рамки таблиці;
<td></td> – початок (кінець) комірки таблиці;
<tr></tr> – початок (кінець) рядка таблиці;
<th></th> – заголовок стовпця таблиці.
Як приклад на рис. 8.13 показано загальний вигляд головного файла (fiie5.html) Web-сторінки, який містить такі команди:
<html>
<frameset rows="200,*">
<frame name=center src=file.html >
<frameset cols="25%,*">
<frame name=left src=left.html >
<frame name=right src=file2.html>
</frameset>
</frameset>
</html>
На рис. 8.14 зображено верхній фрейм головного фай-ла (file.html) Web-сторінки, що містить такі команди:
<html> <head>
<title> Головна сторінка</title> </head> <body bgcolor="silver" text="black" link="#ff0000"> <h1><marquee behavior="alt" bgcolor="#6defff"> Київський Національний Економічний Університет </marquee></h1>
<table bgcolor="#ccffcc" border=5 width="100%"> <tr> <td>
<imgsrc="14.jpg" width="220" height="110" аlt="Вставлення зо-браження"> </td>
<td align=centerwidth="100%"> <font face="Arial" size="6" color="#dd0000"> <strong> Фінансово-економічний фaкyльтeт</strong></font> </td>
</table> </body> </html>
На рис. 8.15 показано лівий фрейм (filel.html) при його перегляді в Internet Explorer, який містить такі команди:
<html>
<head>
<title>Таблиця значень</title>
</head>
<body bgcolor="#FFFFFF">
<і><и>перелік студентів</и></і><bг>
<р align="center">