КОМП'ЮТЕРНА ТЕЛЕФОНІЯ

Комп'ютерна телефонія (СТІ) – технологія, в якій програмні й апаратні ресурси комп'ютера застосовують-ся для керування телефонним з'єднанням. Ця техно-логія включає також оброблення та синтез голосу, сис-тему голосової поштової скриньки.

Для створення комп'ютерної телефоної системи, крім комп'ютера, треба мати телефонний пристрій та спеціальне програмне забезпечення. Телефонний при-стрій має забезпечувати запис і відтворення голосу.

Створення голосових поштових скриньок дає змогу виконувати обмін голосовими повідомленнями. Для одержання доступу до своєї скриньки потрібно зверну-тися до системи голосових скриньок та ввести свій па-роль за допомогою кнопок набору номера. В поштових скриньках усі голосові повідомлення зберігаються ана-логічно електронній пошті.

Система електронного офісу перемикає дзвінки на робочі місця співробітників, розповсюджує факсимільні повідомлення.

Комп'ютерна телефонія має великі перспективи, а її впровадження поступово замінить телефони.

КИШЕНЬКОВІ ПЕРСОНАЛЬНІ КОМП'ЮТЕРИ

Кілька років тому з'явились нові пристрої – PDA (Personal Digital Assistant), або кишенькові персональ-ні комп'ютери. Відповідно до ОС розрізняють три кла-си таких пристроїв: Windows-орієнтовані Pocket PC (клавіатурні та безклавіатурні), Palm OS (безклавіатур-ні), а також Psion (клавіатурні).

Пристрої PDA мають вбудовану оперативну па-м'ять ємністю 16–32 Мбайт, процесор із тактовою ча-стотою 166 МГц, екран із роздільною здатністю 240x320 точок/дюйм, USB-порт для підключення пе-риферійних пристроїв. Програмне забезпечення міс-тить такі пакети, як Word, Excel, PowerPoint, програми перегляду електронної пошти. Можливість під-ключення навушників і мікрофону та наявність вбудованих динаміків дає змогу відтворювати музич-ні файли формату МРЗ.

ДИСПЛЕЇ

Рідкокристалічні дисплеї, які мають великий попит, характеризуються високою якістю аудіо- та відеовід-творення, сучасним дизайном, ергономічністю. Якість звуку поліпшено завдяки системі об'ємного звучання 3-D. Нові дисплеї дають змогу користувачеві легко кон-тролювати колір, контрастність, положення зображення на екрані. Датчик зовнішнього освітлення автоматично коригує освітлення екрана відповідно до освітленості кім-нати. Ергономічна підставка на двох шарнірах забезпе-чує встановлення дисплея під оптимальним кутом зо-ру. Товщина такого дисплея – 12 мм, а діагональ – від 15 до 40 дюймів.

Останнім часом активно розвивається технологія створення дисплеїв нового типу – органічних електро-люмінісцентних дисплеїв (organic electroluminescence display, скорочено OELD). Ці дисплеї містять органіч-ний шар, що забезпечує підвищену яскравість при енер-гопостачанні. Витрата електричної енергії при цьому різко зменшується.

Такі переваги дисплеїв OELD дають можливість ство-рювати менші за розміром екрани та продовжити тер-мін використання акумуляторних батарей в портатив-них комп'ютерах. Ще одна риса цих дисплеїв – мен-ший час для доступу. Найчастіше вони застосовуються у стільникових телефонах, пристроях PDA та пристро-ях для відтворення відеозображень.

СИСТЕМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Системи штучного інтелекту, або штучні нейронні мережі (Atrificial Neural Network, скорочено ANN), – перспективний напрям розвитку інформаційних тех-нологій. Ці системи широко застосовуються при роз-в'язуванні неформалізованих задач або задач із непов-ними даними.

Першу штучну нейронну мережу створив у 1958 р. психолог Франк Розенблатт. Ця система на підставі ві-зуальних даних моделювала роботу людського мозку і намагалася розпізнавати образи.

Робота штучної нейронної мережі ґрунтується на ор-ганізації зв'язку між множиною елементів, які обробля-ються. Кожен нейрон одержує велику кількість сигналів на вході, аналізує їх відповідно до вагових коефіцієнтів та формує свій сигнал, що подається на вхід іншого ней-рона. Всі нейрони взаємозв'язані між собою та організо-вані в шари. Кожний шар, у свою чергу, одержує вхідний сигнал і формує власний для іншого шару.

Якщо систему штучного інтелекту реалізовано на одному комп'ютері, то вона працює досить повільно, але при використанні кількох процесорів її швидкодія знач-но зростає.

Такі системи використовують для розпізнавання та синтезу мовної інформації, рукописного тексту, у фінан-совій сфері, а також там, де треба аналізувати потужні інформаційні потоки.

До систем штучного інтелекту належать також ши-роко відомі експертні системи. Основою їх є база знань, в якій зберігаються потрібні для розв'язання поставле-ної задачі відомості та методи. Знання відображаються в експертній, описовій формі. База знань містить само-навчальний алгоритм, що спирається на процедурні знан-ня оцінок рішень. Дуже важливий компонент експерт-ної системи – розвинутий інтерфейс із користувачем, який дає змогу наповнювати базу знань новою інформа-цією, виводити логічні висновки тощо.

Використовуючи накопичені знання з кількох проб-лемних сфер, такі системи можуть розв'язувати задачі, складність яких перевищує людські можливості. Екс-пертні системи широко застосовуються в таких сферах, як навчання, медицина, прогнозування, планування, гео-логія, військова справа, створення програмних продук-тів та багатьох інших.

ДАТА-ЦЕНТРИ

Із розвитком комп'ютерних мереж створюються спе-ціальні дата-центри для надання клієнтам будь-яких послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди нале-жать:*

зберігання великих обсягів інформації клієнтів у спеціальному розподіленому сховищі даних, яке має надійний апаратний і програмний захист;*

використання потужних апаратних засобів та ви-сокошвидкісного каналу передачі даних, які знач-но підвищують швидкість обміну інформацією;*

проектування та розробка програмних систем за-мовника на високому професійному рівні;*

графічний дизайн, консалтинг висококваліфіко-ваних спеціалістів;*

оренда сучасного ліцензійного програмного забез-печення.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

Наслідком об'єктивного процесу інформатизації сус-пільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної фор-ми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:*

бурхливий розвиток інформаційних технологій;*

поступове і неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної ме-режі Internet, її ресурсів