Режим об'єктної прив'язки встановлюється за трьома першими літерами ключових слів (табл.2) і може бути використаний на будь-яке запрошення про координати точки.

Таблиця 2

Ключове слово | Об'єктна прив'язка

CENter | До центру дуги або кола

ENDpoint | До найближчого кінця відрізку або дуги

INSertion | До точки вставки тексту, блока, форми

INTersection | До точки перетину відрізків, дуг. кш

MIDpoint | До середньої точки відрізку, дуги

MEArest | До найближчої точки відрізку, дуги, кола

NODe | До найближчої точки, що розглядається як примітив

PERpendicular | До основи перпендикуляру, який проведено до відрізку, дуги, кола

OUAdrant | До найближчої точки перетину дуги або кола з віссю кола

OUIck | Швидкий режим фіксації до першої точки, яку знайдено

TANgent | За дотичною до дуги або кола

NONe | Відмова від даного режиму

Замість введення координат точки використовуємо три перші літери назви об'єктної прив'язки. При цьому до екранного перехрестя додається спеціальний символ-мішень, що визначає зону, в межах якої йде пошук об'єкта.

Вибір об'єктів

Деякі команди AutoCADу вимагають вибрати один або декілька об'єктів для роботи. Вибрана група називається набором. Коли необхідно зробити вибір, на екрані з'являється запитання Select objects: (Виберіть об'єкти). При цьому перехрестя курсору замінюється невеликим квадратом. Якщо об'єкт був вибраний, то на екрані змінюється колір або фактура об'єкта. На запрошення AutoCADy можливо відповісти таким чином:

1. Безпосередньо вказати на екрані об'єкт підведенням курсору до нього та натисканням клавши <Enter>.

2. М (Multiple) (декілька).

Використовується, якщо потрібно вказати декілька об'єктів. Тоді AutoCAD повторює запитання Select objects:. Коли вибір завершено, то необхідно натиснути клавішу <Enter>.

3. W (Window) (вікно).

Дозволяє вибрати всі об'єкти, які повністю належать прямокутному "вікну". AutoCAD запрошує дати кутові протилежні точки, які визначають прямокутник: First corner. (Перший кут): Other corner: (Другий кут):

4. С (Crossing) (перетин).

Ця опція аналогічна опції "Window", але вибраними будуть об'єкти, які належать "вікну" та перетинають його.

Виправлення помилок

В залежності від характеру помилок існує декілька варіантів їх виправлення. Якщо помилку допущено при наборі, то виправити її можна одним із наступних способів:

а) для вилучення останнього набраного символу - натиснути клавішу <Backspase> (повернення на один крок). Іноді на клавіатурі ця клавіша позначається стрілкою вліво;

б) для вилучення помилкової команди - натиснути комбінацію клавіш <Ctrl> + <Х> (при цьому запрошення системи залишиться);

в) для скасування вводу поточної команди та повернення в командний режим - натиснути комбінацію клавіш <Ctrl> + <С>.

Якщо необхідно відмінити команду, яку вже було введено, і це призвело до помилкових дій, то потрібно виконати: Command: U <Enter>. В результаті остання дія буде відмінена. Якщо цю команду застосувати ще декілька разів, то будуть відмінені всі виконані раніше команди в зворотній послідовності. При роботі з командою U (Undo) необхідно бути уважним, тому що вилучене з її допомогою відновити неможливо.

Якщо помилку допущено при наборі параметра, з'являться повідомлення "Invalid" та надається пояснення помилки, після чого повторюється запитання.

Завершення роботи над кресленням

1. Під час роботи з кресленням необхідно зберігати зміни, які зроблено на кресленні. Це дозволить захистити виконану роботу від можливих відключень живлення. Для збереження креслення в файлі використовується команда SAVE:

Command: SAVE File name <current>: ім'я (команда: SAVE ім'я файла < поточне >: ім'я). Команда SAVE запише креслення на диск та залишить файл в редакторі креслень для виконання подальшого редагування.

2. Команда QUIT (вихід).

Дозволяє вийти в головне меню, але не залишає зміни, які були зроблені під час редагування. AutoCAD запитує:

Really want to discard all changes to drawing?

(Дійсно хочете відкинути усі зміни в кресленні?).

Ви повинні відповісти "Y", якщо вам не потрібні результати зроблених змін.

3. Команда END,

Здійснюється вихід в головне меню, при якому автоматично зберігаються всі зміни, які було зроблено під час редагування.

Отримання твердої копії креслення

При роботі в редакторі креслень вся інформація зберігається у вигляді файлів з розширенням *.dwg. Такий файл не можна виводити на графічний пристрій. Для того, щоб підготувати файл до друку, використовується команда PRPLOT.

Command: PRPLOT

What to plot - Display, Extents, Limits, View or Window <D>: (Що друкувати - Дисплей, Об'єкти креслення, Межі, Вид або вікно <Д>:).

Натисканням клавіші <Enter> даємо команду до друку того, що накреслено на екрані. Далі AutoCAD пише параметри креслення, але в багатьох випадках їх потрібно змінити. Тому на запрошення AutoCADy.

Do you want to change anything? <N>

(Чи потрібно ЗМІНИТИ що-небудь? <Ні >) відповідаємо <Y> та задаємо потрібні параметри.

Після цієї команди створюється файл з поширенням *. 1st, який можна друкувати. Для цього потрібно вийти із AutoCADy та в системному середовищі (Norton Commander) набрати таку інформацію:

copy ім'я. 1st Ipt2/b.

Якщо принтер готовий до роботи, то можна отримати тверду копію виконаного креслення.

Створення креслення

Креслення формується із окремих графічних примітивів, що зібрані в каталозі DRAW бокового меню AutoCAD. Вони можуть бути вибрані курсором чи "мишею" або набрані з клавіатури. Частіше за все використовуються примітиви:

Команда LINE - Лінія. Дозволяє будувати лінії на кресленні.

Command: LINE From point: 10,10

To point: 20,20

To point: ("пропуск" або <Enter>)

(Команда: Лінія від точки: 10,10

До точки: 20,20

До точки: (для завершення команда натиснути клавішу "пропуск" або <Enter>).

При виконанні цієї команди необхідно