<DIAMeter> (<Діаметр), <RADius> (<РАДіус>) і <CENter> (<ЦЕНтр>). Якщо вибрати одну з цих команд, то з'явиться запитання:

Select line or circle: (Укажіть дугу або коло).

Вибираємо дугу або коло, для яких потрібно поставити розміри. Розмірна лінія буде накресленою через центр вибраного об'єкта. Наступне запитання:

Dimension text <вимірюваний діаметр >: (Розмірний текст <вимірюваний діаметр>:).

Потрібно натиснути клавішу <Enter> або ввести значення розміру.

Якщо в середині кола або дуги не вистачає місця для розмірного тексту, то з'явиться повідомлення:

Text does not fit. Enter leader length for text: (Введіть довжину виноски для тексту).

Побудова лінії зі стрілкою на кінці здійснюється таким чином

Command: DIM

DIM: Leader

Leader start: (Укажіть початкову точку лінії зі стрілкою) - показуємо курсором першу точку.

То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо курсором другу точку.

То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо третю точку.

Якщо далі не потрібно проводити лінію, то натискаємо кнопку <Enter> у відповідь на наступне запитання:

То point: <Enter>

Dimension text < вимірюване значення >: (Введіть потрібний текст) - натискаємо клавішу <Enter> або вводимо значення з клавіатури.

Нанесення кутових розмірів.

Вибираємо із бокового меню в команді DIM пункт <ANGULAR> (<Кутовий >). Далі йде запитання системи:

Select first line: (Виберіть першу сторону кута:) Second line: (Виберіть другу сторону кута:)

Enter dimension line arc location: (Укажіть положення розмірної лінії дуги:) Dimension text <вимірюване значення (Розмірний текст:). Можна натиснути клавішу <Enter> для нанесення вимірюваного значення або ввести з клавіатури іншу величину. Enter text location: (Укажіть положення тексту).

Завдання 1. Титульний аркуш

Виконання завдання 1 розпочинається з того, що, запустивши систему AutoCAD створюється новий файл, потім з допомогою команди RECTANGLE створюється прямокутник, який буде відігравати роль робочого аркуша, ввівши у якості координат першого кута 0, 0, а у якості координат другого кута – 210, 297. Таким чином утворився прямокутник, розміри якого дорівнюють розмірам стандартного аркушу формату А4. Потім усередині цього прямокутника викреслюється ще один прямокутник, який буде відігравати роль рамки, теж користуючись командою RECTANGLE.

Після цього за допомогою команди STYLE встановлюються необхідні параметри тексту, і за допомогою команди DTEXT виконуються усі необхідні для титульного аркуша надписи на заданих місцях, інколи змінюючи формати певних надписів (висоту літери) за допомогою команди STYLE.

Після виконання необхідних надписів за допомогою команди PEDIT, вибравши курсором миші прямокутник, який відіграє роль рамки всередині аркуша, і відповівши Yes на питання

Entity selected is not a polyline. (Вибраний графічний примітив не є полілінією).

Do you want to turn it into one? (Чи потрібно перетворити його в поліпанію?).

необхідно за допомогою параметру Width команди PEDIT встановити необхідну товщину лінії, тобто навести рамку.

Після наведення рамки титульний аркуш можна вважати виконаним, тому за допомогою команди SAVE. необхідно зберегти це креслення у файлі "Титульник.gwg".

Після збереження файла за допомогою команди PRPLOT виводиться дане креслення на роздрукування, встановивши у цій команді опцію Window і вибравши курсором у якості кутових точок вікна крайні кутові точки прямокутника, що був використаний для обмеження робочого аркушу (Зробити це легко при включеному режимі OSNAP, тобто режимі прив'язки до об'єктів).

Після того, як дане креслення буде надруковане, за допомогою команди QUIT необхідно вийти із програми AutoCAD.

Завдання 2. Спряження

Початок виконання завдання 2 аналогічний виконанню завдання 1. Після створення прямокутника, що обмежує робочий аркуш, і внутрішнього прямокутника, що утворює рамку, приступаємо до створення інших деталей внутрішньої рамки (а саме кутового штампу) за допомогою команд LINE та RECTANGLE. При створенні великої кількості горизонтальних та вертикальних ліній кутового штампу дуже допомагає ввімкнення режимів OSNAP та ORTHO (тобто режимів прив'язки до об'єктів та режим лише вертикальних та горизонтальних переміщень курсору). Раціональним є використання команди OFFSET, - команди офсетного копіювання об'єктів.

Створивши робочий аркуш, рамку та штамп, за допомогою команди DTEXT заповнюється штамп необхідною інформацією, після чого приступаємо до виконання саме завдання "Спряження".

Розпочинається створення креслення за допомогою команди LINE осьової лінії даної деталі, провівши її горизонтально на вільному місці всередині рамки з ввімкненим режимом ORTHO та встановивши для неї тип ACAD ISO04W100 (тобто осьова лінія) виділивши її курсором та виконавши команду PROPERTIES (у діалоговому вікні, що з'являється, є можливість вибору типу лінії).

Після цього потрібно провести ще дві осьові лінії перпендикулярні першій осьовій на відстані 100 мм одна від одної. На перетині правої перпендикулярної до осьової лінії будуємо коло діаметром 20 мм. за допомогою команди CIRCLE, вибравши у якості центру саме точку перетину двох ліній. На перетині зліва осьової лінії потрібно побудувати два кола віддалені від осьової лінії по різні стороні на відстані 25 мм. Виконати це можна за допомогою команди OFFSET, паралельно скопіювавши осьову на відстань 25 мм Після цього з центру кіл розташованих у лівій частині креслення будуємо більші кола з радіусом 30 мм. З центру кола розташованого з правої стороні будуємо інше коло з радіусом 20 мм. Ліву частину цього кола обрізаємо по вертикальній осьовій лінії за допомогою команди BREAK перетворивши його на півколо. Слід вказати що обрізання виконується лише проти годинникової стрілки. Потім за допомогою команди LINE, при включеному режимі OSNAP та ORTHO, проводимо лінії з верхньої та нижньої точки півкола паралельні осьовій в сторону лівих кіл, майже до перетину з ними. Наступним кроком у побудові цього креслення буде створення спряження. Ввівши команду FILLET (тобто спряження) у командну строку потрібно