Методологічною основою досліджень стали законодавчі та нормативні акти України, монографії, роботи вітчизняних та іноземних спеціалістів з питань розвитку індустрії туризму та сфери гостинності, матеріали наукових конгресів та конференцій (у переважній більшості - міжнародних), засідань, а також спеціалізовані періодичні видання та наукові публікації з проблем розвитку туристичної інфраструктури.

Інформаційна база. Понад 30 джерел було використано у процесі написання курсової роботи. Більшість з них являють собою спеціальну літературу останніх років видання (1997 - 2004), яка надає майже повний аналіз сучасного готельного господарства світу. Але хотілося б відмітити, що цифрові дані в різних джерелах розбігаються. Це можна пояснити розбіжністю у термінології та основних поняттях готельної індустрії, а також справжньою важкістю підрахунків. Для більш ретельного дослідження тенденцій розвитку готельних послуг у різних країнах, їх засобів залучення клієнтів і впровадження нових технологій було переглянуто значну кількість журналів і рекламних каталогів. Основні з них – “Гостиничный и ресторанный бизнес”, “Вояж и отдых”.

Структурно курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури.

Компютерні технології та їх застосування

1.1. Комп'ютерні технології та їх розвиток

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

Поняття "інформаційні технології" (ІТ) з'явилося не так давно, їхніми прабатьками були електронні обчислювальні машини, створені в середині XX століття. Вони, у свою чергу, породили "Computer Science" - науку про комп'ютери та "Informatigue" -інформатику. Перше поняття виникло в США, друге - в Європі. По суті вони означали одне й те ж - обширну галузь теоретичних і прикладних знань, пов'язаних з отриманням, збереженням, обробкою, передаванням і використанням інформації. Саме вони і стали базою для розвитку та становлення ІТ.

Перші кроки на шляху до сучасних інформаційних технологій в Україні були зроблені в першій половині XX століття. На жаль, вони до останнього часу залишалися "білими плямами" в історії розвитку цього важливого напрямку науки і техніки.

"Білі плями" - це події, винаходи, відкриття, які протягом довгого часу в силу певних причин залишаються невідомими або забутими, їх відкриття іноді значно змінює усталені уявлення про історію тієї чи тієї науки або напрямку в техніці та роль учених в їх розвитку. Світова історія ІТ не є виключенням, у тому числі й та її частина, що сто-сується України.

У квітні 1914 року за чотири місяці до початку Першої світової війни професор Харківського технологічного інституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання Московського Політехнічного музею приїхав до Москви й прочитав лекцію "Пізнання і мислення". Лекція супроводжувалася демонстрацією створеної професором "машини логічного мислення", здатної механічно здійснювати прості логічні висновки на основі початкових смислових посилань.

Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А.Н.Соков відгукнувся статтею з провідною назвою "Мисляча машина" (журнал "Навколо світу", №18, 1914 р.), у якій написав: "Якщо ми маємо арифмометри, що додають, віднімають, множать мільйонні числа поворотом важеля, то, очевидно, час вимагає мати логічну машину, здатну робити логічні висновки й умовиводи одним натискуванням відповідних клавіш. Це збереже масу часу, залишивши людині область творчості, гіпотез, фантазії, натхнення - душу життя".

Нагадаємо, що в 1914 р., коли була опублікована стаття, геніальному англійському математикові Алану Тьюрінгу, який опублікував у 1947 р. статтю "Думаюча машина. Еретична теорія", а в 1950 р. другу "Чи може машина мислити?", йшов другий рік.

"Машина логічного мислення" О.М. Щукарьова являла собою ящик висотою 40 см, довжиною 25 см і шириною 20 см. У машині знаходились 16 штанг, що приводилися в рух натисненням кнопок, розміщених на панелі введення початкових даних (смислових посилань). Кнопки діяли на штанги, ті на світлове табло, де висвічувався (словами) кінцевий результат (логічні висновки із заданих смислових посилань).

О.М.Щукарьов народився в 1864 р. в Москві в сім'ї державного чиновника. Закінчив Московський університет. У 1909р. захистив докторську дисертацію. У 1911 р. його запросили до Харківського технологічного інституту на посаду професора хімії. Наступні 25 років його педагогічної і творчої діяльності були пов'язані з цим інститутом.

Крім хімії його зацікавили питання логіки мислення. Приїзд до Харкова відіграв велику роль у його житті. Це пов'язано з тим, що в Харківському університеті багато років працював відомий професор П.Д. Хрущов (1849-1909). За спеціальністю він був хіміком і захоплювався проблемою мислення та методологією науки. Ще в 1897 р. він прочитав для професорсько-викладацького складу Хар-ківського університету курс лекцій з теорії мислення та елементів логіки. Очевидно саме в цей час у нього виникла ідея відтворити "логічне піаніно" - машину, винайдену в 1870 р. англійським математиком В.С. Джевансом (1835-1882), книжка якого "Основи науки" в 1881 р. була перекладена на російську мову і,