У вказаному вище протоколі С.О. Лебедєв від-значав: "За даними зарубіжної літератури проек-тування і побудова машини ведуться 5-10 років, ми хочемо здійснити побудову машини за 2 роки". Ученому вдалося виконати свій намір. На околиці Києва у Феофанії з 1948 р. у лабораторії під керів-ництвом С.О. Лебедєва розпочалися роботи зі ство-рення ЕОМ. Розробка основних елементів була проведена у 1948 р., на кінець 1949 р. було розроб-лене загальне компонування машини та принци-пові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. ви-готовлені окремі блоки і розпочали їх налагоджен-ня у взаємозв'язку. Уже в кінці 1950 р. запрацю-вав макет МЕСМ. У грудні 1951 р. МЕСМ була прийнята державною комісією до регулярної експ-луатації. На ній, єдиній на той час, весь 1952 р. розв'язувалися найважливіші для всієї країни за-дачі того часу: фрагменти розрахунків з термояде-рних процесів, космічних польотів та ракетної тех-ніки, віддалених ліній електропередач та ін.

Досвід створення та експлуатації МЕСМ, як і пе-редбачав С.О. Лебедєв, дозволив йому за короткі строки (за наступні два роки уже в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР) ство-рити Велику електронну лічильну машину БЕСМ.

У статті "У колиски першої ЕОМ" С.О. Лебедєв назвав МЕСМ "первістком радянської обчислю-вальної техніки". Про БЕСМ Сергій Олексійович написав: "Коли машина була готова, вона нічим не поступалася американським зразкам і являла со-бою справжнє торжество ідей її творців".

Основні принципи будови МЕСМ випливають з опису машини, наявного в книжці (раніше секрет-ної) "Мала електронна лічильна машина" (автори С.О. Лебедєв, Л.Н. Дашевський, К.О.Шкабара, 1952р.):

- у машині використовується двійкова система числення;

- до складу машини входять п'ять пристроїв: арифметичний, пам'яті, управління, введення та виведення;

- обчислення здійснюються автоматично за раху-нок програми, що зберігається в пам'яті;

- до числа операцій, крім арифметичних, входять логічні операції: порівняння, умовного й безум-овного переходів;

- пам'ять будується за ієрархічним принципом;

- для обчислення використовуються числові ме-тоди розв'язування задач.

У 1956 р. на конференції у Дармштадті доповідь С.О. Лебедєва про БЕСМ справила сенсацію: мало відома за межами СРСР машина була визнана са-мою швидкодіючою в Європі.

Зі спогадів сучасників слідує, що замисел ство-рити цифрову обчислювальну машину виник у вче-ного значно раніше, ніж він розпочав роботу з побу-дови МЕСМ. Професор А.В. Нетушил, який закін-чив інститут за декілька років до війни, згадує: "Ре-зультатом моїх досліджень стала кандидатська дисертація на тему: "Аналіз тригерних елементів швидкодіючих лічильників імпульсів". Із самого початку цієї роботи в 1939 р. і до її захисту С.О. Ле-бедєв з увагою і схваленням відносився до моїх до-сліджень. Він погодився стати опонентом з дисерта-ції, захист якої відбувся в кінці 1945 р. Тоді ще ніхто не підозрював, що С.О. Лебедєв починає вино-шувати ідею створення цифрових обчислюваль-них маших".

Жінка вченого А.Г. Лебедєва запам'ятала, як восени 1941 р., коли Москва поринала в тем-ряву через нальоти німе-цької авіації, чоловік надовго запирався у ван-ній кімнаті, де можна було без опасінь вклю-чати світло, і довго пи-сав незрозумілі їй одинички й нулики.А сам учений своїм колегам говорив, що якби не війна, то роботу зі створення обчислювальної машини з використанням двійкової системи числення він розпочав раніше.

Слава фон Неймана як великого вченого віді-грала свою роль - викладені ним принципи і стру-ктура ЕОМ стали називатися нейманівськими, хо-ча їх співавторами були також Мочлі й Еккерт, а С.О. Лебедєв незалежно втілив їх у МЕСМ. У той час МЕСМ була засекречена, і творчий вклад С.О. Лебедєва не був відомий західним ученим. До речі, ЕОМ МАНІАК, створена під керівництвом фон Неймана, була закінчена на рік пізніше МЕСМ.

На фоні чудових досягнень західних учених, про які ми писали в попередній статті, результати діяльності С.О. Лебедєва в галузі комп'ютеризації за наступні двадцять років (після створення МЕСМ і БЕСМ) вражають своєю масштабністю. Під його керівництвом і безпосередньою участю були ство-рені ще 18 ЕОМ, причому 15 з них випускалися ве-ликими серіями. І це за існуючої технологічної від-сталості (тоді ще невеликої). Не випадково учень С.О. Лебедєва академік В.І. Мельников відзначав: "Геніальність С.О. Лебедєва полягала в тому, що він ставив мету з врахуванням перспективи розви-тку структури майбутньої машини, умів правиль-но вибрати засоби для її реалізації стосовно до мо-жливостей вітчизняної промисловості" (УСиМ, 1976, №6). Серед розроблених під його керівницт-вом були супер-ЕОМ для обчислювальних центрів, ЕОМ для протиракетних систем та протилітакової ракетної зброї.

Його діяльність розпочалася з лампових ЕОМ, що виконують десятки тисяч операцій за секунду. На той час це були супер-ЕОМ. Створені в 1958 і 1959 рр. ЕОМ М40 та М50 виявилися самими швидкодіючими у світі. З появою напівпровідни-кових та магнітних елементів він перейшов до створення супер-ЕОМ другого покоління. Створена в 1967 р. БЕСМ-6 з продуктивністю 1 млн. опера-цій за секунду випускалася 17 років. Нею були оснащені кращі обчислювальні центри СРСР. Про те, що БЕСМ-6 зайняла гідне місце у світовому комп'ютерному будівництві говорить той факт, що Лондонський музей на-уки в 1972 р. придбав машину, щоб зберегти її для історії. Завершен-ням діяльності вченого стало створення супер-ЕОМ на інтегральних схемах, продуктивніс-тю в мільйони операцій за секунду. У крайньо-му випадку дві з них до цих пір використовую-ться в системах проти-ракетної та протиліта-кової оборони. Кожна ЕОМ була новим словом в історії обчислювальної техніки - більш продуктивна, більш надійна та зручна в експлуатації.

Генеральним принципом побудови всіх машин було розпаралелювання