застосуванням:—
генераторів негативних іонів;—
установок штучного зволоження; : —
кондиціонерів;
примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції);—
захисних екранів, що заземлені.
Забруднення повітря на робочих місцях з ВДТ
Чимало досліджень було присвячено визначенню хімічного складу І повітря на робочих місцях операторів ВДТ. Багатьма дослідниками було відмічено, що до кінця робочого дня в повітря робочої зони різко зростала концентрація С02, яка сягала від 0,12—0,13 до 0,19% (в атмосферному повітрі С02 міститься 0,03%).
В Німеччині опубліковані дані про те, що на робочих місцях імператорів ВДТ виявлені діоксин та фуран, які викликають ракові захворювання. Як виявилось, ці шкідливі для здоров'я сполуки входили на правах, так званих, полібромованих протипожежних речовин до складу пластмас, з яких виготовляли електронні плати та корпуси дисплеїв.
Важливо підкреслити, що концентрації вищезазначених речовин лише у рідкісних випадках перевищували граничне допустимі концентрації (ГДК). В той же час, у більшості досліджень серед речовин, у яких було виявлено перевищення ГДК у повітрі біля робочих місць з ВДТ найчастіше називались озон, оксиди азоту, пил.
Особливу небезпеку щодо впливу на здоров'я представляє підвищена концентрація озону — високотоксичного подразнюючого газу. З цієї причини він був внесений у список речовин, максимальні значення концентрації яких на робочих місцях обмежені та строго визначені. Надзвичайна небезпека озону для здоров'я людини пов'язана з тим, що він належить до так званих радіомиметичних речовин — хімічних сполук, що викликають в живих організмах зміни, схожі з тими, які виникають після дії іонізуючого випромінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й канцерогенною речовиною.
Основними джерелами озону на комп'ютеризованих місцях є електронно-променева трубка (ЕПТ) ВДТ та лазерні принтери. З огляду на це, необхідно виключати ВДТ у випадках, коли він не використовується, а лазерний принтер бажано розташувати подалі від робочого місця оператора. Однак, це додаткові заходи, основним же заходом щодо запобігання несприятливого впливу озону та інших шкідливих речовий на здоров'я операторів є забезпечення функціонування припливно-витяжної вентиляції. Для того, щоб шкідливі речовини не проникали Із сусідніх приміщень в приміщеннях з ВДТ необхідно створити деякий надлишковий тиск.
Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксидів азоту — 5, мг/м3; вміст пилу — 4 мг/м3.
Виробничий шум та вібрація
Відомо, що шум несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. Визначальне значення щодо такої дії має інтенсивність шуму, його частотний склад, тривалість щоденного впливу, індивідуальні особливості людини, а також специфіка виробничої діяльності. Ті види діяльності, у яких поєднується напружена розумова робота та Інтенсивне використання комп'ютера (редагування тексту, верстка І оригіналу, "запуск" та відлагодження програм тощо) характеризується і відчутним впливом навіть незначних рівнів шуму. Цей вплив виражається у зниженні розумової працездатності, швидкій втомлюваності, послабленні її уваги, появі головного болю та ін.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ і ПК визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 4.4.3.).
Таблиця 4.4.3
Допустимі рівні звуку еквівалентні рівні
звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот
Види трудової діяльності, робочі місця |
Рівні звукового тиску
В октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв
Програмісти ЕОМ |
86 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50
Оператори в залах обробки інформації не ЕОМ та оператори комп’ютерного набору |
96 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ |
103 |
91 |
83 |
77 |
73 |
70 |
68 |
66 |
64 |
75
Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:
— зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (застосовується, як правило, в процесі проектування);—
використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;—
раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.
На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії, Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальні пристрої ударної дії (матричні, шрифтові принтери тощо) в іншому приміщенні, або огородити їх звукоізолюючими екранами.
Оскільки зовнішні шуми (вулиця, суміжні приміщення) також можуть негативно впливати на функціональний стан операторів ВДТ, то стіни приміщень, в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця бажано облицювати звукопоглинаючими матеріалами. Однак доцільність їх застосування повинна бути обгрунтована спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Звукопоглинаюче облицювання стін (іноді й стелі) необхідно здійснювати матеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання в межах частот 31,5—8000 Гц і дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Під час виконання робіт з ВДТ і ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених СН 3044-84 та ГОСТ 12.1.012-90 (табл. 2.6).
Для зниження вібрації обладнання, пристрої, пристосування необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.
Виробниче освітлення
Робота користувачів комп'ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому виключно важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. Зоровий дискомфорт може бути викликаний:—
неправильною орієнтацією робочого місця відносно світлових отворів (вікон);
— неадекватними світловими характеристиками світильників (та/або) неправильним їх просторовим розташуванням відносно робочих місць;
— засліплюючою дією яскравих предметів, що знаходяться в полі зору користувача (пряма блискість);
— дзеркальним відбиттям на екрані предметів з високою яскравістю, що знаходяться за спиною користувача (відбита блискість);
— неправильним розподілом яскравості в полі зору користувача засвіченням екрана прямим чи розсіяним світлом світильників або небосхилу через світлові отвори.
У забезпеченні максимально комфортних умов зорової роботи вагома роль належить