Так як головна перевага комутатора, завдяки якій він завоював дуже гарні позиції в локальних мережах, це його висока продуктивність, то розробники комутаторів намагаються випускати так звані що не блокують(non-blocking) моделі комутаторів.

Комутатор, що не блокує, - це такий комутатор, що може передавати кадри через свої порти з тією же швидкістю, з якої вони на них надходять. Природно, що навіть комутатор, що не блокує, не може дозволити протягом довгого проміжку часу ситуації, подібній, що описана вище, коли блокування кадрів відбувається через обмежену швидкість вихідного порту.

Звичайно мають на увазі стійкий режим, що не блокує, роботи комутатора, коли комутатор передає кадри зі швидкістю їхнього надходження протягом довільного проміжку часу. Для забезпечення такого режиму потрібно, природно, такий розподіл потоків кадрів по вихідних портах, щоб вони справлялися з навантаженням і комутатор могло завжди в середньому передати на виходи стільки кадрів, скільки їх надійшло на входи. Якщо ж вхідний потік кадрів (просумований по всіх портах) у середньому буде перевищувати вихідний потік кадрів (також просумований по всіх портах), то кадри будуть накопичуватися в буферній пам'яті комутатора, а при перевищенні її обсягу - просто відкидатися. Для забезпечення режиму, що не блокує, комутатор необхідне виконання достатнє простої умови:

Ck = (CуммаCpi/)/2

де Ck — продуктивність комутатора, Срi; — максимальна продуктивність протоколу, підтримуваного i-м портом комутатора. Сумарна продуктивність портів враховує кожен минаючий кадр двічі — як вхідний кадр й як вихідний, а тому що в стійкому режимі вхідний трафік дорівнює вихідному, тому мінімально достатня продуктивність комутатора для підтримки режиму, що не блокує, дорівнює половині сумарної продуктивності портів. Якщо порт працює в напівдуплексному режимі, наприклад Ethernet 10 Мбіт/с, то продуктивність порту Cpi дорівнює 10 Мбіт/с, а якщо в повнодуплексному, то його Cpi буде становити 20 Мбіт/с.

Іноді говорять, що комутатор підтримує миттєвий режим, що не блокує. Це означає, що він може приймати й обробляти кадри від всіх своїх портів на максимальній швидкості протоколів, незалежно від того, чи забезпечуються умови стійкої рівноваги між вхідним і вихідним трафіком. Правда, обробка деяких кадрів при цьому може бути неповною - при зайнятості вихідного порту кадр міститься в буфер комутатора. Для підтримки миттєвого режиму, що не блокує, комутатор повинен мати більшу власну продуктивність, а саме, вона повинна дорівнювати сумарній продуктивності його портів:

Ck=CуммаCpi.

Перший комутатор для локальних мереж не випадково з'явився для технології Ethernet. Крім очевидної причини, пов'язаної з найбільшою популярністю мереж Ethernet, існувала й інша, не менш важлива причина - ця технологія більше інших страждає від підвищення часу очікування доступу до середовища при підвищенні завантаження сегмента. Тому сегменти Ethernet у великих мережах у першу чергу мали потребу в засобі розвантаження вузьких місць мережі, і цим засобом стали комутатори фірми Kalpana, а потім й інших компаній.

Деякі компанії стали розвивати технологію комутації для підвищення продуктивності інших технологій локальних мереж, таких як Token Ring й FDDI. Ці комутатори підтримували як алгоритм роботи прозорого моста, так й алгоритм моста з маршрутизацією від джерела. Внутрішня організація комутаторів різних виробників іноді дуже відрізнялася від структури першого комутатора EtherSwitch, однак принцип паралельної обробки кадрів по кожному порту залишався незмінним.

Широкому застосуванню комутаторів, безумовно, сприяло та обставина, що впровадження технології комутації не вимагало заміни встановленого в мережах обладнання - мережевих адаптерів, концентраторів, кабельної системи. Порти комутаторів працювали у звичайному напівдуплексному режимі, тому до них прозоро можна було підключити як кінцевий вузол, так і концентратор, що організує цілий логічний сегмент.

Тому що комутатори й мости прозорі для протоколів мережного рівня, тому їх поява в мережі не зробило ніякого впливу на маршрутизатори мережі, якщо вони там були.

Зручність використання комутатора складається ще й у тому, що цей пристрій, що самонавчається, і, якщо адміністратор не навантажує його додатковими функціями, конфігурувати його не обов'язково - потрібно тільки правильно підключити роз'єми кабелів до портів комутатора, а далі він буде працювати самостійно й ефективно виконувати поставлену перед ним завдання підвищення продуктивності мережі.