Вступ

Розробником мови С++ є Берн Страуструп. В своїй роботі він спирався на досвід творців мов Симула, Модула 2, абстрактних типів даних. Основні роботи велися в дослідницькому центрі компанії Bell Labs.

Безпосередній попередник С++ - мова Сі з класами - з'явилася в 1979 року, а в 1997 року був прийнятий міжнародний стандарт С++, який фактично підвів підсумки його 20-річного розвитку. Ухвалення стандарту забезпечило одноманітність всіх реалізацій мови С++. Не менше важливим результатом стандартизації став той, що в процесі вироблення і затвердження стандарту мова була уточнена і доповнена рядом існуючих можлимвостей.

На сьогодні стандарт затверджений Міжнародною організацією по стандартизації ISO. Його номер ISO/IEC 14882. ISO безкоштовні стандарти не поширює. Його можна отримати на вузлі американського національного комітету із стандартів в інформаційних технологіях:

Мова С++ є універсальною мовою програмування, на додаток до якої розроблений набір різноманітних бібліотек. Тому, строго кажучи, він дозволяє вирішити практично будь-яку задачу програмування. Проте, через різні причини (не завжди технічні) для якихось типів задач він вживається частіше, а для якихось - рідше.

С++ як наступник мови Сі широко використовується в системному програмуванні. На ньому можна писати високоефективні програми, у тому числі операційні системи, драйвери і т.п. Мова С++ - одна з основних мов розробки трансляторів.

Оскільки системне програмне забезпечення часто буває написано на мові Сі або С++, то і програмні інтерфейси до підсистем ОС теж часто пишуть на С++. Відповідно, ті програми, навіть і прикладні, які взаємодіють з операційними системами, написані на мові С++.

Розподілені системи, що функціонують на різних комп'ютерах, також розробляються на мові С++. Цьому сприяє те, що в широко поширених компонентних моделей CORBA і COM є зручні інтерфейси на мові С++.

Обробка складних структур даних - тексту, бізнес-інформації, Internet-сторінок і т.п., - одна з найбільш поширених можливостей застосування мови. В прикладному програмуванні, напевно, простіше назвати ті області, де мова С++ застосовується мало.

Розробка графічного призначеного для користувача інтерфейсу на мові С++ виконується, в основному, тоді, коли необхідно розробляти складні, нестандартні інтерфейси. Прості програми частіше пишуться на мовах Visual Basic, Java і т.п.

Програмування для Internet в основному виробляється на мовах Java, VBScript, Perl.

В цілому треба сказати, що мова С++ в даний час є однією з найбільш поширених мов програмування в світі.

Основні поняття мови

Мову програмування С++ створив Берн Страуструп на базі звичайної Із створеної Денісом Рітчі). С++ є звичайним розширенням мови С. Окрім стандартних команд, сюди увійшли засоби для об'єктно-орієнтованого програмування. С++ беручи в світі мова об'єктно-орієнтованого програмування, суть якої полягає в об'єднанні даних та алгоритмів в єдине ціле.

Програми складені на мові С++ є мобільними, тобто можуть бути виконані на комп'ютерах різних виробників і в різних операційних системах.

Текст будь-якої програми складається з команд, описів змінних, сталих, приєднань бібліотек. Такий текст називають програмним кодом.

Програмний код необхідно перекласти на внутрішню мову комп'ютера тобто створити машинний код. Цю операцію виконує компілятор мови програмування.

Алфавіт C++

Алфавіт (або кількість літер) мови програмування C++ грунтується на кількості символів, таблиць, кодів ASCII. Алфавіт C++ включає:*

рядкові і прописні букви латинського алфавіту (ми їх

будемо называти буквами)*

цифри від 0 до 9 (назвемо їх буквами-цифрами )*

символ ' ' (підкреслення - також вважається буквою)*

набір спеціальних символів:

" { > . І [ ] + - % / \ І ' : ? < > = ! & # ~ А **

Та інші символи.

Алфавіт C++ служить для побудови слів, які в C++ називаються лексемами.

лексеми - неподільні елементи мови: слова числа, символи, операції.

Слова - поділяють на ключові слова та ідентифікатори.

Ідентифікатор - це назва (ім'я) яку користувач надає об'єктам наприклад змінним, сталим, функціям. Ідентифікатор може містити в собі букви латинського алфавіту (рядкові чи прописні), цифри чи знак

підкреслення. Алле завжди починається з букви чи символу підкреслення.

Однакові за змістом малі та великі літери в мові С++ вважаються різними символами. Напріклад: імена MyName та myname позначають різні об'єкти.

Ключові слова - зарезервовані ідентифікатори використовуються для написання команд. Змінити призначення ключового слова в програмі не можна.

Основні ключові слова мови програмування С++:

Asm Auto Bool Break Case Catch Char Class | Const Continue Default Delete Do Double Else Enum | Explicit Extern Float For Friend Goto If Inline | Int Long Mutable New Operator Private Protected Public | Register Return Short Signed Sizeof Static Struct Switch | Template This Throw Try Typedef Typename Union Unsigned | Virtual Void Volatile While

Структури

Структури - це не що інше, як класи, в яких дозволений доступ до всіх їхніх елементів (доступ до певних атрибутів класу може бути обмежений.

Приклад структури:

//Перша програма на мові С++ //коментарі (назва програми)

#include <iostream.h> #include <назва бібліотечного файлу>

int main() void main ()

{

cout <<"Перша програма на мові С++!"; <тіло функції>

return 0; }

Розглянемо елементи програми:

Коментар - це фрагмент тексту програми який слугує для роз'яснення

користувачу призначення програми. Його записують:

//текст коментарю - Данії коментар записують або в кінці ряду або ж він має бути єдиним в ряду

/*текст коментарю*/ - коментар можна записувати будь-де не розриваючи текст програми

#include <назва бібліотечного файлу> - з допомогою

цього запису приєднуються бібліотечні файли які відповідають за виконання різних частин програми (ввід/вивід інформації на екран, математичні операції і .т.д.)

int main() - обов'язкова функція. Ключове слово Int означає, що:

функція main() повертатиме в точку виклику результат цілого типу.

Функція