ІНСТРУКЦІЯ з охорони праці №__ для операторів та користувачів ПЕОМ
І. Загальні положення.
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи Лабораторії.
1.2. По даній інструкції оператор (користувач) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та оператора (користувача).
1.3. Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я оператора (користувача), із вини власника, він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.4. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5. До роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.
1.6. Оператор (користувач) повинен:
1.6.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.6.2. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.6.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.6.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.6.5. Уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.6.6. Уміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.6.7. Виконувати правила особистої гігієни.
1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на оператора (користувача).
1.7.1. Підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат).
1.7.2. ПІДВИЩЕНЕ значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини.
1.7.3. ПІДВИЩЕНИЙ рівень статичної електрики.
1.7.4. ПІДВИЩЕНИЙ рівень електромагнітного випромінення.
1.7.5. Підвищена напруженість електричного поля.
1.7.6. Пряма та відбита від екранів блискість; несприятливий розподіл яскравості в полі зору.
1.7.7. Фізичні перевантаження статичної та динамічної дії.
1.7.8. Нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.8. При виборі приміщення для розміщення робочих місць ПЕОМ (персональні електронні обчислювальні машини) необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість екранах дисплеїв і викликати значне осліплення в тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.
1.9. Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора ПЕОМ, можливі короткозорість, швидка втомленість.
1.10. Розміщення робочих місць оператора (користувача) повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение злементов рабочего места.».
1.11. Не допускається розташування робочих місць ПЕОМ в підвальних приміщеннях, а учбових закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.
<!--[if !vml]--><!--[endif]-->
1.12. Робочі місця з ВДТ і ПЕОМ при виконанні творчої роботи, яка потребує значної розумової напруги чи великої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5 - 2,0 м.
1.13. Робочі місця з ВДТ рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. У разі розміщення робочих місць із ВДТ у залах або приміщеннях з джерелами небезпечних та шкідливих факторів вони повинні розташовуватись у повністю ізольованих кабінетах із природним освітленням та організованим повітрообміном.
1.14. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше як 6.0 м2, об'єм приміщення - не менше як 20 м3.
1.15. Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
1.16. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.
1.17. Вимоги до освітлення для візуального сприймання операторами інформації з двох різних носіїв (з екрана ВДТ та паперового носія) різні.
Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані.
Тому відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.
1.18. Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.
1.19. Для запобігання засвітленню екранів ВДТ прямими світловими потоками лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.
При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом відбивання 0,5 - 0,7.
1.20. Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях ПЕОМ освітленість 300 – 500 лк.
1.21. При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.
1.22. Розташовувати робоче місце обладнане ВДТ, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.
1.23. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світла розподілу.
1.24. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей оператора не повинно бути.
Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.
1.25. Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40