Оператор комп'ютерного набору

Загальна характеристика професії

Історія виникнення професії

Слово комп'ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп'ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об'єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Історія розвитку обчислювальної техніки починається з глибокої давнини, коли виникла необхідність обчислень. Тоді числа відображали за допомогою різних предметів: бобів, камінців, палок. Перша "рахункова машина" - абак - була схожа на рахівницю. Рахівниці та аналогічні їм пристрої були досить ефективними для вирішення простих арифметичних задач. Але з розвитком цивілізації задачі ускладнювалися. Вже неможливо стало фізично виражати великі числа і маніпулювати ними за допомогою примітивних "рахункових машин". Дії над числами ставали все більш громіздкими, а помилки - більш очевидними.

У XVI ст. шотландський математик Джон Непер суттєво спростив операції з великими числами. У XVII ст. французький філософ і математик Блез Паскаль винайшов перший механічний калькулятор. Цей момент був суттєвим: вперше математики змогли проводити обчислення автоматично.

У 30-х роках XIX ст. британський винахідник Чарльз Беббідж розвинув цю ідею. Він вважав так: якщо можна винайти калькулятор для виконання деякого виду обчислення, то його структура буде придатна для розв'язання будь-якої математичної задачі, потрібно лише виділити основні обчислювальні процедури. Основна ідея "аналітичної машини", яка спочатку навчається виконувати певні дії, а потім переорієнтовується на іншу задачу, дуже близька до принципів сучасних комп'ютерів. Бебідж випередив свій час: винайшов перший програмний калькулятор. Вдосконалений калькулятор був створений у США тільки у 1890 р. і використовувався для перепису населення. Але для цього у 1878 р. російський математик П.Л.Чебишев винайшов арифмометр. У 1912 р. А.Н.Крилов винайшов механічний інтегратор для розв'язування диференційних рівнянь.

Поява на початку 30-х років XX ст. електромеханічних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів.

У Німеччині молодий інженер Конрад Цузе винайшов комп'ютер на базі багатьох тисяч телефонних реле.

У 1936 р. 24-х річний математик Кембриджського університету Алан Тьюринг аргументовано доказав можливості створення універсальної програмно-обчислювальної машини. Виникла перша концепція штучного інтелекту (ШІ), яку прирівнюють до відкриття Дарвіна або Ейнштейна. Праці Тьюриига відіграли вирішальну роль у створенні комп'ютера, але, нажаль, вони довго залишалися невідомими. Причина у тому, що машина Тьюринга була створена для Британської розвідки під час Другої світової війни (у 1942 р.), і до 1975 р. всі ці відомості були засекречені. У США в 1942 р. були виділені кошти на створення електронного комп'ютера. Але відсутність досвідчених спеціалістів спричинила таємне прибуття в 1946 р. А.Тьюринга у США, де і була запущена машина "ЕНІАК". Вона мала 18000 вакуумних ламп, але працездатність була дуже обмеженою (в середньому кожні наступні 7 хвилин одна з ламп виходила з ладу).

Тому вважають, що перший у світі електронний комп'ютер з'явився у 1946 р. у США, хоча фактично він був винайдений раніше групою Тьюринга у 50-ти милях від Лондона.

Перша ЕОМ в нашій країні була створена під керівництвом С.А.Лєбєдєва у 50-тих роках XX ст. в Києві. Свій проект створення ЕОМ Лєбєдєв висунув ще до початку Великої вітчизняної війни, яка, нажаль, зашкодила його реалізації. Тому тільки у 1947 р. в АН УРСР розпочалася розробка макету обчислювальної машини, яка називалась МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина).

МЕОМ була малопотужною, на ній неможливо було розв'язувати трудомісткі задачі, що потребують більшої точності і швидкості обчислення. Тому, іде до завершення роботи над МЕОМ, С.А. Лєбєдєв організував спеціальну лабораторію для створення ЕОМ ВЕОМ-1 ("велика електронно-обчислювальна машина").

ВЕОМ-1, використання якої розпочалось у 1952 р., була найпродуктивнішою в Європі, - вона виконувала 8-10 тис. операцій за секунду.
Важливою віхою у розвитку ЕОМ був винахід у 1947 р. транзистора. Почалося виробництво комп'ютерів на інтегральних схемах - більш потужних ніж їх попередники і в сотні раз менших за габаритами.

Розробники прагнули більшої мініатюризації комп'ютерів, і нарешті, їх зусилля досягли успіху. У 1975 р. винайшли "кристал", або "чіп" - дуже складний функціональний вузол, але, разом з тим, зручний для створення більш складних схем. Успіхи в технології їх виробництва дозволили отримати у вигляді мініатюрних кристалів, функціонально еквівалентні схеми з десятками тисяч транзисторів - інтегральні схеми (ВІСи і ОВІСи). Сконструйовані з таких схем комп'ютери по праву отримали назву мікропроцесорів.

Характерною рисою сучасного етапу науково-технічного розвитку є комп'ютеризація найрізноманітніших сфер людської діяльності. Ми стали свідками інформаційного "зриву", коли людський мозок вже не міг впоратися з потоком інформації. І дуже важливу роль почали відігравати комп'ютери, саме на них були перекладені деякі функції людського мозку щодо збереження і опрацювання значної частини інформації. Комп'ютер володіє практично невичерпаними можливостями зберігати інформацію, дозволяючи швидко знаходити її в пам'яті. Цей аспект використання комп'ютера називають інформаційним пошуком.

Слід сказати і про так звану систему обробки тексту. У цій системі комп'ютер використовується для коректорської і редакторської роботи, а також в якості автоматичної друкарської машинки.

Поява системи обробки текстів привела до винаходу електронних журналів. Ідея таких журналів проста: за допомогою системи обробки текстів створюється варіант статті, далі через "електронну пошту" він передається у редакцію на дисплей редактора. Якщо потрібно, редактор передає текст рецензенту, який опрацьовує текст і передає його назад до редакції. Читач під'єднується до комп'ютера, ознайомлюється з переліком надісланих публікацій та їх анотаціями, а при бажанні може вимагати тексти публікацій з банку даних.

Комп'ютер можна безпосередньо використовувати як "виробничу силу". Наприклад, на виробництві автоматично здійснюється чимало технологічних процесів. Вони