людині потрібні роки. Опрацьовану за допомогою комп'ютера інформацію, записують на магнітні чи оптичні диски, де вона зберігається тривалий час. За допомогою комп'ютерів нараховують зарплату, виконують банківські операції; контролюють виробничі процеси; проектують машини; навчають студентів; діагностують хворих; проводять телеконференції. Комп'ютер дає змогу швидко підготувати й роздрукувати будь-який текст: лист, довідку чи документ; намалювати кольорову картинку чи відтворити мелодію.
За допомогою комп'ютерної мережі пересилаються тексти, рисунки тощо. За лічені секунди з інформаційних банків на екран дисплея або папір подається інформація про розклад руху літаків, поїздів, про наявність книжок у бібліотеці, зміст енциклопедичних словників та довідників, комерційна інформація про діяльність фірм і корпорацій. Комп'ютери використовують в інформаційних системах. Інформаційні системи - це системи автоматизованої опрацювання інформації, її зберігання, пошуку, перетворення, пересилання тощо. Прикладами таких систем є системи керування польотами літаків чи зорельотів, системи продажу квитків на літаки та поїзди (наприклад, система "Експрес"), банківські системи.
Роботою комп'ютера керує людина (користувач) за допомогою програм, тобто послідовності команд, які розв'язують певну задачу.
Будь-який комп'ютер повинен виконувати п'ять основних функцій: введення, виведення, обробку інформації, збереження інформації, забезпечення керування роботою комп'ютера.
Зрозуміти, що таке персональний комп'ютер, як він влаштований і працює, неможливо, не з'ясувавши, що таке інформація (сировина з якою працює комп'ютер). Найпростіше запитання те, на яке однозначно можна відповісти "так" або "ні" . Для збереження таких відповідей необхідна мінімальна кількість ресурсів комп'ютера. Таку одиницю інформації називають бітом. Математичним еквівалентом значень "так" або "ні" можуть слугувати значення 1 та 0. Вісім біт об'єднуються у байт. З байтів формуються кілобайти, мегабайти, гігабайти.
Ядром настільного персонального комп'ютера (ПК) є три компоненти, які є необхідними для повноцінної його роботи: монітор, клавіатура та системний блок. Природно, що комп'ютер може бути обладнаний додатковими периферійними пристроями: мишкою, принтером, сканером тощо.
Основою системного блоку є системна плата (материнська плата), яка містить центральний процесор (виконує арифметичні та логічні перетворення даних), а також гнізда для під'єднання і контролю діяльності плат оперативної пам'яті та зовнішніх пристроїв (контролери зовнішніх пристроїв). Всі функціональні частини ПК, що розташовані у системному блоці і не встановлені на материнській платі, повинні підключатись до неї, щоб дати можливість інформації "подорожувати" між цими частинами і елементами материнської плати.
Вузловим компонентом ПК є центральний процесор (ЦП). Він виконує обчислювальну роботу, керує обміном даних між оперативною пам'яттю та пристроями вводу - виводу. Продуктивність ЦП залежить від частоти, яку задає йому тактовий генератор. Частота тактових сигналів вимірюється у мегагерцах. Робоча частота ЦП - це частота тактового генератора, при якій ЦП може надійно працювати.
Всі електронні компоненти ПК постійно обмінюються інформацією між собою і зв'язані за допомогою шин (сукупності ліній та мікросхем), які реалізують передачу електричних сигналів між різними компонентами ПК. На сьогоднішній день широко використовуються стандарти на шини: шина РСІ-Express, PCI, AGP. Швидкість передачі даних між пристроями залежить від розрядності шини (кількості провідників). Сучасні шини даних це 64-ьох розрядні шини. Інша група ліній утворює адресні шини - шини адресації даних оперативної пам'яті. Термін "адреса пам'яті" означає співставлення певної комірки пам'яті з елементом, що передається по шині даних. Кожна комірка даних пам'яті ПК має власну адресу, і при зчитуванні чи записуванні значення даних, ЦП повинен вказати за якою адресою він хоче зчитати або записати дані. Розрядність адресної шини визначає максимально можливе число адрес оперативної пам'яті і визначається за формулою: максимальне число адрес = 2n, де n - кількість розрядів адресної шини. Сучасні 32-х розрядні шини забезпечують доступ більш як чотирьох мільярдів елементів пам'яті.
Зв'язок з іншими професіями
За родом своєї діяльності оператор комп 'ютерного набору може працювати:
оператором комп'ютерної верстки;
укладальником тексту;
оператором з введення даних в ЕОМ;
конторськими службовцями;
секретарем-друкаркою;
секретарем-стенографісткою;
програмістом.
Тип діяльності
Професія оператора комп'ютерного набору, за класифікацією Є.О.Клімова, відноситься до типу професій "Людина - знакова система". Сфера діяльності - цифри, формули, таблиці, тексти.
Вимоги:
ретельність,
терпіння,
стійкість уваги,
вміння бачити те, що стоїть за умовними знаками,
здатність довго зосереджувати увагу,
швидкість і точність рухів,
схильність до роботи на одинці.
Можливий подальший розвиток професії та зміни у професійній діяльності
Можливо в майбутньому і винайдуть магічний спосіб повністю автоматизованої підготовки документів. На сьогодні, нажаль, ще не винайшли. А тому продовжують використовувати складну систему програмного і апаратного забезпечення, яка дозволяє досягнути бажаного результату.
Треба знати, що створення робочого середовища набагато складніше, ніж придбання комп'ютера.
Щоб досягнути максимальної продуктивності робочого середовища треба дотримуватися таких рекомендацій:
Вибирайте комп'ютерну платформу, виходячи не тільки з особистого досвіду, але і з вимог, що диктуються сучасними технологіями.
Комп'ютер маг бути обладнаний потужним і продуктивним процесором, який в змозі швидко обробляти зображення і об'ємні робочі файли. Сьогодні немає необхідності економити на процесорі, щоб просиджувати в кріслі, очікуючи виконання чергової операції.
Вмонтуйте в комп'ютер достатню кількість оперативної пам'яті, щоб запускати складні графічні пакети. Оперативної пам'яті в окремо взятій робочій станції має бути не менше 512 Мбайт. Звичайно було б краще, якщо у комп'ютері було б оперативної пам'яті 1024-2048 Мбайт.
Монітор має бути широким, він повинен чітко і якісно відтворювати графічні зображення, які можна розпізнавані не напружуючи зір.
Вибирайте програмні продукти, які найбільш ефективно працюють у вашому робочому середовищі. Ви, принаймні, маєте мати текстовий процесор, програму управління векторною графікою, програму макетування сторінок, додаток редагування фотографій.
Жоден працівник фірми з комп'ютерного набору чи друку документів не в змозі оволодіти тонкощами виконання всіх задач. Придбайте різні засоби для навчання: книги, журнали, відеокасети.
Оцініть можливості ваших співробітників і всіх