у них міг розібратися експерт. Свої уточнення і зауваження експерт пояснює інженеру по знаннях (когнітологу). Таких ітерацій може бути декілька. Найчастіше знання одержати не вдасться, і тоді всі зусилля витрачаються дарма.
Використання ж гіпертекстового представлення в якості попереднього прискорює процес одержання знань і їхньої верифікації. Експерт здійснює навігацію по гіпербазі і може залучати інженера по знаннях для модифікації цієї гіпербази в будь-який момент, або виконувати цю роботу самостійно. При цьому експерт може вводити свої коментарі до кожного вузла, критичні зауваження з приводу інформації, що її надали інші експерти тощо.
Після того, як знання зібрані, перевірені і відібрані експертом, їх можна записати в одній з існуючих систем представлення знань, тобто безпосередньо транслювати у формалізм бази знань експертної системи.
Висновки.
Сьогодні гіпертекст як спосіб організації і представлення інформації стає провідною технологією в комп'ютерних системах. Створено і створюються програмні продукти для реалізації всіх можливостей гіпертекстової репрезентації інформації. Успіх і постійне зростання глобальної мережі ІNTERNET переконливо свідчить про переваги такого представлення даних. Системи гіпермедіа, як розширення гіпертексту, зарекомендували себе одними з найефективніших для навчання і щоденного використання в якості довідників, енциклопедій тощо. Фантастично виглядають системи віртуальної реальності, які дозволяють "входити" в штучно згенерований світ. Віртуальна реальність - це не що інше, як поширення гіпертекстової концепції представлення інформації + сучасні технології, які дозволяють моделювати оточення (шоломи віртуальної реальності, сенсорні рукавиці, костюми, взуття та багато іншого). В майбутньому, на мою думку, з'являться віртуальні бібліотеки, магазини і, навіть, міста, в які можна буде потрапити не виходячи з власної оселі. Те, про що раніше згадували лише письменники - фантасти, наприклад, Сергій Лук'яненко в романі "Лабиринт отражений" (рус.), вже можна уявити собі з точки зору реалізації.
Існує й інший напрямок розвитку гіпертексту, крім технологічного. Експериментальний досвід застосування гіпертексту як допоміжного інструменту творчого процесу письменників сьогодні демонструють системи генерації художніх сюжетів, зокрема, детективів, казок та інших текстів з фіксованою композицією. Розроблюються системи для створення універсального літературного середовища (всієї світової літератури).
Дослідження можливостей гіпертекстової технології тривають.
Література.
1. Т. А. Гринченко, А. А. Стогний Машинний интеллект й новые информационные технологии. - К.: Манускрипт, 1993.
2. Штерн І. Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики. -К.: Основи, 1999.
3. Соnclin J. Нуреrtext: аn Іntroduction аnd Surveey. - Соmputer. – September, 1987.-N 1.