пристрою від порту, може керувати живленням та обмежувати струм, що споживає порт. Концентратор ізолює високо-швидкісні сегменти від низькошвидкісних.
Усім процесом передавання керує контролер. Він опитує приєднані пристрої, визначає пріоритети передавання, планує та дозволяє передавання. Отже, у мережі USB реалізовано певну модифікацію методу доступу з опитуванням.
Інтерфейс USB 1.0 працює зі швидкістю 12 Мбіт/с. Підтримуваними є два окремі канали передавання — високо- та низькошвидкісний. Швидкість передавання у низькошвидкісному каналі - 1.5 Мбіт/с. Версія USB 2.0 працює зі швидкістю, в 40 разів більшою, тобто близько 500 Мбіт/с для швидкісного каналу.
Роз'єднувач USB має чотири контакти: перший - VCC (живлення); другий - дані (D-); третій - дані (D+); четвертий - заземлення (порівняйте з симетричним передаванням).
Використовують два типи роз'єднувачів. Роз'єднувач типу A (Upstream Connector) застосовують для приєднання до концентраторів. Вилки встановлюють на кабелях, не від'єднаних від пристроїв (клавіатура, мишка), а гнізда - на низхідних портах. Роз'єднувач типу В (Downstream Connector) встановлюють на пристроях, у яких з'єднувальні кабелі від'єднувані (принтеpax, сканерах): вилку - на з'єднувальному кабелі, а гніздо - на пристрої. Протилежна частина кабелю має вилку роз'єднувача А. Роз'єднувачі типу А та В розрізняють механічно, що не допускає петлевих сполучень концентраторів. Конструкція роз'єднувачів забезпечує пізніше сполучення і швидше від'єднання сигнальних ліній порівняно з лініями живлення.
Шина USB дає змогу приєднувати до 127 пристроїв. Пристрої можна приєднувати та від'єднувати без вимкнення комп'ютера, всі приєднані пристрої використовують один номер переривання.
Живлення приєднаних пристроїв також відбувається через USB. Є змога керувати енергоспоживанням приєднуваних пристроїв. Водночас через USB живляться тільки пристрої з малим енергоспоживанням. Інші пристрої мають власні джерела живлення.
Повніше мережу USB розглянуто в Д. 11.3.
7.6. Технологія Firewire
Шина Firewire призначена для швидкісного обміну інформацією між розташованими близько (до 4.5 м) пристроями. Одночасно передавання відбувається по двох лініях (швидкісній та повільній). Швидкості передавання 100,200,400 Мбіт/с досягають завдяки стисненню. Розроблено стандарт ІЕЕЕ-1394Ь, який працює зі швидкостями до 800 або 1600 Мбіт/с.
Firewire — це послідовна швидкісна шина. Передавання в ній повністю цифрове, синхронне, а також багатоканальне, тобто один пристрій може одночасно підтримувати зв'язок з кількома'іншими. Firewire може забезпечувати гарантовану смугу перепускання. Вона використовує мультиплексне квантування за часом і є різновидом системи з розподілом часу.
Головна сфера застосування Firewire - інтегрування побутової мультимедійної апаратури між собою та ПК (система може працювати і без ПК). З використанням Firewire приєднують такі типи пристроїв: ПК, аудіо- та відеопристрої, принтери та сканери, тверді диски та їхні масиви, цифрові відеокамери та магнітофони. З використанням Firewire можна сполучати розташовані близько комп'ютери в локальну мережу.
Робота над прообразом мережі Firewire почалася ще 1988 р. в компанії Apple Computer. У 1990 p. розпочато розробку відкритого стандарту. Для цього вирішили використати напра-цювання стандарту Apple. Було сформовано робочу групу з Apple Computer, Texas Instruments, Molex, Western Digital. Пізніше до цього колективу приєдналися IBM, Sony, Sun, Intel, Microsoft та інші провідні фірми. У грудні 1995 р. стандарт Firewire IEEE 1394-1995 нарешті схвалили. Цей стандарт відомий ще як ІЕС 1883.
Стандарт IEEE 1394 має три частини: перша описує 400 мегабітову шину, друга -гігабітову, третя - мости, що сполучають шини Firewire.
Окремий сегмент мережі IEEE 1394 (шина) складається з вузлів (до 63). Кожен вузол має один або декілька портів, до яких можуть приєднуватися інші вузли. Окремі шини об'єднують мостами, формуючи більші за розміром мережі. Максимальна кількість об'єднаних таким способом шин- 1023. Обмеження: між парою вузлів може бути не більше 16 сегментів, унаслідок сполучення шин не повинні формуватися петлі, довжина кабелю, що сполучає два вузли, не перевищує 4.5 м.
Логічна структура Firewire має деревоподібну форму. Один з пристроїв є кореневим. Якщо цей пристрій - ПК, то він може містити міст між шинами IEEE 1394 та РСІ і виконувати додаткові функції з керування шиною.
Firewire використовує чотири- або шестижильний кабель (рис. 11.2,11.3), у якому є дві сигнальні пари та одна пара живлення. По одному з дротів подається живлення (VP), а інший - це земля (VG). Дві скручені пари (ТРА та ТРВ) використовують для передавання даних та сигналу синхронізації. По першій парі передається NRZ-сигнал даних, а по другій - строб-сигнал, який змінює свій стан, якщо два сусідні NRZ-біти виявилися однаковими. Кожна скручена пара та весь кабель екрановані. Дроти живлення розраховані на струм до 1.5 А та напругу від 8 до 40 В.
Технологія SCSI
Паралельну шину SCSI використовують для приєднання різноманітних периферійних пристроїв ще з 80-х років.
Прототипом SCSI був інтерфейс SASI (Sugart Associates System Interface), розроблений у 80-ті роки і призначений для приєднання периферійних пристроїв. На його базі розроблено та прийнято ANSI в 1986 р. стандарт SCSI-1. Того ж року розпочато роботу над стандартом SCSI-2. Розробники ставили перед собою завдання об'єднати стандарт SCSI-1 з системою команд SCSI, яка не ввійшла в першу версію стандарту. Крім того, зроблено і деякі конструктивні зміни: нові команди, диференційну синхронізацію, збільшену частоту та швидкість передавання. Стандарт SCSI-2 ухвалено 1993 р.
Подальший розвиток SCSI був спрямований на збільшення тактової частоти, швидкості передавання та ширини шини. Зокрема, з'явилися такі різновиди SCSI, як Fast SCSI, Wide SCSI, Ultra SCSI та ін. (табл. 12.1).
Ці різновиди розробляли різні виробники в межах стандарту SCSI-2. Виробники SCSI-пристроїв об'єднані в SCSI Trade Association, яка визначає прийнятність того чи іншого варіанта шини.
Історія розвитку стандартів SCSI привела до