Продуктами Gigabit Ethernet є мережеві адаптери, комутатори, маршрутизатори, ретранслятори.

Швидкість роботи адаптера обмежена швидкістю роботи шини ПК. Персональний ком-'п'ютер з 32 розрядами та РСІ-шиною здатний передавати потік 1 Гбіт/с, а адаптери з 64-роз-рядною шиною - 2 Гбіт/с. Водночас за такої швидкості можна завантажити практично 100% ресурсів ЦП, і на виконання інших завдань їх забракне. Тому адаптери Gigabit Ethernet виконують інтелектуальні функції. Вони мають вбудований RISC-процесор, що виконує інтелектуальні функції розвантаження, налаштовані на конкретний гост. Дані з мережі відразу надходять у пам'ять госта і стають доступними для використання. Зменшити завантаженість ЦП можна регулюванням співвідношення кількості переривань на обсяг одержаної інформації. За одне переривання приймається велика кількість кадрів. Співвідношення кількості кадрів на одне переривання можна задати вручну або автоматично. Це дає змогу створити адаптивні переривання, частота яких залежить від завантаження.

КАБЕЛЬНІ МЕРЕЖІ. ТИПОВІ СТРУКТУРНІ Й ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИРІШЕННЯ

Кабельні мережі KM

Прості кабельні мережі

Типові структурні вирішення

Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж KM

Кабельна інфраструктура локальної мережі є однією з головних її елементів. На думку фахівців, власне помилки у кабельних з'єднаннях найчастіше є причиною збоїв у роботі мережі. Кабельні мережі розвивалися у напрямі від простих мереж шинної або кільцевої структури до комбінованих, а сьогодні логічно завершені в концепції структурованої кабельної системи. Є два підходи до цієї проблеми. Комп'ютерні фірми в розробках застосовують з'єднання комп'ютерів один з одним, поступово нарощуючи мережу. Комунікаційні фірми використовують кабельні телефонні мережі, які вже давно діють і мають складну розгалужену структуру, крос-панелі, розетки та ін.

Сьогодні актуальними є обидві тенденції, які мають суттєві переваги та недоліки. Прості мережі прокладають швидше, вони дешевші; розвиваються "еволюційним" шляхом і не потребують значних капітальних витрат. Однак такі мережі складні в експлуатації та модернізації. Структуровані кабельні системи значно дорожчі, однак придатні значно довше (до 15 років, . тоді як прості кабельні мережі доводиться замінювати вже після п'яти-восьми років експлуатації).

Кожен із варіантів кабельних мереж має обмеження, описані у специфікаціях протоколів та зумовлені технічними обмеженнями.

Прості кабельні мережі

Розглянемо прості кабельні мережі на прикладі мереж Ethernet lOBase-XX. Головні варіанти специфікації Ethernet (lOBase-5 та lOBase-2) мають обмеження щодо довжини з'єднань та кількості приєднаних пристроїв.

lOBase-5. Швидкість передавання становить 10 Мбіт/с. Трансивери закріплені безпосередньо на кабелі роз'єднувачем з проколюванням ізоляції. Сегмент мережі має довжину до 500 м та максимально до 100 трансиверів. У мережу можна приєднати до п'яти сегментів, отже, максимальна довжина кабелю між двома станціями становить 2500 м, а кількість повторювачів між довільними станціями - не більше чотирьох. Максимальна кількість станцій у мережі - 1024. Максимальна відстань між станцією і трансивером - 50 м

Комбіновані кабельні мережі

Комбіновані кабельні мережі застосовують, якщо потрібно частину мережі розмістити на більшій відстані, ніж дають змогу обмеження простих кабельних мереж. Розглянемо приклад комбінованої мережі з використанням скрученої пари і "тонкого" Ethernet (рис. 17.4). Сегмент "тонкого" Ethernet приєднано через спеціальні AUI-роз'єднувачі концентраторів за допомогою кабелю зовнішнього доступу. На рис. 17.4 п'ятикутниками позначені та перенумеровані повторювальні секції, а квадратами - сегменти. Повторювальними секціями вважають як концентратори, так і повторювачі.

Сегментами вважають кабельні з'єднання між станцією і концентратором, між концентраторами, між повторювачами, сегменти "тонкого" Ethernet. Максимальна кількість сегментів - п'ять, повторювальних секцій між довільною парою станцій - чотири.

Інколи структурні обмеження Ethernet наводять у вигляді "правила 5-4-3": у мережі Ethernet може бути не більше з 'яти сегментів, чотирьох повторювачів, однак тільки до трьох сегментів можуть бути приєднані клієнтські станції.

Структуровані кабельні вирішення

В адміністративному або офісному будинку, як звичайно, монтують структуровану кабельну мережу (рис. і7.5), яка має деревоподібну структуру. Згідно зі стандартом ISO/IEC ] 1801 кабельна система має такі функційні елементи:

кампусний розподілювач (Campus Distributor (CD));

магістральну кампусну систему;

будинковий розподілювач (Building Distributor (BD));

магістральний кабель будинку;

поверховий розподілювач (Floor Distributor (FD)); .'

горизонтальний кабель (Horizontal Cable);

пункт переходу (зміна типу кабелю, Consolidation Point) (необов'язково);

телекомунікаційний роз'єднувач (Telecommunications Outlet (TO)).

Розподілювачі розміщують в окремих апаратних кімнатах або шафах. Інтерфейси для приєднання активного обладнання та для кросування розташовані на

кінцях кожної підсистеми.

Нормативи та обмеження:

на кожні 1000 м2 площі офісу повинен бути хоча б один FD. Також один FD повинен бути і на кожен поверх. Якщо ж на поверсі є мало користувачів, то допустиме використання FD суміжного поверху;

Типові структурні вирішення

На ринку мереж сьогодні переважають декілька "стандартних" мережевих архітектур. Пояснюють архітектури за допомогою графічних схем. Для позначення окремих типів активних пристроїв на схемах є система умовних позначень (рис. 17.9).

Розподілена мережева магістраль (distributed backbone) - одна з найперших мережевих технологій. В її основі є такий принцип: на кожному поверсі встановлено концентратор, який збирає всі потоки. Сполучення між поверхами налагоджують через маршрутизатори або за технологією локальних мереж чи з використанням FDDI (рис. 17.10). У такій мережі кожен

сегмент- це окрема підмережа. Під час передавання даних між сегментами інформація проходить через маршрутизатори (додаткова затримка). Вартість такої мережі велика (багато маршрутизаторів), однак і велика надійність.

Централізована мережева магістраль. Архітектура Collapsed Backbone виконана на основі центрального потужного маршрутизатора або комутатора. її використовують для побудови мережі одного будинку (рис. 17.11). Центром магістралі можуть бути і концентратори, і маршрутизатори, і комутатори. Кожне з цих вирішень має відповідні обмеження. Зосередження магістралі в одному пункті створює зручну архітектуру для керування. Вартість такої мережі менша, зменшено затримки завдяки меншій кількості маршрутизаторів.

Для більшої гнучкості у центрі