, (6.3)

де - капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

- машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;

- корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);

- ціна нової програми, грн.:

грн.,

де - кількість користувачів.

Корисний річний фонд роботи ЕОМ :

(6.4)

де - дійсний річний фонд часу, дні;

- коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт ( = 0,1);

- тривалість робочої зміни, год(= 8). Корисний фонд часу ЕОМ становить :

год/рік.

Машинний час ЕОМ, необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ, обчислюється як:

, (6.5)

де - час, який витрачає користувач на вирішення задачі з ЕОМ, год. Машинний час ЕОМ становить

год/рік.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за формулою:

(6.6)

Де - вартість програмного забезпечення, потрібного для розробки новинки, в нашому випадку розробка здійснювалась в Dreamweever та PHP Expert editor.

Вартість ліцензійного пакету Dreamweever становить 325 грн.

Вартість ліцензійного пакету PHP Expert editor становить 290 грн

Де - вартість іншого програмного забезпечення (В нашому випадку сюди входить вартість ОС Windows XP, яка становить 900 грн )

Таким чином

грн;

Отже, значення капіталовкладень на впровадження системи становлять:

грн.

6.2.3 Розрахунок експлуатаційних витрат

Економія витрат, пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:

(6.7)

де - основна заробітна плата 1-ого робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн/рік;

Тс - строк служби програми до її морального зносу, роки.

Приймемо Тс=6 років, =900 грн., кількість робітників - 1. Економія експлуатаційних витрат становить:

= (1+ 0.2) • 900 - (253,69 • 0.08 + 1582.09/6)= 475,7 грн.

6.2.4 Розрахунок зведених економічних показників

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за формулою

(6.8)

Отже, за (6.8)

=1747,5/475,7 = 2,67 роки.

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні системи визначається за формулою

(6.9)

де , і становитиме

= 475,7 - 1747,5/10 = 301.45 грн.

В таблиці 6.1 наведені зведені економічні показники системи. З вище наведених розрахунків видно, що розробка та впровадження даної системи є економічно доцільним. Використана при розрахунках методологія не є досконалою і не враховує всі переваги застосування інформаційних комп'ютерних систем. До таких переваг можна віднести якісні параметри:

Таблиця 6.1 - Зведені економічні показники розробки системи автоматичної розсилки інформації

Показник | Розмірність | Значення

Витрати на розробку

програмного забезпечення

Капіталовкладення

Економія при експлуатації ПЗ

Термін окупності

Грошовий річний ефект |

грн

грн/рік

Рік

грн/рік |

1582,09

301,45

475,7

2,67

З вищенаведених розрахунків видно, що розробка та впровадження даної системи є економічно доцільним. що впровадження спроектованої системи є економічно доцільним і дозволить підвищити продуктивність системи.

Використана при розрахунках методологія не є досконалою і не враховує всі переваги застосування інформаційних комп’ютерних систем:

адаптованість;

ведення електронного архіву;

універсальність представлення інформації.

Виходячи із економічних розрахунків та згаданих переваг, впровадження спроектованої системи є вкрай необхідним в найближчий час.

5 Охорона праці

5.1 Значення охорони праці для забезпечення безпечних умов праці

У будь-якій професії є свої певні вимоги стосовно безпеки експлуатації тих чи інших пристроїв, які використовуються в роботі. Стосовно експлуатації ЕОМ також є певні правила і вимоги, які затверджені комітетами по нагляду за охороною праці та іншими органами, які відповідають за безпеку життєдіяльності.

Правила експлуатації ЕОМ встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRII).

Створення безпечних, нешкідливих і сприятливих виробничих умов праці одне з найважливіших завдань сучасного виробництва і має не тільки інженерне, але і соціальне значення.

На сучасному етапі охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, лікувально-профілактичних засобів та заходів спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Основним принципом політики в галузі ОП є визнання пріоритету життя і здоров’я працівників. Виходячи з цього сформовані основні завдання в галузі ОП:

- розробка і впровадження високовиробничих технологій;

- підвищення рівня безпеки діючого виробничого устаткування і технологічних процесів за рахунок ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- удосконалення оснащеності підприємств сучасними технічними засобами безпеки і виробничої санітарії;

- впровадження стандартів (ССБП);

-здійснення навчання населення і підвищення кваліфікації працівників з ОП;

- зміцнення технологічної і виробничої дисциплін;

- охорона навколишнього середовища.

Техніка безпеки і заходи по охороні праці і промисловій санітарії невід’ємно пов’язані з технологією. Зміна технологічних процесів і обладнання потребують вивчення їх з точки зору безпеки виробництва та вишукування відповідних шляхів, які усувають фактори, які приводять до нещасних випадків.

Основна задача в тому, щоб зробити працю на підприємстві безпечною та здоровою. Виконання цієї задачі може бути забезпечено шляхом комплексної механізації виробничих процесів, більш повної їх автоматизації, досконалістю технологічних процесів, переходом від техніки безпеки до безпечної техніки, а також широкого впровадження на підприємствах заходів по оздоровленню умов праці, техніки безпеки та наукової організації праці.

У повній відповідності з діючим законодавством на підприємствах