5.4 Забезпечення безпечної роботи з електричною технікою

Для того, щоб праця персоналу була безпечною найбільшу увагу необхідно звернути на забезпечення електробезпеки, оскільки електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ містять в собі велику потенційну небезпеку. В процесі експлуатації чи проведення профілактичних робіт людина може торкнутися тих частин електроустановки, що знаходяться під напругою. Крім того таке обладнання має специфічну небезпеку. Ця небезпека полягає в тому, що у випадку, коли корпуси ЕОМ та іншого обладнання опиняються під напругою в результаті пробою ізоляції, не подається жодних сигналів про небезпеку. Реакція людини на електричний струм виникає тільки при проходженні його через тіло працівника.

Саме тому дуже важливим є правильна організація обслуговування діючих електроустановок, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт.

Під правильною організацією розуміють строге дотримання ряду організаційних та технічних заходів і засобів, встановлених діючими “Правилами технической ксплуатации лектрических станций и сетей” (ПТ) та “Правилами техники безопасности при ксплуатации лектроустановок” (ПТБ), а також “Правилами установки лектроустановок” (ПУ).

В залежності від категорії приміщення необхідно здійснити відповідні заходи щодо забезпечення достатньої електробезпеки при експлуатації та ремонті електрообладнання. Всі приміщення діляться на наступні категорії за рядом ознак:

приміщення з підвищеною небезпекою. До цієї категорії приміщень відносять сирі приміщення (в яких відносна вологість тривалий час перевищує 75 %), жаркі приміщення (в яких температура повітря постійно чи періодично перевищує 35С), приміщення з струмопровідним пилом, приміщення з струмопровідною підлогою, приміщення, в яких можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій з’єднаних із землею та металічних корпусів електроустановок;

особливо небезпечні приміщення. До цієї категорії приміщень відносять сирі приміщення (в яких відносна вологість повітря є близькою до 100 %), з хімічно активним чи органічним середовищем (в яких постійно чи на протязі тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини), приміщення, що мають дві або більше ознак приміщень з підвищеною електронебезпекою.

Більшість приміщень обчислювальних центрів (ОЦ) відносять до другої категорії - приміщення з підвищеною електронебезпекою. До цієї категорії приміщень відносять всі зали ЕОМ, оскільки тут можливий одночасний дотик до металічних конструкцій з’єднаних із землею та корпусами електроустановок. В таких приміщеннях електроінструменти, переносні світильники повинні мати подвійну ізоляцію або напруга їх живлення не повинна перевищувати 42 В. Серед приміщень ОЦ можуть бути й такі, що відносяться до третьої категорії - особливо небезпечні приміщення. В таких приміщеннях живлення переносних світильників не повинно перевищувати 12 В, а робота з електроустановками дзволяється лише із застосуванням індивідуальних засобів захисту.

У відповідності з ПТЭ та ПТВ до користувачів та обслуговуючого персоналу висуваються наступпні вимоги:

особи не повинні мати каліцтв та хвороб, що заважають виконуваній роботі;

особи повинні пройти перевірку знань після відповідної теоретичної та практичної підготовки і мати посвідчення на допуск до робіт з електроустановками.

В ОЦ розрядні струми статичної електрики частіше виникають при дотику до будь-якого елемента ЕОМ. Хоча такі ураження електричним струмом не є небезпечними для людини (викликають лише неприємні відчуття), вони можуть привести до виходу з ладу окремих вузлів ЕОМ. Для зменшення величини статичних розрядів використувують антистатичне покриття підлоги, іонізований газ або зволожене повітря.

Часто можна отримати відчутні електричні розряди при одночасному дотику до з’єднувачів елементів комп’ютерних мереж та металічного корпусу ЕОМ.

Для запобігання ураженням електричним струмом застосовують захисне заземлення. Все обладнання ОЦ, а також елементи комп’ютерних мереж повинні бути надійно заземлені.

До складу невеликого ОЦ входять:

5 друкуючих пристроїв (споживана потужність по 50 Вт кожний);

2 безперебійних блоки живлення (UPS) (споживана потужність по 50 Вт кожний);

інші електроприлади, загальна потужність яких складає 300 Вт.

Загальна споживана потужність ОЦ обчислюється:

Вт, (5.)

де Pi – споживана потужність складових ОЦ, Вт.

Струм замикання складе:

А, (5.)

де Uж - напруга живлення електроустановок, Uж = 220 В.

Використовувані в ОЦ електроустановки живляться напругою 220 В, тому згідно ГОСТ .1.035-81 опір захисного заземлення не повинен перевищувати 10 Ом.

Для проектування захисного заземлення використані найбільш прості для встановлення заземлювачі у вигляді круглого (трубчатого) стержня біля поверхні грунту. Опір такого заземлювача обчислюється

, (5.)

де - питомий опір грунту, Омм;

l - довжина заземлювача, м;

d - діаметр заземлювача, м.

Для грунтів нашого регіону значення питомого опору можна взяти рівним 102 Омм. Розміри заземлювача d = 50 мм, l = 1 м. Опір вибраного заземлювача становитиме

Ом 70 Ом. (5.)

Виходячи з умови, що опір захисного заземлення не повинен перевищувати 10 Ом, необхідна кількість заземлювачів повинна становити 7 одиниць.

, (5.)

де R0 - номінальний опір захисного заземлення.

Звідси, отримаємо:

. (5.)

Оскільки система захисного заземлення включає якнайменше 7 заземлювачів, то необхідно обладнувати спеціальний майданчик, на території якого встановлюють заземлювачі.

Розрахувавши, бачимо, що необхідний рівень опору заземлення досягнуто.

5.5 Пожежна безпека

Пожежі в ОЦ є особливо небезпечними, оскільки зумовлюють великі матеріальні втрати. Характерною особливістю ОЦ є невеликі приміщення, в яких зосереджена велика кількість електроустановок та горючих матеріалів. Пожежі виникають при взаємодії горючих речовин з окислювачами та джерелами запалювання. Всі три елементи виникнення пожежі присутні в ОЦ.

Горючими елементами є перегородки, двері, підлоги, меблі, рулони паперу для роздруківок, ізоляція кабелів окремі деталі ЕОМ (пластмасові корпуси