У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


існування інформації відстоюють позицію, згідно з якою інформація є атрибутом будь-якого матеріального об'єкту.[19,26] Так, подряпина на камені несе інформацію про те, як вона виникла. Все має свою причину, а оскільки за наслідками можна судити про неї, все є інформацією. За методологічну непослідовність таку позицію часто критикують. Те, що її прихильники називають ”інформацією”, потенційно може стати інформацією, але не є нею, поки вона не введена в складну систему з елементом управління. Але, в нашому випадку, ми можемо не заглиблюватись у деталі цієї суперечки, обмежившись посиланням на те, що право цікавиться тільки соціальним аспектом інформації. В суспільних відносинах ми зустрічаємо інформацію, визначальною властивістю якої є її вольовий характер. Називаючи щось відомостями, ми маємо на увазі, що хтось хотів повідомити їх. Ми вже не можемо розглядати інформацію окремо від суб'єкта.

Таким чином, у суспільстві "інформація" означає те саме, що "комунікація". Здійснюючи всі ті процеси, які Закон "Про інформацію" називає інформаційною діяльністю суб'єкт має на увазі— комунікацію.[6,cт.14] Це й становить принципову особливість "гуманітарного" розуміння інформації. Разом з тим немає підстав вважати, що комунікація є простою, безпосередньою передачею певних відомостей. ЇЇ структура може бути дуже складною, і потребує детального аналізу. Так, комунікація може здійснюватись безпосередньо, а також існувати у просторі (напр. телефон чи телеграф) або в часі (письмові повідомлення). Учасниками комунікації може бути невизначена кількість осіб, і застосовуватись різні засоби обробки інформації (напр. комп'ютерна техніка) і т. п.

Щодо змісту інформації, закон встановлює, що інформація є ”відомостями про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі".[6,ст.1] А також в статті восьмій зазначається, що об'єктами інформаційних відносин є інформація "в галузі політики, економіки, культури, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах". Як бачимо, встановлюючи невичерпний перелік сфер інформації, законодавець практично не обмежує застосування закону щодо цього критерію. Але певні труднощі тут може викликати вираз "події та явища". Як розглядати повідомлення, в якому автор робить припущення, висловлює сумнів і т.п? Ця проблема — модальность висловлювання — є дуже складною і ще потребує детального дослідження. Окрему проблему становить правовий режим художнього тексту в контексті Закону "Про інформацію".

Закон України «Про iнформацiю» мiстить у собi статтi, якi закрiплюють певний подiл iнформацiї на галузi та види. Дана класифiкацiя тiльки частково обгрунтована в самому Законi.

Пропонується визначення галузi iнформацiї, яке може служити базою для видiлення критерiю, за яким iнформацiя вiдноситься до тої чи iншої галузi. Що стосується видiв iнформацiї, то Закон обмежується тим, що дає перелiк видiв iнформацiї, а в подальших статтях розкриває їх змiст.[6,ст.18] В статтi перелiчуються такi види iнформацiї:

- статистична iнформацiя – це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України;

масова iнформацiя – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація; iнформацiя про діяльність державних органiв влади та органiв мiсцевого i регiонального самоврядування – це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого та регіонального самоврядування; правова iнформацiя – це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізіцію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо; iнформацiя про особу – це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу; iнформацiя довiдково-енциклопедичного характеру – це систематизовані, документовані або аублічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природнє середовище; соцiологiчна iнформацiя – це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Судячи з того, що законодавець називає цi види «основними», можна зробити висновок, що є ще й iншi, а отже даний перелiк не є вичерпним. У такому разi можливо видiлити деякi види повiдомлень, якi не названi в цiй статтi, але тим не менше вiдповiдають визначенню iнформацiї, яке дає закон. Таким чином, ми маємо перелiк, який не є вичерпним, щодо якого не вказанi критерiї, за якими вiн складений, та найголовнiше - неочевидне його правове значення.

Наступне питання, що виникає при першiй же спробi логiчного аналiзу даної статтi, - у якому спiввiдношеннi знаходяться перелiченi види iнформацiї один з одним? Власне, чи може певне повiдомлення належати тiльки до якогось одного виду, чи до кiлькох одночасно? Звернувшись до статей 19-25 [6], якi розкривають змiст окремих видiв iнформацiї, можна переконатись, що немає жодних перешкод для того, щоб, наприклад, повiдомлення, яке мiстить нормативний акт, виданий органом державної влади, i було передане засобами масової iнформацiї, вiднести одночасно до трьох рiзних видiв iнформацiї: масової, правової та iнформацiї державних органiв та органiв мiсцевого та регiонального самоврядування. Очевидно, що так само можливi iншi поєднання ознак рiзних видiв iнформацiї в одному повiдомленнi, як напраклад: соцiологiчної та масової iнформацiї, соцiологiчної та статистичної, правової та масової та iншi. Неважко помiтити приклади такого поєднання в реальному суспiльному життi. Якщо припустити, що данi норми покликанi виконувати iнформацiйну функцiю, що вони констатують певне теоретичне знання про iнформацiю як таку, то з сказаного вище видно, що поданий в Законi перелiк навряд чи вiдповiдє такiй цiлi. Вiн не є класифiкацiєю, побудованою у строгiй вiдповiдностi до вимог формальної логiки. Таким чином, щоб з'ясувати значення подiлу iнформацiї на галузi та види, вже недостатньо


Сторінки: 1 2 3 4