Загальне поняття інформації та її визначення в законодавстві України

Проблема поняття інформації.

Щоб говорити про правовий режим інформації, необхідно перш за все визначити зміст цього поняття. На перший погляд це не складно, оскільки слово "інформація" є настільки поширене в наш час, що практично кожен може сказати, що розуміє його, може дати більш чи менш точне визначення. Слово "інформація" фіксується словниками, його тлумачать енциклопедії. Та очевидно, що цього недостатньо для задоволення тих вимог, які ставить правознавство щодо точності, наукової обґрунтованості та логічної визначеності дефініцій. Інтуїтивне розуміння поняття, його "відчуття" , звичне і виправдане в практиці повсякденного мовлення, виявляється неспроможним точно визначити його обсяг і межі, оперувати ним у відповідності до строгих законів логіки. Визначення, які дають тлумачні словники, також не є вичерпними. Словникове визначення має на меті тільки зафіксувати вже існуюче в мові наявне нормативне слововживання, до того ж у першу чергу звертається увага на загальноприйняте розуміння даного слова, а специфічне слововживання у мові вчених чи фахівців часто взагалі не потрапляє до словників. Можна сказати, що таке визначення є науковим, але тільки з точки зору науки лексикології. Ще однією причиною, яка не дозволяє задовольнитись ужитковим розумінням поняття є явище полісемії, багатозначності слів. Для поняттєвого апарату правознавства, як і інших наук властиве прагнення уникати цього, формувати єдине загальноприйняте наукове поняття.[29,c.20]

Найповніше відображають існуючу загальнонаукову парадигму визначення, які дають енциклопедичні словники. Вони базуються на солідному науковому підґрунті, узагальнюють наукові досягнення, намагаючись звести їх в єдину систему. Такий матеріал може виявитись корисним для вирішення проблеми, пов'язаної з правовим визначенням інформації, але і в цьому випадку просте запозичення загальнонаукового поняття та застосування його в правознавстві, а відповідно і в правовій практиці неможливе. Є дві причини, які не дозволяють зробити це. По-перше, — та обставина, що закінченої, усталеної загальноприйнятої наукової теорії інформації просто не існує. Відповідно не існує і загальноприйнятого розуміння визначення інформації. Якщо ж і робляться спроби дати словникове визначення цього поняття, то за зрозумілої причини вони відзначаються неточністю і не розкривають його суті. І хоча однієї причини цілком достатньо, вкажемо все-таки і на другу — правове поняття інформації може і повинне відрізнятись від загальнонаукового чи філософського. Очевидно, що в цьому випадку акцент повинен робитися на соціальних аспектах, а можливо і обмежуватись ними. Деякі питання, які служать водорозділом між численними теоріями, концепціями та моделями інформації і які роблять їх прихильників непримиренними супротивниками, для визначення правового поняття інформації є важливими рівно настільки, наскільки вони є значущими для вирішення проблем, пов'язаних з правовим регулюванням інформації. Очевидно, що насправді особливі вимоги до правового поняття інформації аж ніяк не є перешкодою на шляху його створення. Навпаки, якраз вони і дозволяють сподіватись, що ця проблема може бути вирішена незалежно від того, чи вдасться коли-небудь створити загальну теорію інформації.