Поняття Інформаційного забезпечення

1.1 Роль та місце інформації у суспільстві та у діяльності органів державної влади

Управління суспільством - це процес сполучення, обробки і передачі інформації, так як сучасний світ стрімко змінюється, накопичуються знання та дані, книги та інші друковані видання не встигають фіксувати та розповсюджувати інформацію. Інтерактивний світ інформаційних технологій, кіберпростір стали реальною основою розвитку інформаційної культури і врешті-решт людства в цілому.

Розуміння необхідності створення і розвитку інформаційної інфраструктури, оволодіння засобами роботи з інформацією на всіх етапах її життєвого циклу, опанування інформаційною культурою - є глобальним процесом, який забезпечує людству вихід на новий рівень цивілізації. Окрім того, стрімкий ріст і диференціація попиту на всі види інформації, в тому числі наукову, економічну і службову, а також підвищення вимог до змісту і форм представлення даних є серйозними стимулами розвитку ринку інформаційних і комунікаційних технологій. Задоволення постійно зростаючих потреб користувачів стає одним з актуальних завдань сфери інформаційного бізнесу.

Слід зазначити, що розвиток політичних і соціально-економічних процесів у суспільстві і державі відбувається в інформаційному середовищі -національному інформаційному просторі, в якому створюється , поширюється, оновлюється і використовується інформація. Аналіз динаміки цих процесів в останні роки свідчить про значне зростання соціальної значущості інформації. Це пояснюється кількома причинами.

a) Ускладненням і зростанням напруженості громадських відносин, що збільшує інформаційні потреби усіх верств суспільства. Інформація все більш стає масовим продуктом.

б) Перетворенням інформації на економічну категорію набуття ринкової оцінки. Виникає інформаційний ринок. Збільшуються інвестиції в інформаційну сферу з метою отримання нової інформації, нового прибутку та впливу на поведінку громадян.

в) Децентралізацією - підвищенням ступеня свободи окремих громадян, груп, регіонів, коли важливі рішення вони приймають самостійно і незалежно від центру.

г) Швидким розвитком технологічних можливостей створення, отримання, передачі, зберігання й використання інформації.

д) Виникненням феномена інформаційної переваги, який поступово трансформується у переваги економічного, соціального політичного характеру, якщо у суспільстві створюються умови для нерівномірного розподілу інформації, неоднакової доступності до неї для різних соціальних груп. Інформація стає важливою рушійною силою соціальних і суспільних процесів.

Таким чином, структура інформаційного простору ототожнюється з інфраструктурою інформаційного суспільства, різноманітні мережі передачі інформації, засоби масової інформації утворюють інформаційно-технологічний базис.

На сьогоднішній день існує багато визначень поняття "інформація", кожне з яких використовується із конкретними цілями і задачами. Традиційне поняття "інформація" ототожнюється з поняттями "значення", "дані", "показники" і т.д. Можна сказати, що інформація - це дані про оточуючий світ і всі процеси, які у ньому відбуваються, які сприймаються людиною або спеціальними приладами. Відповідно від сфери діяльності, у якій використовується інформація, умовно виділяють наступні її види: управлінська, технічна, сільськогосподарська і т.д.

Управлінська інформація використовується установами, організаціями, підприємствами у цілях управління. Вона повинна бути повною, оперативною, достовірною, доступною для сприйняття. Повноту інформації характеризує її об'єм, який повинен бути достатнім для прийняття управлінського рішення.

Відсутність інформації веде до прийняття невірних рішень, її і надлишок - до збільшення об'єму повідомлень (без збільшення інформативності) і, лишнім затратам часу і праці на їх опрацювання.

Управлінська інформація повинна бути оперативною, тобто такою, щоб за час її передачі і обробки, стан об'єкта у якому вона знаходиться, не змінився. Достовірність інформації визначається ступінню відповідності її змісту об'єктивності стану речей і явищ. На робочі місця інформація повинна поступати у формі, полегшуючій її опрацювання, керівникам, як правило, - у стислій формі.

Інформаційна діяльність органів державного управління - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. З метою задоволення цих потреб органи державної влади та органи місцевого та регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Порядок їх створення, структура, права та обов'язки визначаються Кабінетом Міністрів України або іншими органами державної влади, а також органами місцевого і регіонального самоврядування.

Інформацією державних органів та органів місцевого самоврядування вважається офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.

Інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:

- опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;

- публічне оголошення через аудіо - та аудіовізуальні засоби масової інформації;

- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);

- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;

- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб. Існують такі види управлінської інформації:

Правова інформація — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі її підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом.

Інформація довідково - енциклопедичного характеру -