Для порядку розробки мереживного ПО і забезпечення можливостей взаємодії любих обчислюючих систем. Міжнародна Організація по Стандартизації (International Standart Organization-OSI) розробила Еталонну модель взаємозв’язку відкритих систем (Open System Interconnection-OSI).

Еталонна модель OSI слідуючи сім функціональних рівнів:

. фізичний (phsical layer);

. керування лінією (звеном) передачі або канальний (data link);

. мереживний (network layer);

. сеансовий (session layer);

. транспортний (transport layer);

. представницький (presentation layer);

. прикладний або рівень додатків (application layer);

Фізичний рівень забезпечує інтерфейс між ЕОМ мережі і середньої передачі дискретних сигналів. На фізичному рівні через абонементі канали передаються в послідовності бітів. Керування фізичним каналом зводиться до виділення початку і кінця кадру пересуваючи в себе передавальні дані, а також до формуванню і прийому сигналів визначеної фізичної природи.

Стандарти фізичного рівня включають рекомендації Х.21 або Х.21 біс визначаючий механічні електричні функціональні і процедурні характеристики необхідні для установлення (активізації) підтримки і розриву (деактивізації) фізичних зєднань.

Функції канального рівня полягають в керуванні вводом-виводом інформації в каналі звязку. Для підвищення достовірності передачі процедури канального рівня можуть передбачати введення збиткових кодів повторну передачу даних і інші методи. Формуючи цим рівнем дані групуються в так звані кадри. Обмін даними між двомав обєктами канального рівня може здійснюватись одним з трьох способів:дуплексним (одночасно в обох напрямках) напівдуплексним (перемінне в обох напрямках) або симплексним(в одному напрямкку)

Мережний рівень забезпечує передачу мережних блоків (пакетів) між вузлами мережі. Тут виконуються задачі вибору маршруте з числа можливих (при зміні навантаження або конфігурації мережі ) керування вхідним потоком буферизації пакетів і т. д. Основна функція мережного протоколу -прокладка в кожному фізичному каналі сокупності логічних канаів (до 4096 ) що істотно підвищує ефективність використання ресурсів фізичного каналу.

7. Дайте класифікацію та характеристику апаратним засобам локальних мереж

Основними апаратними компонентами ЛОМ являються:

робочі станції; . сервери; . Інтерфейси! плати; . кабелі І

Робочі станції (PC)- це як правило персональні ЕОМ, які являються робочими місцями користувачів мережі. Вимоги предявлені до складу (PC) визначаються характеристиками виконуючих в мережі задач, принципами організації обчислюючого процесу використованої ОС І деякими іншими факторами. Так якщо в мережі використовується операційна система MS Windows for Workgroups то процесор PC повинен бути як мінімум 80386 або 80486 Інколи в PC безпосередньо підключеної до кабеля мережі можуть бути відсутні накопичувачі на магнітних дисках Такі PC називають бездисковими робочими станціями. Але в цьому випадку для завантаження в PC операційної системи з файл- сервера потрібно мати в мережному адаптері цієї станції мікросхему дистанційного завантаження Послідня знаходиться окремо набагато дешевша накопичуваній і використовується, як розширення базової системи вводу -виводу BIOS В мікросхемі записана програма завантаження ОС в оперативну память PC. Основною перевагою бездискових PC низька вартість, а також висока захищеність від несанкціонованого проникнення в систему користувачів і компютерних вірусів. Недолік бездискової PC заключається в неможливості роботи в автономному режимі (без підключення до серверу), а також мати свої власні архіви даних і програм

Сервери в ЛОМ виконують функції розподілення мережних ресурсів. Звичайно його функції розраховані на достатньо потужний ПК міні-ЕОМ велику ЕОМ або спеціальну ЕОМ-сервер. В одній мережі може бути один або декілька серверів . Кожний із серверів може бути окремим або сумісним з PC В даному випадку не всі. а тільки частина ресурсів сервера виявляється загальнодоступною.

При наявності в ЛОМ декількох серверів кожен із яких керує роботою підключених до нього PC. Сокупність компютерів сервера і належних до нього PC часто називають доменом. Деколи в одному домені знаходиться декілька серверів Звичайно один із них рахується головним а інші виконують роль резерва (на випадок відмови головного сервера) або логічного розширення основного сервера. Важливими параметрами, які повинні враховуватись при виборі компютера -сервера являється тип процесора, обєм оперативної памяті тип і обєм жорсткого диска і тип дискового контролера Значення вказаних характеристик так як і у випадку PC істотно залежать від рішаючих задач організації обчислень в мережі завантаження мережі використованої ОС і інших факторів

Так мінімальні вимоги до процесора і памяті представлені зі сторони простих мереживних ОС Novell NetWare 2.2 і Novell NetWare Lite являється належністю процесора 80286 з 4Мбайтами памяті. Якщо запропоновано використовувати Novell, NetWare 386 або MS Windows for Workgroups то бажано мати процесор не нище 80386 з 8 або більше Мбайтами оперативної памяті.

Оперативна память в сервері використовується не тільки для власного виконання програм а й для розміщення в ній буферів дискового вводу -виводу.Визначивши оптимальну кількість і розмір буферів можно істотно прискорити виконання операцій вводу-виводу.

Для сервера з ємністю ОЗУ більше 16Мбайт цілеспрямовано використовувати 32-розрядний дисковий контролер. Інакше можуть зявляться труднощі з 16-розрядним каналом DMA (Direct Memory Access) прямого доступу до памяті. Обєм вибраного накопичувача повинен бути достатнім для розміщення на ньому необхідного програмного забезпечення (особливо при бездискових PC ), а також сумісного використованих файлів і баз даних. PC і сервери в ройоні розміщення мережі зєднуються один з одним безпосередньо лінією передачі даних в ролі яких найчастіше виступаюить кабелі. Підключення компютера до кабеля виконується з допомогою інтерфейсних плат- мереживних адаптерів. В останній час стали появляться безпровідні мережі середньої передачі даних в яких є радіоканал. В подібних мережах компютерів обладнуються на невеликих відстанях один від одного: в рамках одного або декількох зєднаних приміщеннях.

Використовувані мереживні адаптери мають три основні характеристики: тип шини компютера в якому вони зєднані (ISA