Необхідно підкреслити, що залучення зовнішніх позик означає зростання зовнішнього боргу і витрат на його обслуговування , та скорочення можливо-стей фінансування майбутніх державних витрат. Використання кредитів НБУ (емісії грошей ) для покриття бюджетного дефіциту стає додатковим джере-лом інфляції. Кожен з цих наслідків не бажаний для країн перехідної еконо-міки, тому отримання принципу достатності є для України особливо актуаль-ним.

Для збільшення податкових надходжень, як відомо, існують дві принци-пові можливості :

1) збільшення бази оподаткування;

2) збільшення податкових ставок.

Збільшення бази оподаткування.

Розширення податкової бази можливе за рахунок скасування пільг по оподаткуванню. Ліквідація податкових пільг могла б дати значно відчутніші результати для збільшення державних доходів, ніж спроби вибіркового розв`язання бюджетних проблем за рахунок прибуткових підприємств.

В існуючій податковій системі зменьшення оподатованого прибутку від-бувається ще й тому, що частина податків та обов`язкових платежів підпри-ємств прив`язана до окремих елементів витрат і відноситься до собівартості продукції . Але відомо, що податки сплачуються, врешті-решт, лише з доходів економічних суб`єктів. А тому найнадійнішим джерелом збільшення доходів

бюджету в середньостроковій перспективі є не введення нових податків чи збільшення податкових ставок, а розширення ділової активності й зумо-влене цим зростання платоспроможності населення і кількості прибутково працюючих підприємств .

Збільшення податкових ставок.

Податкові надходження мають бути здатними збільшуватись за досить короткий строк і такоюмірою, наскільки це є необхідним для фінансування додаткових бюджетних витрат. Неможливо сформувати досить однорідні часові ряди економічних показників, які могли б бути використаними для прогнозу доходності різних податків та їх здатності до збільшення. Подат-кова система має включати такі елементи, використання яких давало б змогу отримувати необхідні кошти для фінансування додаткових державних витрат. Такий підхід використовується не тільки для країн з перехідною економікою. Наприклад, у Німеччині як адаптаційний елемент використовується ПДВ,

оскільки його тимчасове підвищення не справляє істотного впливу на поведін-ку платників податку і оподаткування споживання становить меншу не-безпечну для економічного зростання, ніж оподаткування особистих доходів і прибутку підприємств . Аналіз показує, що і в умовах України зниження ставки ПДВ на початку 1995 р. з 28 % до 20 % привело до приблизно пропорційного зниження доходів ( у 1994 р. доходи від ПДВ становили 11,42 % ВВП , а в 1995 - 8,56 % ), а тому зміна ставки цього податку є більш принятною у випадку необхідності збільшення бюджетних доходів, ніж введення нових податків або збільшення оподаткування доходів.

Друга категорія принципів - це політико-економічні.

Націленість на економічне зростання .

Оподаткування не повинне створювати перешкод для економічного зростання, збільшення його, має сприяти економічному зростанню.

За період проведення реформ в Україні з 1992 по 1995 р. державна квота ( питома вага податків, зборів і внесків по соціальному страхуванню у ВВП ) зросла з 35,1 до 40,6 %. На 1996 р. передбачалось їх подальше збільшення до 47,3 % ВВП.

Для забезпечення умов економічного зростання України необхідно :

по-перше, зробити реальні кроки щодо зниження державної квоти у ВВП і зниження податкового навантаження на підприємства, насамперед,за рахунок вдосконалення оподаткування прибутку; по-друге, використати такі правила розрахунку амортизаційних відрахувань, які б дали змогу індексувати активи та пасива балансу підприємства з урахуванням рівня інфляції і не призво-дили б до оподаткування фіктивного прибутку; по-третє, створити сприятли-ві умови для самофінансування інвестицій, найважливішими, з яких є можливість прискореної амортизації і зниження ставок податку на прибуток.

Нейтральність щодо конкуренції.

Оподаткування не повинне викривляти конкуренцію як між підприєм-ствами та галузями всередені країни , так і між галузями вітчизняними і зару-біжними підприємствами. Велике податкове навантаження на підприємствах України не сприяє підвищенню конкурентноспроможності вітчизняних вироб-ників на світовому ринку. Умови конкуренції всередині країни викривлюються податковими пільгами, надання яких також означає, що для поповнення бюд-жету необхідно збільшувати податкові навантаження на інші підприємства. Наприклад , звільнення від податку на прибуток сільського господарства та будівельних організацій , які споруджують об`єкти у сільській місцево-сті і використання пільгової ставки для підприємств АПК, які обслуговують сільське господарство, погіршують становище інших галузей без помітного полегшення ситуації в сільському господарстві .

Поряд з ПДВ береться ще кілька податків, які розраховуються, виходячи з обсягу реалізованої продукції тобто являють собою багатоступінчасті брутто-податки з обороту. До них належать: по-перше, внески до інноваційно-го фонду ( 1 % від обсягу реалізованої продукції ); по-друге, відрахування на будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг ( 1,2 % від обсягу реалізованої продукції); по-третє, відрахування до державного цільового фонду розвитку промисловості у складі бюджету України (1 % від обсягу реа-лізованої продукції