Операційна система MS DOS
Операційна система MS DOS
Комп'ютер — це обчислювальна система, яка склада-ється з апаратної частини і програмного забезпечення. У програмному забезпеченні виділяють прикладне і систем-не забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення — це сукупність про-грам, що використовуються безпосередньо для розв'язуван-ня конкретних задач — роботи з текстами, виконання наукових та інженерних розрахунків, управління виробни-чими процесами, управління інформаційно-довідковими системами тощо.
Системне програмне забезпечення включає операційні системи та інструментальні засоби (системи програмуван-ня). Системи програмування є засобами для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення комп'ютерів.
Операційна система являє собою сукупність програм, які забезпечують управління роботою апаратної і програмної складових комп'ютера, координують їх взаємодію. Таким чином, операційна система організує роботу комп'ютера, контролює виконання всіх програм і використання всіх при-строїв комп'ютера, тобто ресурсів системи. Управління опе-раційною системою здійснюється за допомогою спеціальної системи команд, які задаються користувачем.
Дуже поширеною операційною системою є розроблена фірмою Microsoft дискова операційна система MS-DOS для IBM–сумісних персональних комп'ютерів. Структура MS-DOS подана на рис. 1.
При вмиканні комп'ютера операційна система заванта-жується до його пам'яті з твердого або гнучкого диска, після чого комп'ютер готовий до роботи. При потребі можна перезавантажити операційну систему, натиснувши кнопку RESET на системному блоці або комбінацію Ctrl-Alt-Del на клавіатурі. Процес завантаження проходить так: BIOS — ба-зова система введення-виведення (комплекс програм, запи-саних у постійному запам'ятовувальному пристрої (ПЗП) комп'ютера при його виготовленні) — перевіряє праце-здатність пам'яті і підключеного до комп'ютера обладнання.
Потім вона шукає програму початкового завантаження (за-вантажувач), яка розміщується завжди в першому секторі нульової доріжки диска або дискети (завантажувальному, або ВООТ-секторі), і зчитує її в оперативну пам'ять. Потім BIOS запускає цю програму і вона починає переписувати в пам'ять файли операційної системи.
У системному файлі введення-виведення IO.SYS містять-ся додаткові програмні засоби введення-виведення, які після завантаження постійно знаходяться в оперативній пам'яті. IO.SYS дає можливість враховувати особливості конкретної операційної системи, організовувати роботу з деякими додатковими зовнішніми пристроями, а також усувати по-милки програм початкової BIOS, розміщеної в ПЗП. Коли IO.SYS починає працювати, він шукає файл CONFIG.SYS, що містить допоміжну інформацію про те, які додаткові при-строї мають бути підключені при завантаженні операційної системи.
Для забезпечення роботи кожного пристрою існує своя програма, яка називається драйвером. Драйвери стандарт-них пристроїв містяться у файлі IO.SYS. Команди для за-пуску додаткових драйверів, що зберігаються в окремих файлах, а також команди встановлення параметрів опера-ційної системи містяться у файлі CONFIG.SYS. Якщо цей файл не знайдено, то параметри системи встановлюються автоматично (за умовчанням).
Комплекс програм, який міститься у файлі MSDOS.SYS, дозволяє управляти оперативною і дисковою пам'яттю та організацією обчислювального процесу.
Одним із головних завдань операційної системи персо-нального комп'ютера є розподіл дискового простору. При цьому реалізуються такі принципи:
1)
усі файли даних зберігаються в секторах стандартного розміру;
2)
сектори виділяються в разі потреби;
3)
забезпечується логічний зв'язок між секторами, який дозволяє користувачеві не турбуватися про те, на скільки частин система поділила його файл і де ці частини розміщені;
4) кожний диск містить кореневий каталог, в якому зберігається список розміщених на диску файлів та підкаталогів.
Підпрограми, що містяться у файлі MSDOS.SYS, також управляють проходженням програм, які запускаються кори-стувачем комп'ютера — завантажують ці програми у пам'ять, контролюють їх виконання та завершення.
Програма COMMAND.COM, яка називається командним процесором, зчитує команди, які вводяться з клавіатури, і виконує їх. Командний процесор поділяється на три части-ни. Його перша частина після завантаження постійно пере-буває в оперативній пам'яті. Друга частина зберігається в пам'яті тимчасово і використовується для пошуку та вико-нання командного файла AUTOEXEC.BAT, у якому вказані програми і команди, що виконуються при кожному запуску комп'ютера, наприклад команда підключення драйвера клавіатури для роботи з українськими літерами. Після вико-нання файла AUTOEXEC.BAT процес завантаження завер-шується. Третя частина командного процесора містить таблицю основних команд операційної системи, а також інтерпретатор команд, який перетворює їх на виклики відпо-відних програмних засобів. Ця частина може бути вилуче-на з пам'яті при завантаженні інших програм, а при потребі вона повторно завантажується з диска.
Операційна система здійснює діалог з користувачем, видаючи йому запрошення для введення команд, аналізую-чи команди і коментуючи свої дії. Запрошення, що з'яв-ляється на екрані дисплея після завантаження системи, має вигляд:
А:\> або С:\>
Весь процес діалогу користувача з комп'ютером — вве-дення команд, повідомлення операційної системи про ре-зультати їх виконання — відображається на екрані дисплея.
Для виконання команди операційної системи слід набра-ти за допомогою клавіатури її ім'я та необхідні параметри, натиснути клавішу введення (Enter). Параметри, які зада-ються в команді, вказують, до яких об'єктів (файлів, ката-логів тощо) застосовується команда, та конкретизують особливості її виконання.
Команди операційної системи поділяються на внутрішні і зовнішні. Деякі команди користувача, такі як type, dir, copy, командний процесор виконує сам. Такі команди називаються внутрішніми. Зовнішні команди реалізуються за допомогою окремих програм, які зберігаються у файлах із розширеннями .com, .exe або .bat. Для виконання зовніш-ньої команди, так само як і для запуску будь-якої іншої про-грами, крім імені потрібно вказати шлях до відповідного програмного файла. Шлях до файла можна не вказувати, якщо він знаходиться в поточному каталозі або цей шлях міститься у списку пошуку операційної системи PATH, який задається у файлі AUTOEXEC.BAT. Якщо задану команду не знайдено ні в таблицях команд системи, ні в каталогах, то видається повідомлення: «Неправильне ім'я команди чи фай-ла» (Bad command or file name).
Створення і редагування файлів в операційній системі MS-DOS
Для спрощення роботи