користувачів із комп'ютером в операційній системі MS-DOS фірма Peter Norton Computing розробила програму Norton Commander (скорочено NC), яка
набула великої популярності. Ця система, яка належить до так званих програм-оболонок, дала змогу замінити введен-ня текстів команд простим натисканням однієї клавіші чи комбінації кількох клавіш. Команди в NC можна також вво-дити шляхом вибору їх із меню — списку команд, що відоб-ражається на екрані. Вибір команди з меню здійснюється встановленням курсору за допомогою клавіш управління курсором на потрібний пункт меню і натисканням клавіші Enter. Усі операції у NC можна також виконувати за допо-могою маніпулятора «мишка».
Norton Commander наочно відображає зміст каталогів у двох прямокутних ділянках екрана, обмежених рамками. Ці ділянки називаються панелями. Подібні виділені ділянки різного розміру називаються вікнами і широко застосову-ються при відображенні інформації на екрані.
Norton Commander дає можливість легко запускати про-грами, копіювати, перейменовувати, переміщувати, а також переглядати та редагувати файли і виконувати інші коман-ди. Наприклад, щоб увійти до підкаталогу поточного катало-гу, потрібно встановити курсор на його ім'я, яке відображається на панелі великими літерами, і натиснути клавішу Enter. Так само слід діяти, аби перейти до каталогу, що знаходиться на один рівень вище (для його позначення в операційній системі застосовуються дві крапки (..); в NC вони висвічуються у першій позиції кожного підкаталогу). Для запуску програми в Norton Commander також потрібно встановити курсор на ім'я відповідного файла з розширен-ням .com, .exe або .bat і натиснути Enter. Перехід з однієї панелі на іншу, тобто переведення курсора з панелі на па-нель, здійснюється клавішею Tab.
Хоча при роботі в Norton Commander користувач може у більшості випадків обійтися без набирання текстів команд, однак при потребі команди MS-DOS можна вводити у ко-мандному рядку, що знаходиться під панелями NC (рис. 2).
Для контролю команд, які задаються, і усунення помилок при їх введенні Norton Commander видає у вікні (яке з'яв-ляється, як правило, в центрі екрана) детальні коментарі та запити. Для підтвердження виконання команди потрібно вибрати варіант роботи (наприклад, «виконати» або «відмінити»).
На панелях NC (рис. 11) показано кореневі каталоги двох розділів твердого диска С: і D: (логічних дисків). Над кож-ною панеллю вказується шлях до каталогу, зміст якого відображається у вікні. Курсором на правій панелі виділе-ний каталог PICTURES. Останній рядок екрана містить меню, що відповідає функціональним клавішам від F1 до F10. Команди з цього меню можна вибирати мишкою. При роботі з клавішами цей рядок може використовуватись як підказ.
Розглянемо послідовні етапи роботи з файлом: створен-ня, збереження, перегляд і редагування.
Створення текстового файла. Файл, що містить тексто-ву інформацію (текстовий файл), можна створити за допо-могою команди операційної системи
copy CON ім'я_файла
де CON — системне ім'я клавіатури при введенні та ек-рана дисплея при виведенні. Фактично дається команда ко-піювати «клавіатурний файл» у файл на диску. Файл набирається рядками, в кінці кожного рядка натискується Enter. Після введення останнього рядка треба спочатку на-тиснути клавішу F6, а потім Enter. На диску в поточному каталозі з'явиться файл із вказаним іменем. Такий спосіб створення файлів має обмежене застосування через те, що він не надає змоги вносити виправлення в рядки, які вже набрані.
Створювати текстові файли будь-якого розміру та реда-гувати, тобто вносити зміни до них, можна за допомогою спеціальних програм — текстових редакторів. Один із най-простіших редакторів входить до складу Norton Commander. Для створення за його допомогою нового фай-ла треба одночасно натиснути клавіші Shift і F4 (далі одно-часне натискування кількох клавіш позначається знаком « + » між їхніми позначеннями: Shift+ F4). У вікні, що з'я-вилося після цього, необхідно набрати ім'я створюваного файла. Екран очищається і можна набирати текст, до-держуючи таких правил:
•
у кінці рядка треба натиснути Enter;
•
для вилучення неправильного символу зліва від курсора використовується клавіша — «(Backspace)»;
•
для вилучення символу, на який указує курсор, використовується клавіша Delete;
•
для переміщення по тексту можна використовувати клавіші управління курсором;
•
вилучити рядок тексту можна комбінацією клавіш Ctrl + Y;
•
вставити порожній рядок можна, натиснувши Enter у кінці попереднього;
•
для виходу з редактора необхідно натиснути Esc або F10 і підтвердити збереження файла, вибравши команду «Save».
Додаткові відомості про роботу з редактором можна отримати, натиснувши клавішу F1, яка в різних програмах служить для виведення довідкової інформації (Help).
Виклик редактора, що входить до складу MS-DOS, здійснюється за командою edit. При цьому з'являється вікно з поясненням подальших дій: очистити екран для набору тексту натискуванням клавіші Esc, отримати допомогу на-тискуванням клавіші F1. Натискування клавіші Alt дозволяє ввійти до меню, розташованого у верхньому рядку екрана. Вибір із меню здійснюється клавішами управління курсором та Enter. При виборі певного пункту меню з'являється спи-сок можливих операцій, вибір із якого також здійснюється за допомогою клавіш управління курсором і Enter. Так, після закінчення набирання тексту треба вибрати пункт меню File, а в ньому — підпункт Save (зберегти на дискові) і ввести ім'я файла. Докладно роботу текстового редактора MS-DOS описано в наступному параграфі.
Перегляд файла. Часто потрібно лише переглянути вміст файла, не змінюючи його. Для цього необхідно підвести кур-сор до імені файла в каталозі і натиснути клавішу F3. Текст файла з'являється на екрані. Для припинення перегляду файла слід натиснути Esc.
Переглянути на екрані зміст текстового файла можна також за допомогою команди операційної системи
type ім'я_файла Наприклад, за командою
type read.me
буде виведено зміст файла read.me з поточного каталогу. Якщо скористатися цією командою для перегляду великих файлів, то практично нічого не