мають усі ті можливості, що й покупці звичай-ної Internet-крамниці, і додаткові — зручний швидкий доступ до усього співтовариства крамниць з викорис-танням єдиного механізму реєстрації та оплати.
Банк-емітент — банк, який випускає пластикові картки і є га-рантом виконання фінансових зобов'язань клієнта по них.
Банківська картка — ідентифікаційний засіб, з допомогою якого його власнику надається можливість здійснювати операції опла-ти товарів, послуг, а також отримання готівки.
Ідентифікація власника картки повинна забезпечу-ватися номером картки, терміном її дії, а також прі-звищем, іменем і взірцем підпису власника.
2. Торговці, які підключені до Internet і мають дого-вір з банком-еквайєром по пластикових картках і дого-вір з провайдером молу.
Банк-еквайєр — фінансовий заклад або його представник, який отримує від торговельної установи фінансові дані щодо транс-акції і просуває ці дані до системи взаємообміну.
Торговець-учасник електронного молу веде на Web-сервері провайдера свої електронні каталоги, стежить за правильністю інформації, розташованої в його Inter-net-крамниці.
3. Провайдери електронного молу, які мають ресур-си доступу для його учасників. Провайдер надає торгов-цям набір інтерактивних програмних і технічних засо-бів для впровадження, редагування й управління інфор-мацією про товари і послуги, а також для отримання повної інформації про замовлення і форми оплати за-мовлень. У разі використання покупцем карткового пла-тіжного інструменту оператор здійснює безпечне транс-портування трансакції. Провайдер Е-молу встановлює на майданчику торговця спеціалізоване обладнання для організації режиму захищеного зв'язку і цілодобово під-тримує діяльність Internet-крамниці. Він надає торгові, платіжні, адміністративні послуги і сервіси захисту ін-формації торговцям, несе відповідальність за цілісність вмісту електронних каталогів торговців. Він зобов'яза-ний дотримуватися режиму конфіденційності стосовно довірених йому відомостей.
4. Банк, підключений до Internet через процесінговий центр. Він є обслуговуючим банком-еквайєром для торговців по платіжних інструментах електронного молу.
5. Процесінговий центр, підключений до глобальної мережі, який здійснює зв'язок покупців і продавців у традиційній платіжній системі.
Традиційна платіжна система — комплекс фінансових і техно-логічних засобів для обслуговування карток певного типу, який спрямований на забезпечення використання карток як засобів платежу за товари і послуги, користування банківськими послу-гами, проведення взаємозаліків тощо.
Фахівці вважають, що бізнес, винесений в Internet — відображення оф-лайнового бізнесу фірми. Отже, ком-панії під час створення Internet-крамниці доведеться вирішувати не тільки завдання простого переведення до Web-форми прайс-листа, комори, системи замовлень, а й забезпечувати дієвий зв'язок віртуального світу з внутрішнім життям компанії. Саме тому віддається пе-ревага назві торговельна Internet-система, а не просто Internet-крамниця.
Якщо компанія має намір серйозно інтегрувати оф-лайновий бізнес з он-лайновим, їй потрібно бути гото-вою до того, що вимоги до її авторитету в бізнесі зрос-туть. Інформація про компанію в Internet чітко фіксуєть-ся і накопичується. Електронна система працюватиме ефективно і приноситиме зиск тільки в тому разі, якщо детально продумана система закупівель і постачання. Internet швидко виявляє недоліки. Через це вимоги від-повідності компанії своїм Internet-намірам виходять на передній план.
Інший, не менш важливий аспект роботи компанії в Internet, —вагоміше, ніж у звичайному бізнесі, значення її частки ринку (marketshare). Наприклад, український Internet один, і якщо у компанії є частка на цьому рин-ку, то слід говорити про країну загалом, а не про якийсь окремий регіон. Тому значущість досягнення певного рівня marketshare для Internet-компанії значно вища, ніж для оф-лайн-компаній.
Джерела доходу роздрібної електронної комерції
Джерела доходу для підприємств роздрібної електронної комерції можна підрозділити на три великі групи:
продаж безпосередньо на Web-вузлі компанії; продаж споживачам, які знайшли компанію через зв'яза-не посилання чи портал;
додатковий дохід, який генерується рекламою, рефера-тивною оплатою, розсиланням матеріалів з дозволу по-тенційних замовників, членських внесків споживачів, оплатою ринкових досліджень.
Приведена нижче схема ілюструє джерела доходу на ринку електронної роздрібної торгівлі.
Рис. Джерела доходу роздрібної електронної комерції
Світова тенденція розподілу доходу від роздрібної елек-тронної комерції свідчить про переважаючу роль продажів без-посередньо на Web-сайтах роздрібних підприємств. Схематич-но розподіл доходу можна представити так: