збереження таємниці: захист повідомлень від не-санкціонованого перегляду;—

мінімізація плати за трансакцію: плата за об-робку трансакцій замовлення і оплати товарів входить до їх вартості, тому зниження ціни трансакції збільшує конкурентоспроможність продавців. Трансакція повин-на бути оплачена в будь-якому випадку, навіть за від-мови покупця від товару.

Трансакція — операція, угода, яка супроводжується взаємними поступками агентів; банківська операція.

Усі платіжні Інтернет-системи, залежно від способу розрахунків, поділяють на:—

кредитні (які працюють з кредитними картками);—

дебетові (які працюють з електронними чеками і цифровою готівкою).

Кредитні Інтернет-системи

Кредитні електронні платіжні системи є аналогами звичайних систем, які працюють з кредитними картка-ми. Різниця полягає лише в тому, що всі трансакції здійс-нюються через Інтернет, що потребує додаткових засобів безпеки та автентифікації. Йдеться про кредитні картки та банкомати.

Кредитна картка — банківська платіжна картка, яка показує, що її власнику відкритий кредит.

Банкомат — електронно-механічний пристрій, який надає мож-ливість власнику банківської платіжної картки при введенні пер-сонального ідентифікаційного номера (РIN) отримувати готівку.

У здійсненні платежів через Інтернет з допомогою кредитних карток беруть участь:

1. Покупець: клієнт, що має комп'ютер з WEB-браузером і доступом до Інтернет.

2. Банк-емітент: тут знаходиться розрахунковий рахунок покупця — картрахунок. Банк-емітент випускає картки і є гарантом виконання фінансових зобов'язань клієнта.

3. Продавці: це сервери електронної комерції, на яких створені й підтримуються каталоги товарів і по-слуг та приймаються замовлення клієнтів на купівлю.

4. Банки-еквайєри: банки, які обслуговують продав-ців. Кожен продавець має єдиний банк, у якому відкрито його розрахунковий рахунок.

5. Платіжна система в Інтернет: електронні компо-ненти, що є посередниками між іншими учасниками пла-тіжної системи.

6. Традиційна платіжна система: комплекс фінан-сових і технологічних засобів для обслуговування бан-ківських карток певного типу. Її завдання: забезпечен-ня використання карток як засобів платежу за товари і послуги, користування банківськими послугами, здійс-нення взаємозаліків тощо. Її учасниками є фізичні та юридичні особи, об'єднані відносинами з використання кредитних карток.

7. Процесінговий центр платіжної системи: установа, що забезпечує інформаційну й технологічну взаємодію між учасниками традиційної платіжної системи.

8. Розрахунковий банк платіжної системи: кредит-на установа, яка здійснює взаємозаліки між учасниками платіжної системи за дорученням процесінгового центру.

1. Покупець в електронній крамниці формує кошик товарів і обирає засіб оплати кредитна картка.

2. Параметри кредитної картки (номер, ім'я влас-ника, дата закінчення чинності) повинні бути передані платіжній системі в Інтернет для подальшої авториза-ції. Це може бути зроблено двома шляхами:

1) параметри картки вводяться на сайті крамниці, після чого передаються платіжній системі в Інтернет;

2) параметри картки вводяться на сервері платіж-ної системи.

Другий шлях має перевагу: відомості про картки не залишаються в крамниці, і, відповідно, знижується ри-зик отримання їх третіми особами або шахрайства продавців. Однак і в тому, і в іншому разі під час переда-вання реквізитів кредитної картки все ж існує можли-вість їх перехоплення. Щоб уникнути цього, дані під час передавання шифруються.

Шифрування знижує можливості перехоплення да-них в мережі, тому зв'язки типу Покупець — Прода-вець, Продавець — Платіжна система в Інтернет, Поку-пець — Платіжна система в Інтернет; бажано здійснюва-ти з допомогою захищених протоколів.

3. Платіжна система в Інтернет передає запит на ав-торизацію традиційній платіжній системі.

4. Наступний крок залежить від того, чи підтримує банк-емітент он-лайнову базу даних (БД) рахунків. За наявності он-лайнової бази даних рахунків у банку-емітенті Процесінговий центр передає йому запит на ав-торизацію картки і після цього отримує його результат.

5. результат авторизації передається платіжній системі в Інтернет.

6. Крамниця одержує результат авторизації.

7. Покупець одержує результат авторизації через крамницю або безпосередньо від платіжної системи в Інтернет.

За позитивного результату авторизації:

крамниця надає послугу або відвантажує товар.

гроші перераховуються на рахунок крамниці.

Отже, основною кредитних схем є використання кредитних карток при разових чи багаторазових покупках.

Дебетові Інтернет-системи.

Існує два види дебетових Інтернет-систем – електронні чеки і електронні гроші.

Електронні чеки – аналог звичайних паперових чеків; доручення платника своєму банкові перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок одержувача платежу.

Здійснення платежів відбувається в декілька:

1. Платник виписує електронний чек, підписує електронним підписом і пересилає його одержувачу.

2. Чек подається до оплати платіжній системі і відбувається перевірка електронного підпису.

3. У разі підтвердження її справжності постачається товар або надається послуга. З рахунка платника гроші перераховують на рахунок одержувача.

Простота схеми здійснення платежів, на жаль, компенсується труднощами її впровадження в пострадянськких країнах. Тут чекові схеми поки що не поширені і не мають сертифікаційних центрів.

Сертифікаційний (посвідчувальний) центр — сховище цифрових сертифікатів.

Сертифікаційні центри забезпечують автентифікацію, яка гарантує, що ніхто не зможе згенерувати ключі

Електронні гроші (електронна готівка) — система оплати това-рів і послуг шляхом передавання числових даних від одного ком-п'ютера до іншого.

Електронні гроші цілком копіюють реальні гроші. При цьому емітент випускає електронні аналоги реаль-них грошей, які називаються в різних платіжних систе-мах по-різному (наприклад, купони). Далі вони купу-ються користувачами, які з їх допомогою оплачують при-дбані товари і послуги, після чого продавець погашає їх у емітента. При емісії кожна грошова одиниця засвід-чується електронною печаткою, яка перевіряється струк-турою, що їх випустила перед погашенням.

Усі номери цифрових грошей унікальні. Вони випу-скаються емітентом і являють собою певну суму реаль-них грошей.

Особливість фізичних грошей — їх анонімність, тобто на них не вказано, хто і коли їх використав. Деякі системи дають змогу покупцю отримувати електронну го-тівку так, щоб не можливо було простежити зв'язку між дим і грошима. Це здійснюється з допомогою схеми «СЛІПИХ» ПІДПИСІВ.

Сутність ідеї «сліпого» цифрового підпису в тому, що той, хто підписує інформацію, бачить її лише в необ-хідній йому частині, але своїм цифровим підписом