за-віряє справжність усієї інформації: емітент бачить но-мінал купюр, а не їх серійні номери, що відомі лише їх власнику. При цьому математично точно доводиться, що таким «сліпим» підписом гарантується справжність усього вмісту купюри з тією надійністю, що й звичай-ним цифровим підписом.
Слід ще зазначити, що при використанні електрон-них грошей немає необхідності в автентифікації, оскіль-ки система заснована на випуску грошей в обіг перед їх використанням.
1. Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Зберігати електронну готівку клієнт може двома способами:—
на жорсткому диску комп'ютера;—
на смарт-картках.
Смарт-картка — картка з інтегральною схемою і мікропроцесо-ром, здатним виконувати розрахунки; зберігає електронні гроші.
Псування диска або смарт-картки обертається втра-тою електронних грошей.
Різні платіжні системи пропонують різні схеми об-міну реальних грошей на електронні. Деякі відкривають спеціальні рахунки, на які перераховуються кошти з рахунка покупця в обмін на електронні купюри. Деякі банки самі можуть бути емітентами електронної готівки. При цьому вона емітується тільки на запит клієнта з її наступним перерахуванням на комп'ютер або смарт-картку цього клієнта і зняттям грошового еквіваленту з його рахунка.
Під час реалізації схеми «сліпого» підпису покупець сам створює електронні купюри і пересилає їх до банк де при надходженні реальних грошей на рахунок вод) завіряються печаткою і повертаються клієнту.
2. Покупець перераховує на сервер продавця електронні гроші за придбаний товар або послугу.
3. Гроші надаються емітенту, який перевіряє їх справжність.
4. У разі справжності електронних купюр рахунок продавця збільшується на суму купівлі, а покупцю відвантажується товар або надається послуга.
Емітувати електронну готівку можуть як банки, так і небанківські організації. Однак досі не вироблено єдиної системи конвертування різних видів електронних грошей. Тому тільки самі емітенти можуть гасити ви-пущену ними електронну готівку.
CyberCash і DigiCash — найпоширеніші у світі сис-теми електронної готівки.
Система Моndex, заснована на використанні смарт-карток, належить відомому світовому емітенту МаsterCard. Ця технологія перетворює гроші ще на один різновид готівки. Гроші емітуються на картку власни-ка, а потім знімаються у місцях продажів, переносяться з картки на картку і приймаються в будь-якій країні світу, яка приєдналася до системи Моndex.
Гроші, виплачені у Моndex, на відміну від усіх інших смарт-систем, не авторизуються. Анонімність пла-тежу повна. На жаль, у багатьох країнах поки що забо-ронені великі анонімні платежі.
Проект «Інтернет-картка». «Приватбанк» впровадив перше в Україні просте, ефективне, доступне для всіх рішення електронної комерції — Інтернет-картка. Це реальна, повноцінна дебетова картка. Відкрити таку картку в «Приватбанку» можна за добу, сплативши 26 доларів, з яких 5 доларів — власне послуга, 20 — мінімальна сума, яку потрібно покласти на картковий рахунок (її можна витрачати на покупки в Інтернет) і 1 долар — щомісячна плата за обслуговування картрахунка. До послуг її власника усі можливості повноцін-ної пластикової картки (але її не можливо потримати в руках). У разі втрати картки всі трансакції по картці банк припиняє. Можна зняти з неї залишок коштів і відкрити нову. Вся процедура займе добу.
Можна поповнювати свій картрахунок у будь-який час і витрачати з нього будь-які суми. Є засоби перека-зу коштів на картрахунок власника картки із-за кордо-ну. Якщо потрібна готівка, її можна отримати в тому відділенні, де відкривалася віртуальна картка. Вартість послуги — 1% від суми на картці. За заявою власника банк може перевести кошти з віртуальної на реальну пластикову картку, і можна буде отримати готівкові кош-ти в банкоматі в будь-якій країні світу. Всі операції по картці — конфіденційні.
Однак Інтернет-картка дещо однобока. Витрачати з неї гроші можна без проблем, одержувати на неї кошти як оплату за товари і послуги складно. Зрозуміло, уні-версальним засобом для вирішення усіх проблем елект-ронних платежів Іп'Ьегпеі-картка бути не може. Але от в поєднанні з існуючими сьогодні платіжними Інтернет-системами вона може стати серйозним інструментом ведення бізнесу (наприклад, із системою WebMoneyTransfer).
Ще одна важлива ознака Інтернет-картки — її до-ступність будь-якій людині. Вартість найдешевшої пла-стикової картки понад 100 доларів. А повноцінної — від 1000 доларів. Це найпростіший, найдешевший і найоперативніший спосіб платежів у вітчизняному Інтернет.
Електронна платіжна система WebMoneyTransfer.
Ця система являє собою автоматичний програмно-апа-ратний комплекс, що управляє рухом, обігом цифрових титульних знаків Webmoney в мережі Інтернет. Цифро-вим титульним знаком є одиниця обчислення кількос-ті майнових прав у мережі Інтернет. Умовна вартість однієї одиниці Webmoney — один карбованець для опе-рацій по рахунках системи типу «К» і один долар для операцій по рахунках системи типу «2». Учасниками платіжної системи WebMoneyTransfer можуть бути будь-які користувачі мережі Інтернет.
Платіжна Інтернет-система РауСаsh – варіант платіжної системи, яка є анонімною, безпечною (створеною за умови повної недовіри), симетричною (з допомогою електронних грошей можна не тільки платити, а й отримувати платежі). Система готова до підключення нових банків-учасників.У кожного користувача системи є електронний гаманець.
Електронний гаманець — програмне забезпечення, яке дає змогу власнику картки проводити трансакції в режимі оп-lіпе, керувати отриманням платежів і зберігати цифрові сертифікати.
Окрім електронних грошей, гаманець може зберігати і контракти, пов'язані з кожною операцією. Продавцю роблять замовлення, при цьому ініціалізується гаманець, і продавець надсилає покупцю контракт в електронній формі. Коли покупець погоджується з контрактом, він надсилає продавцю електронні гроші і підписаний конт-ракт. Продавець підписує його. Якщо банк підтверджує інформацію про електронні гроші клієнта, гроші пере-раховуються на рахунок продавця. Продавець і покупець одержують квитанції про те, що операція здійснена успішно, і банк підтверджує переказ грошей.
Ця платіжна система патентується в Росії, США і деяких інших країнах. Її представництво