Склад кожної із вищеназваних функцій управління виражається відповідним комплексом задач в технологічній та часовій послідовності виконання. Запропонована система пов’язана з іншими підсистемами КІАС способами та видами отримання та надання вхідної і вихідної інформації, способами передачі, відображення та використання цієї інформації. А тому при створенні системи управління витратами виробництва та собівартістю продукції особливу увагу необхідно приділити формуванню та коригування нормативів всіх видів ресурсів, а також створенню відповідних баз даних.

Інформація про витрати виробництва надходить до СППР. Тут вона аналізується фахівцями і у вигляді заходів щодо усунення (запобігання) небажаних ситуацій та претензій у зв’язку з понаднормативними затратами ресурсів доводиться до підрозділів - учасників виробничого процесу. Одночасно здійснюється обмін управлінською інформацією між підсистемою управління витратами виробництва і собівартістю продукції та іншими підсистемами автоматизованої системи управління виробництвом, а саме: з підсистеми “Планування” надходить інформація про план випуску продукції, в підсистему “Збут готової продукції” передаються дані фактичної собівартості продукції і т.і.

Для скорочення термінів і вартості процес настроювання системи на конкретне застосування звичайно підтримується спеціальними програмно-методичними засобами підтримки впровадження. Для створення специфікації системи і її проектування в процесі всього ЖЦ використовується CASE.Аналітик (фірма "SoftArt") - система класу CASE ( Computer Aided Software/System Engineering), програмний продукт для аналізу вимог і побудови специфікацій ІС. Цей пакет є єдиною російською розробкою. В основі пакета лежить методологія структурного системного аналізу Гейна-Сарсона. Результат роботи – інформаційно-логічна модель проектованої системи. Вона представляється у виді ієрархії діаграм потоків даних і структурограм даних. Така інформаційно-логічна модель дає проектувальнику чітке представлення про кінцеві результати.

Спочатку побудуємо діаграму верхнього рівня, на якій виділені основні функції підсистеми “Реалізація”, зовнішні входи та виходи (замовники, банк замовника, постачальники, банк постачальника).

На рис.15 приведена контекстна діаграма верхнього рівня з єдиною підсистемою і зовнішніми об'єктами.

Наступним етапом є створення дерева діаграм потоків даних (рис.16), що деталізує підсистему “Реалізація” .

При наступній деталізації системи виділяються наступні процеси:

Оформлення договору – здійснюється прийом вхідних документів, на підставі договору дані заносяться до реєстру договорів.

Оформлення замовлення – після одержання документа, що підтверджує оплату проведену замовником, здійснюється оформлення замовлення.

Рис.15. Контекстна діаграма

Рис. 16. Дерево діаграм

Планування – на підставі оформлених замовлень складаються плани випуску продукції, планування завантаження виробничих потужностей, визначення потреб і забезпечення матеріалами.

Виробництво продукції:

комплектація – визначається склад замовлення;

заявка на матеріали – виписуються документи (вимоги, накладні) для одержання на складі ТМЦ необхідних матеріалів, напівфабрикатів та ін., якщо на складі немає потрібних матеріалів, виписуються заявки на матеріали, оплата та одержання їх у постачальників;

контроль виконання – контроль виконання замовлення, оформлення вихідних документів при здачі продукції на склад ГП.

Норми витрат – на підставі оформленого замовлення розраховується нормативна калькуляція, формуються норми витрат матеріалів, покупних, напівфабрикатів та ін.

Виготовлення - на підставі нормативних витрат виписуються вимоги, накладні та інші документи на отримання необхідних матеріалів на складах.

Фактична калькуляція – на підставі фактичних витрат матеріалів згідно документів, сформованих в п.5, та інформації про витрати з інших підсистем здійснюється обчислення фактичної собівартості виробу.

Аналіз витрат – на основі інформації про відхилення витрат всіх ресурсів від встановлених норм проводиться аналіз показників результату діяльності підприємства, зміни норм та нормативів.

Уточнення моделі проводиться за рахунок деталізації на діаграмах наступного рівня доти поки не буде досягнуто рівня на якому функціональний процес стає елементарним.

Фрагмент функціональної моделі підсистеми “Реалізація”, побудованої за допомогою інструментального засобу, що дозволяє автоматизувати створення системи - пакета CASE. Аналітик приведено на рис.17 та 18.

Інформаційно-логічна модель утворює вичерпний опис системи і дає проектувальнику представлення про кінцеві результати. Ця модель визначає основні підсистеми з зовнішніми входами і виходами та використовуваними файлами.

Усі відвантажувальні документи автоматично приймаються до обліку підсистемою бухгалтерського обліку, що відображається відповідними бухгалтер-ськими проводками. Крім механізму автоматизованої бухгалтерської обробки господарських операцій, система має засоби оперативного моніторингу, заснованого на прин-ципі моделювання бізнес-процесів і поопераційного контролю їх вико-нання. На базі цього механізму реалізуються такі задачі, як логістика, контроль взаєморозрахунків і ін.

Рис. 17. Діаграма підсистеми “Реалізація”

Бізнес-процес оперативного обліку взаєморозрахунків із замовниками описується як послідовність наступних процедур:

виписка рахунку;

надходження коштів (на розрахунковий рахунок чи касу);

виготовлення замовлення;

відвантаження.

Саме в такому виді інформація повинна надходити керівництву підпри-ємства відразу за фактом оформлення відповідних первинних документів, не че-каючи бухгалтерської обробки.

Рис. 18. Діаграма підсистеми “Оформлення замовлення”

Якщо бухгалтерія вносить зміни в первинні документи (наприклад, виправляючи помилку), інформація повинна відразу ж ак-туалізуватися. Режим оперативного обліку розрахунків із замовниками дозволяє контролювати розрахунок вартості замовлення, зміни в описі замовлення, первинні документи, рух замов-лення у виробництві.

Як уже згадувалося вище, кожна господарська операція реєструється еле-ктронним документом, який проходить повний цикл обробки, що складається з на-ступних етапів:

оформлення документа і надання йому статусу "Підготовлений". У про-цесі заповнення документ має статус "Чернетка" і не може прийматися до облі-ку доти, поки не буде переведений у стан "Підготовлений". У цьому стані до-кумент заблокований від змін, приймається до оперативного обліку і може бути використаний іншими підсистемами для подальшої обробки;

коректування картотеки — на цьому етапі виконуються операції ана-літичної обробки, такі, як зміна складських залишків і реєстрація кількісних оборотів. Цієї стадії обробки документа досить для ведення кількісного обліку;

проводка — відображення операції у фінансовій звітності.

Етапи обробки виконуються одночасно чи послідовно. Послідовна обробка інформації дає можливість розмежувати зони відповідальності між службами підприємства. Первинну реєстрацію операцій виконують працівники відповідних підрозділів, а розрахунок цін і бухгалтерських проводок