Розглянемо приклад реалізації програмного комплексу обліку витрат на виробництво. Після виклику програми на екрані появляється запит про введення поточної дати. У якості підказки використовується системна дата (при необхідності можна звертатися до інформації, що вводилась на протязі року). Потім з'являється запит про вибір асортименту продукції. Коли з'являється вертикальне меню, смуга підсвічування пробігає за списком елементів меню при використанні мишки або натисканні на клавіші-стрілки клавіатури. Програма звичайно взає-модіє з користувачем через одне або декілька діалогових вікон, що з'являються і зникають на панелі екрана відповідно до команд користувача.

Після вибору асортименту продукції на екран виводиться головне верти-кальне меню програми (рис.19). Обраний елемент меню виконує певну частину програми.

Рис.19. Меню підсистеми Реалізація

Пункт меню "Норми витрат" призначений для введення та коригування норм витрат сировини, матеріалів та ін., використовуваних при розрахунку нормативної калькуляції.

Рис.20 Фрагмент введення нормативних даних

Пункт меню "Введення документів" призначений для введення та коригування інформації з первинних документів про фактичне використання матеріалів або вибір ін-формації з відповідних файлів інформаційної системи.

У процесі реєстрації (рис.21) вказуються виконавці операції, час закінчення опе-рації, час фактичного вироблення, а у випадку повторного виконання операції, напри-клад при виправленні браку, обов'язково з'ясовується причина. Виробнича інформація автоматично надходить у підсистему “Бухгалтерсь-кий облік”, де виконується збір інформації про матеріальні і трудові витрати та наступна бухгалтерська обробка даних.

Для редагування графи списку варто виділити цю графу і натиснути кла-вішу Enter (або подвійне натискання миші) для входу в режим редагування. Після вводу значення графи списку необхідно натиснути клавішу Enter і програма вийде з режиму редагування, записавши зроблені користувачем зміни.

Рис. 21. Реєстрація замовлення

Якщо користувач передумав вносити зміни, є можливість перервати процес редагу-вання натисканням клавіші Esc, при цьому всі зроблені при редагуванні зміни будуть анульовані.

У нижній частині екрана знаходиться горизонтальне меню При виборі пунктів цього меню можна внести зміни у введені раніше дані або зробити запис ін-формації на диск і одночасний друк звіту.

Пункт меню "Фактична калькуляція" призначений для виведення на ек-ран інформації про фактичну калькуляцію обраного об'єкта. При роботі в цьому режимі використовують ті ж правила, що і при вводі інформації про норматив-ну калькуляцію.

Усі затрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції або груп однорідної продукції, тобто формують об’єкт обліку витрат. Прямими вважаються витрати, що пов’язані з виробництвом певних видів продукції і можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості за даними первинних документів. Блок-схема алгоритму визначення собівартості виробу [60] представлена на рис. 22.

При визначенні собівартості готової продукції важливе значення має правильна оцінка виробничих запасів. Якщо матеріали не використані по закінченню звітного періоду, необхідно переглядати їх вартість на предмет визначення чистої вартості реалізації.

При впровадженні описаної вище системи вся інформація повинна розраховуватись з використанням розподіленого середовища бази даних підприємства, що можливо представити наступним порядком дій. За найменуванням виробу в підсистемі керування виробництвом вибирається інформація про документи, що виписані на конкретний виріб за деякий проміжок часу (кілька днів, місяць). При звертанні до підсистеми бух-галтерського обліку програма формує декілька паралельних запитів. До підсистеми обліку заробітної плати - про нараховану заробітну плату і нараховані утримання робітників, що беруть участь у виробництві виробу, до підсистеми обліку руху коштів - про оплату замовлення.

При звертанні до підсистем обліку готової продукції і товарно-матеріальних цінностей формуються масиви, в яких зберігається інформація про сировину, матеріали і покупні вироби, що використовувались у виробництві виробу.

Рис.22. Блок-схема алгоритму визначення відхилень від нормативної

собівартості

3.4. Розробка структури тематичних сховищ даних

У ході роботи, проведеної при обстеженні підприємства, були з'ясовані основні показники бізнес-процесів, що використовуються для оцінки роботи організації. На основі цього виявлені напрямки, які вирішує СППР.

1. Прогнозування – одна з найпоширеніших задач КІАС. Зокрема, при плануванні і складанні бюджету необхідно прогнозувати обсяги продажів і інші параметри з обліком численних взаємозалежних факторів – сезонних, регіональних, загальноекономічних і т.д.

2. Маркетинговий аналіз. Щоб розробити ефективний маркетинговий план, потрібно знати, яким чином на рівень продажі впливають такі фактори як вартість товару, витрати на рекламу продукції тощо.

3. Аналіз роботи персоналу. Продуктивність праці працівників залежить від рівня підготовки, від оплати праці, досвіду роботи, взаємин з керівництвом і т.д. Аналіз впливу цих факторів, дозволить виробити методику підвищення продуктивності праці та запропонувати оптимальну стратегію підбору кадрів.

4. Аналіз ефективності продажу товарів - виявляє коло потенційних покупців, і оцінює імовірність здійснення ними покупки.

5. Профілювання клієнтів та оцінка потенційних клієнтів - дозволяє з'ясувати, чому робота з деякими з замовників стала неефективної, і виробити стратегію пошуку найбільш перспективних клієнтів у майбутньому.

6. Аналіз результатів маркетингових досліджень. Щоб оцінити реакцію покупців на політику компанії в області поширення продукції, ціноутворення, а також на характеристики самої продукції, необхідно, поряд з аналізом продажів, проводити опитування покупців. Це дозволяє удосконалити процес прийняття рішень за цінами і характеристиками продукції, що випускається, (дизайн, функціональність та ін.).

7. Аналіз роботи регіональних відділень компанії дозволяє порівнювати результати діяльності відділень чи філій компанії і визначати, від чого залежить ефективність їхньої роботи.

Очевидно, що перераховані види задач актуальні практично для всіх галузей бізнесу.

В роботі розглянуто технологію створення ТСД для збереження інформації яка використовується для:

аналізу роботи персоналу;

обліку виробництва продукції підприємства і маркетингу;

аналізу роботи компанії та її регіональних відділень.

Після ідентифікації процесів ділової активності можна