Застосування моделі територіально розосередженої системи вузлів мережі лишає достатньо широкий вибір топологічних схем із двоточечною передачею (наприклад, зіркоподібну, деревоподібну, кільцеву). Топологія мережі може впливати на ефективність рішення задач. Бажано, щоб топологія мережі сполучалася зі структурою розподілу інформації в базі даних. Проте, чим вище автономність окремих частин РБД, тим цей вплив менше.

Для мережі територіально розосередженої системи режим автономної роботи вузлів є основним, тому на кожному вузлі можуть виконуватися лише транзакції, що використовують БД цього вузла. Очевидно, що ефективність роботи ІС при цьому визначається оптимальністю архітектури розподіленої БД і відповідного розміщення фрагментів БД вузла до мережі.

Проектування архітектури розподіленої БД проводиться на стадії логічного проектування, на якому здійснюється перетворення інтегрованої концептуальної схеми ІС у схему БД СУБД визначеного типу (реляційну, об’єктно-орієнтовану) [35]. Вхідною інформацією для цього служить специфікація даних (глобальна схема БД) і прикладних задач. Аналіз необхідного характеру розподіленості здійснюється на основі таблиць фрагментації. У результаті фрагментації одержуємо можливі розміщувані одиниці БД.

Оскільки час автономної роботи вузлів мережі, що розпадається, набагато перевищує час зв'язку, стає неможливим виконання транзакції з доступом до фрагментів БД інших вузлів. Тому досягнення необхідної автономності роботи вузлів забезпечується тільки надлишковим розміщенням фрагментів БД. Крім того, архітектура розподіленої БД повинна бути як найбільш прозора для користувача. Це досягається максимальною локалізацією посилань і задач у вузлах, що також призводить до додаткової надмірності даних у вузлах мережі. У мережі виконується дублювання БД у вузлах.

Центральне місце при проектуванні РБД займають питання цілісності і несуперечливості БД [24, 73]. Цілісність досягається надлишковим розміщенням фрагментів БД у вузлах мережі. Несуперечливість БД означає, що всі значення того самого елемента даних, що зберігаються в різних вузлах мережі, повинні бути цілком однаковими. Проте внаслідок виконання операції обновлення вони можуть тимчасово різнитися. Несуперечливість БД порушується, коли дві транзакції працюють із тим самим загальним елементом у різних примірниках того самого фрагмента БД і принаймні одна з реалізованих ними операцій є записом. Безконфліктне відновлення несуперечливості БД при цьому є достатньо складною задачею, що потребує механізму встановлення пріоритетності.

У локальних мережах обмін інформацією, як правило, здійснюється широкомовною передачею, тобто через кожний вузол мережі проходить уся передана інформація. У моделі мережі, що розпадається, зв'язок звичайно встановлюється тільки між двома вузлами мережі, тому в алгоритмі необхідно передбачити підготовку інформації для конкретних вузлів (розсилання за адресами). Складність алгоритму адресації в основному визначається структурою мережі. Підготовлений пакет інформації передається за призначеннями під час сеансу зв'язку. Після того, як абонент підтвердить одержання інформації, пакет може бути знищений. У протилежному випадку він зберігається і готовий для повторної передачі. Така організація передачі не дуже раціонально використовує дискову пам'ять, але запобігає втраті повідомлень у мережі при відмові або ушкодженні лінії зв'язку.

Алгоритм повідомлення БД за інформацією, отриманою з інших вузлів мережі, може бути простим заміщенням фрагмента БД, якщо зміни передаються фрагментами. У випадку передачі змінених записів в алгоритмі передбачається механізм коригування або запису цілком, або тільки визначених полів.

Ці напрямки так, чи інакше зв'язані з удосконаленням технічної бази систем обробки інформації та ростом ефективності систем автоматизованої обробки інформації, удосконаленням технології проектування і реалізації.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ В КОРПОРАТИВНІЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ НА ОСНОВІ ЛОКАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

Модель організації та розміщення інформації в розподіленій базі даних корпоративного підприємства

Об'єктом дослідження є розподілена база даних комп'ютерної інформаційної системи корпоративного підприємства. При передачі інформації між вузлами РБД використовувався такий спосіб розподілу даних як реплікація. При реплікації фрагменти даних тиражуються з урахуванням попиту на доступ до них з додатків, що виконуються на різних вузлах. У цих умовах необхідно розробити модель розміщення інформації в розподіленій базі даних корпоративного підприємства так, щоб виконувалася умова – кількість звертань до інших вузлів при обробці запиту .

Організація ретельного контролю функціонування ІБДП є наступним етапом після впровадження КІАС — це дозволить переконатися, що продуктивність та інші експлуатаційні показники БД постійно знаходяться на прийнятному рівні. Для виконання запиту, який охоплює кілька вузлів РБД, існує досить багато способів переміщення даних по мережі. Проблема інформаційних мереж полягає в тому, що вони досить повільні. У типовій мережі інтенсивність обміну даними дорівнює близько 5-10 тис. байт у сек. Унаслідок цього основною вимогою до розподілених систем є мінімізація використання мережі, тобто скорочення до мінімуму кількості й обсягу повідомлень, що пересилаються в мережі.

СУБД включає різні утиліти адміністрування бази даних, включаючи утиліти завантаження даних і контролю за функціонуванням системи. Подібні утиліти здатні відслідковувати роботу системи і надавати інформацію про різні показники, такі як рівень використання бази даних, ефективність системи блокувань, а також обрані стратегії виконання запитів. Адміністратор бази даних (АБД) використовує цю інформацію для настроювання системи з метою підвищення її продуктивності (наприклад, за рахунок створення додаткових індексів), прискорення виконання запитів, зміни структур збереження, об'єднання чи розбивки окремих таблиць.

Процес моніторингу повинен підтримуватися протягом усього життя ІС, що дозволить у будь-який момент часу провести ефективну реорганізацію РБД з метою задоволення вимог, що змінюються. Подібні зміни надають інформацію про найбільш ймовірну еволюцію системи і ресурси, що можуть знадобитися в майбутньому. Усе це, разом із інформацією про нові додатки, що запропоновані для реалізації, дозволяє адміністратору РБД брати активну участь у плануванні виробничих потужностей і надавати керівництву підприємства інформацією про необхідність відповідного коригування існуючих