слід вибрати всі правильні варіанти відповідей. В окремих системах застосовується диференційований підхід при якому, при виборі користувачем не всіх правильних варіантів (але тільки правильних) виставляється оцінка за "частково" правильну відповідь.—
Коротка відповідь – користувач вводить з допомогою пристрою вводу (переважно клавіатура) слово (словосполучення, речення). Відповідь користувача порівнюється із всіма правильними варіантами відповідей для даного завдання.—
Числовий – користувач вводить деяке числове значення, яке порівнюється на попадання даного числа в деякий запропонований інтервал.
В системі підтримується поділ завдань на рівні. Рівень – параметр, що характеризує відношення завдання до деякої групи згідно деякого обраного критерію (складність, тема, і т. п.). Слід зазначити, що деякі відомі системи (Moodle, Opentest 1.5) не підтримують такого поділу, хоча наприклад, в системі Opentest застосовується поділ на теми, а в системі Moodle поділ на категорії, але дані рішення не є сумісними.
Рисунок 3.7 – Форма для реєстрації тестового завдання (крок 1)
Слід також зазначити, що в системі Opentest 1.5 кожне завдання має однакову "вагу", щодо оцінювання. В розробленій системі адміністратор може задавати будь-яку структуру поділу завдань тесту на рівні, а також задавати різну кількість балів за завдання відповідного рівня. Також зауважимо, що в системі Opentest неможливо задати подібного роду структуру тестового блоку, з кожної теми вибирається рівне число завдань (по можливості). Такий підхід знижує гнучкість системи, щодо оцінювання роботи користувачів. На другому кроці необхідно задати варіанти відповідей. На рисунку 3.8 показана форма для реєстрації варіантів відповідей.
Рисунок 3.8 – Форма реєстрації тестового завдання (крок 2)
Після заповнення і відправлення даних на сервер, проводиться перевірка і заміна спец символів, після чого проводиться запис інформації до бази даних.
При необхідності завдання і варіанти відповідей можуть супроводжуватись мультимедіа ресурсами (на даний момент графічні зображення у форматі GIF, JPEG або PNG). При використанні цих ресурсів у формі для реєстрації завдання необхідно буде вибрати відповідні файли ресурсів. Слід зазначити, що для кожного тестового блоку система автоматично створює директорію на сервері, саме в цій директорії необхідно зберігати всі необхідні ресурси. Згідно алгоритмів роботи системи при створенні завдання із ресурсами, система проводить перевірку наявності файлів відповідних форматів. Також зауважимо, що під час редагування завдання неможливо змінити його тип на інший або задати більше число варіантів відповідей. Форма для редагування тестового завдання показана на рисунку 3.9.
Рисунок 3.9 – Форма редактора завдань
Однією із важливих можливостей системи є можливість експорту даних про тестові завдання до зовнішнього вихідного файлу. Дана функція призначена для забезпечення можливості переносу тестових завдань на інші сервери де встановлена копія даної системи, або на сервери де встановлені системи, що підтримують відповідні формати вхідних файлів. В даній версії системи підтримується популярний формат GIFT, який також підтримується багатьма відомими системами, зокрема Moodle. Слід також зауважити, що за допомогою функцій модуля експорту можна дуже якісно робити збереження тестових завдань на зовні для подальшого відновлення інформації в базі даних системи, при необхідності.
3.4.4 Підсистема тестування
Дана підсистема призначена для забезпечення виконання лише однієї функції – проведення тестового контролю користувачів. Хоча підсистема виконує всього лише одну функцію, реалізація даного алгоритму є досить складною задачею.
Основною проблемою є грамотна реалізація розподілу роботи користувачів в мережі, для цього використовується механізм управління сеансами, який детально описаний в розділі 3.5. Загалом алгоритм роботи підсистеми тестування базується на двох великих фазах:—
перевірка даних користувача, генерація сеансу;—
генерація web-сторінки із завданням, перевірка відповіді.
Детальніша схема показана на рисунку 3.10.
Слід зазначити, що деякі "об’ємні" операції виділені на схемі в окремі підпрограми. Також зауважимо, що дана схема не може повністю відобразити всі процеси, що відбуваються.
Детальніше алгоритм функціонування розглянутий в розділі 3.5.
Рисунок 3.10 – Схема алгоритму функціонування підсистеми тестування
3.4.5 Інтерфейс підсистеми тестування
Підсистема тестування складається з 4-ох web-сторінок, які відповідають за проходження кожної стадії роботи, а саме:—
вибір необхідного предмету (курсу) із списку доступних курсів;—
передача персональних даних користувача і вибір відповідного тестового блоку завдань;—
відображення структури тестового завдання в залежності від типу;—
відображення результатів по результатам проходження контролю.
На рисунку 3.11 показана стартова сторінка підсистеми тестування
Рисунок 3.11 – Стартова сторінка підсистеми тестування
На головній сторінці відображається список зареєстрованих в системі курсів. Користувач може вибрати курс по якому дозволено проходження тестування. В полі статус якраз і визначається можливість доступу до даного курсу. Після того, як користувач вибрав необхідний курс, завантажується форма для вводу персональних даних користувача і вибір тестового блоку, дана сторінка показана на рисунку 3.12.
Рисунок 3.12 – Форма входу користувача в підсистему тестування
Після вводу персональних даних, інформація відправляється на сервер для перевірки, слід зауважити, що існує можливість більш жорсткого контролю за процесом входу користувачів в підсистему тестування. В даному випадку тут розуміється те, що додатково адміністратор, зареєстрований в базі даних системи і має відповідні права, додатково вводить свої персональні дані – розширена форма входу. При простій формі входу, як показано на рисунку 3.12 в якості адміністратора виступає зареєстрований адміністратор "по замовчуванню" (прописується в конфігураційному файлі підсистеми тестування).
При успішному закінченні всіх перевірок завантажується сторінка із тестовим завданням. Структура сторінки показана на рисунку 3.13, а приклад даної web-сторінки показаний на рисунку 3.14.
Рисунок 3.13 – Структура сторінки видачі тестового завдання
Призначення областей:
1 – Таймер. 2 – Ідентифікатор поточного стану, під даним ідентифікатором розуміється номер завдання (і його параметрів ) із тестового блоку. 3,4 – область навігатора по тестовим завданням,
3 – "Завершити тестування"