Один із основоположників наукового підходу до проблеми тестування В. С. Аванесов показав, що всі відповіді можуть бути зведені до наступних типів [13]:—

Закриті: вибір одного або декількох варіантів відповідей в будь-якому порядку. Такі відповіді називають вибірковими;—

Визначення порядку варіантів відповідей;—

Відкриті: конструйовані відповіді (числові або текстові);—

Визначення відповідності елементів двох множин.

Фактично, перший варіант – це множина елементів, другий – це список, визначення відповідності елементів двох множин може бути представлено як множина множин, а конструйовані відповіді – це текст або арифметичний вираз (як більш загальне представлення числової відповіді).

1.4.2 Типи завдань і відповідей

З програмної точки зору найбільш загальною формою представлення завдань і відповідей є процес: для того, щоб задати питання і для того, щоб отримати відповідь можна запускати відповідний процес, передаючи йому інформацію про питання і еталон відповіді, і отримати взамін оцінку відповіді користувача. Але не для всіх ситуацій цей варіант є вдалим з точки зору виправданості і швидкодії. Наприклад, відомо, що більшість завдань і відповідей представляються в текстовій формі, тому, як мінімум необхідно виділити тип питання і відповіді "ТЕКСТ". З практичної точки зору множина варіантів завдань і відповідей зводиться до наступних типів:—

Типи завдань

а) ТЕКСТ – питання, представлене у вигляді послідовності символів;

б) КОМАНДА – командний рядок – завдання, для якого необхідно запускати зовнішній процес (вивід зображення, звукове повідомлення, і т.д.).

В термінах web-орієнтованої системи тестового контролю, якою є розроблена автором система під командним рядком слід розуміти завдання в яке включено деякі мультимедіа ресурси, слід також зауважити, що так як на стороні клієнта використовується готове програмне забезпечення – програма навігатор по Інтернет, немає необхідності для запуску зовнішнього процесу, принаймні для відображення зображення, або відтворення звукового повідомлення. —

Типи відповідей:

а) ТЕКСТ – відповідь, представлена у вигляді послідовності символів;

б) МНОЖИНА – відповідь, представлена, як невпорядкована множина елементів;

в) СПИСОК – відповідь, представлена як впорядкована множина елементів;

г) ВИРАЗ – відповідь, представлена як арифметичний вираз.

1.5 Web-орієнтовані системи контролю знань

Як вже зазначалось вище багато існуючих систем контролю рівня знань базуються на використанні всесвітньої мережі Інтернет, переважна більшість таких систем оформляються у вигляді Інтернет порталу. Такі системи мають ряд переваг, однією із важливих є те, що непотрібно писати додаткове клієнтське програмне забезпечення, адже середовищем для роботи клієнта із системою є програма навігатор по Інтернет – браузер, автоматично відпадає питання налагодження роботи відповідної програми, зменшується кількість допущених помилок при аналізі програмного коду всієї системи. Але в таких системах досить гостро стоїть питання захисту інформації, яка пов’язана із тим, що при генерації динамічної web-сторінки необхідно враховувати, що значна кількість службової інформації повинна бути, або зашифрованою, або необхідно застосовувати такий підхід, який би виключав публікацію службової інформації в тіло web-сторінки.

Існуючі популярні системи мають ряд недоліків, які описані вище, а саме в деяких із них в програмний код web-сторінки поміщується службова інформація, на деякі типи питань в коді web-сторінки виявлено ідентифікатори завдань і варіантів відповідей. Використання даного прийому призводить до того, що при аналізі програмного коду web-сторінки можна дати правильну відповідь на деяке тестове завдання. При аналізі роботи розробленої системи виявилось, що реєстратори завдань на питання закритого типу, спершу (в багатьох випадках) реєструють правильні варіанти відповідей, а потім неправильні. В розробленій системі, а також і в інших (OpenTest 1.5, Moodle) структура бази даних передбачає для кожного варіанту відповідей унікальний ідентифікатор за яким можна точно визначити варіант відповіді. При описаній вище проблемі правильні варіанти відповідей мають менший (за величиною) ідентифікаційний номер ніж неправильні варіанти відповідей. На рисунку 1.1 показано web-сторінку, яка була сформована системою OpenTest 1.5, а на рисунку 1.2 код згенерованої web-сторінки.

Рисунок 1.1 – Сторінка модуля "Тестування" системи OpenTest 1.5

Рисунок 1.2 – Код згенерованої web-сторінки, яка наведена

на рисунку 1.1

Як видно з рисунка 1.2 (червоним обведено область де знаходиться службова інформація) достатньо простий аналіз дозволяє швидко виявити правильну відповідь. Даний прийом є доволі простим, що в свою чергу спрощує програмний код на стороні сервера для аналізу відповіді користувача, але як було описано вище не є ідеальним.

Слід зауважити, що дана проблема характерна майже для всіх систем, а для деяких взагалі існує ще більш непродуманий підхід, а саме, в код web-сторінки поміщуються навіть, не ідентифікатори відповідей в базі даних, а параметр ознаки правильної/неправильної відповіді. Другий прийом взагалі непридатний ні за яких умов, так як користувач зі 100%-ою ймовірністю вкаже правильну відповідь.

2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ

РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Існує багато засобів для розробки програмного забезпечення, яке функціонує в мережі Інтернет. В даному розділі порівнюються популярні засоби, а саме розглядаються такі важливі питання, як простота роботи, швидкодія і крос – платформеність, останнє є досить важливим в даний момент часу, адже необхідно забезпечити незалежність розробленої системи від обчислювальної платформи.

2.1 Характеристика архітектури клієнт/сервер

Як було зазначено у першому для забезпечення можливості доступу багатьох користувачів до системи необхідно, використовувати комп’ютерні мережі. Існують дві найпоширеніші архітектури комп’ютерних мереж це – Peer-to-Peer (однорангова) і клієнт/сервер. Середовищем для роботи системи вибрано всесвітню мережу Інтернет, яка базується на архітектурі клієнт/сервер.

Мережі на базі архітектури клієнт/сервер будуються наступним чином, в таких мережах переважно є одна робоча станція-сервер, яка відповідає за роботу мережі. На сервері розміщуються дані, програми, які можуть бути доступними іншим членам мережі. Розглянемо питання для чого використовувати архітектуру