Резерв часу події – це такий проміжок часу, на який відкладається здійснення цієї події без порушення термінів завершення розробки вцілому.

Резерв часу події R визначається як різниця між пізнім Тп і раннім Тр термінами завершення події за формулою:

R=Тп–Тр.

Найбільш пізній з допустимих термінів Тп – це такий термін здійснення події, перевищення якого викличе аналогічну затримку завершальної події. Іншими словами, якщо подія наступила в момент Тп, вона потрапила в критичну зону і наступні за нею роботи повинні знаходитись під таким же контролем, як і роботи критичного шляху.

Трі=t{Lmax{I–i}},

де І – вихідна подія.

Найбільш ранній з можливих термінів здійснення події Тр – це термін, необхідний для виконання всіх робіт, що передують цій події. Цей час знаходиться шляхом вибору максимального значення із тривалості всіх шляхів, що приводять до даної події.

Тпі=t{Lmax{I–С}},

де С – заключна подія.

6.3 Побудова сіткового граф

Порядок побудови сіткових графіків визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Сіткові графіки тільки відображають існуючу або проектовану чергованість і взаємозв’язок виконання робіт.

По кожній роботі необхідно враховувати:

а) які роботи повинні бути завершені раніше, ніж почнеться дана робота;

б) які роботи можуть початись після завершення даної роботи;

в) які інші роботи повинні виконуватись одночасно з виконанням даної роботи.

Всі вихідні дані для розробки сіткового графіку представлені в таблицях робіт і подій.

Таблиця 6.2 – Перелік подій

№ | Подія

0 | Визначення теми проекту

1 | Отримання технічного завдання проекту

2 | Вибір мови програмування для реалізації завдання

3 | Підбір літератури і документації

4 | Розробка інформаційних моделей

5 | Розробка інформаційного забезпечення

6 | Створення загальної блок-схеми алгоритму

7 | Розробка інтерфейсу

8 | Визначення програмного модуля

9 | Розробка алгоритму контролю

10 | Відлагодження алгоритму контролю

11 | Тестування окремих модулів програми

12 | Об’єднання програми в єдину систему

13 | Відладка програми

14 | Тестування програми

15 | Виправлення помилок

16 | Аналіз отриманих результатів

17 | Написання пояснювальної записки

18 | Завершення роботи

В таблиці 6.3 представлено види робіт та їх тривалості.

Таблиця 6.3 – Види робіт та їх тривалість

№–№ | Роботи | Тривалість

0 – 1 | Отримання технічного завдання | 3

1 – 2 | Вибір програмних і апаратних засобів | 3

1 – 3 | Розгляд аналогічних систем | 4

1 – 5 | Підбір літератури і документації | 9

2 – 4 | Визначення характеристик | 2

3 – 4 | Визначення властивостей системи | 3

4 – 6 | Розробка структури системи | 12

5 – 6 | Узгодження структури із стандартами | 6

6 – 7 | Розробка блок–схеми алгоритму | 4

7 – 8 | Розробка інтерфейсу | 6

7 – 9 | Створення структур моделей | 3

8 – 10 | Визначення програмних модулів | 3

9 – 10 | Визначення методу контролю | 2

10 – 11 | Розробка алгоритму контролю | 4

11 – 12 | Відладка алгоритму контролю | 2

12 – 13 | Тестування окремих модулів | 1

13 – 14 | Компоновка програми | 2

14 – 15 | Відладка програми | 4

15 – 16 | Загальне тестування системи | 2

16 – 17 | Коректування недоліків | 1

17 – 18 | Оформлення пояснювальної записки | 17

18 – 19 | Завершення роботи | 2

Cітковий граф представлений на рисунку 6.1.

6.4 Розрахунок параметрів сіткового графіка

Для отриманого сіткового графіка (рисунок 6.1) знаходимо критичний шлях і розраховуємо ранній час, пізній час і резерв часу подій.

Оскільки в нашому випадку сітковий графік має розгалужені ділянки, тому для знаходження критичного шляху знайдемо максимальні тривалості процесів на розгалужених ділянках:

L0-1-2-4-6=20,

L0-1-3-4-6=22,

L0-1-5-6=18,

L6-7-8-10=13,

L6-7-9-10=9,

L10-11-12-13-14-15-16-17-18-19=35,

Отже, критичний шлях буде рівний:

Lкр=L0-1-3-4-6+L6-7-8-10+L10-11-12-13-14-15-16-17-18-19=70 днів.

Дані розрахунків часу подій приведені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Таблиця часу подій

№ | Ранній час | Пізній час | Резерв часу

0 | 0 | 0 | 0

1 | 3 | 3 | 0

2 | 6 | 8 | 2

3 | 7 | 7 | 0

4 | 10 | 10 | 0

5 | 12 | 16 | 4

6 | 22 | 22 | 0

7 | 26 | 26 | 0

8 | 32 | 32 | 0

9 | 29 | 33 | 4

10 | 35 | 35 | 0

11 | 39 | 39 | 0

12 | 41 | 41 | 0

13 | 42 | 42 | 0

14 | 44 | 44 | 0

15 | 48 | 48 | 0

16 | 50 | 50 | 0

17 | 51 | 51 | 0

18 | 68 | 68 | 0

19 | 70 | 70 | 0

З таблиці 6.4 видно, що деякі події мають нульовий резерв часу, тобто для цих подій найбільший допустимий строк дорівнює найменшому очікуваному. Вихідна і заключна події також мають нульовий резерв часу. Таким чином, найбільш простий та надійний спосіб виявлення критичного шляху – це визначення всіх послідовно розміщених подій, які мають нульовий резерв часу.

Можна переконатися, що знайдений попереднім методом критичний шлях співпадає з критичним шляхом, знайденим з допомогою резерву часу подій.

У випадку, коли директивний термін Тдир виконання комплексу робіт є менш тривалий, ніж критичний шлях Ткр, виникають проблеми. Вони полягають у тому, що необхідно здійснити прискорене виконання комплексу робіт на величину

Тк=Тдир–Ткр

Покриття дефіциту часу можна здійснити за рахунок прискорення вибраних критичних робіт.

В результаті проведення економічного обгрунтування розробки та впровадження прогами було визначено такі економічні показники, як витрати на