складних систем.
Декомпозицiя iнформацiйних систем
Про системнiсть об’єктiв свiдчить те , що їх можна подiляти , оскiльки лише вони мають структуру. Процеси декомпозицiї й композицiї є засобами отримання iнформацiї для здiйснення аналiзу та синтезу систем.Декомпозицiя – це процес подiлу систем на елементи, зручнi для якихось операцiй з нею, а саме подiл до елементiв, якi приймаються за неподiльнi об’єкти.Головна мета декомпозицiї - подiл системи на простiшi частини. Зменшуючи складнiсть системи, ми забезпечуємо умови для аналiзу та синтезу компонентiв , для проектування, побудови, впровадження, експлуатації та вдосконалення систем управлiння. Подiл звичайно виконують у такий спосiб, щоб компоненти пiддавались якiй-небудь класифiкацiї. Рекомендується зважати на природну декомпозицiю, вiдбиту в iснуючій структурi управлiння, обов’язках посадових осiб, дiючого документообiгу i т.п. Доцiльно проводити багаторазову декомпозицiю по кiлькох рiзних напрямках.
Загальна мета, критерiї функцiонування та основнi обмеження на роботу системи звичайно формуються на початку створення системи.
В ОРММ пропанують подiл системи здiйснювати вiдповiдно до адмiнiстративного подiлу системи керування економiчним об’єктом. При такiй декомпозицiї видiляють: керування технiчною пiдготовкою виробництва , технiко-економiчне планування, оперативне керування виробництвом i т. iн. Також систему можна подiляти за функцiями , якi виконуються (облiк , контроль, планування i т.п.), i за ресурсами (матерiальнi, трудовi, основнi засоби, готова продукцiя, грошовi).
1.Функцiональнi (елементи-компоненти, функцiї , задачi , процедури, iнформацiйнi зв’язки)
2.Технiчнi (елементи-пристрої, компоненти, комплекси; зв’язки - лiнiї та канали зв’язку ).
3.Органiзацiйнi (елементи - колективи людей та окремi виконавцi; зв’язки - iнформацiйнi, спiвпiдпорядкування та взаємодiї).
4.Програмнi (елементи - програмнi модулi та вироби; зв’язки-керуючи).
5.Iнформацiйнi (елементи - форми iснування та подання iнформацiї в системi; зв’язки - операцiї перетворення iнформацiї в системi).
6. Алгоритмiчнi (елементи - алгоритми; зв’язки - iнформацiйнi).
7.Документальнi(елементи - неподiльнi складовi i документи IC; зв’язки -взаємодiї, входження i спiвпiдпорядкування).
Надiйнiсть та ефективнiсть iнформацiйних систем
Надiйнiсть iнформацiйної системи - це її властивiсть зберiгати в часi в встановлених межах значення всiх параметрiв, якi характеризують здатнiсть системи виконувати потрiбнi функцiї в заданих режимах i умовах експлуатацiї.Надiйнiсть iнформацiйної системи має властивостi безвiдмовностi, ремонтопридатностi, а iнколи й довговiчностi.
Рiвень надiйностi iнформацiйної системи залежить вiд таких факторiв:
1)складу та рiвня надiйностi технiчних засобiв, їх взаємодiї та надiйної структури;
2)складу та рiвня надiйностi програмних засобiв, їх можливостей i взаємозв'язку в структурi програмного забезпечення iнформацiйної системи;
3)раціонального розподілу задач, які розв'язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом;
4)рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;
5)режимів, параметрів і організаційних форм технічної експлуатації комплексу технічних засобів;
6)ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);
7)ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;
8)реальних умов функціонування інформаційної системи.
Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.
1. Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації керування
Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень, експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків економічної ефективності.
Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:
установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по окремим управлінським роботам;
виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного автоматизацією на конкретному підприємстві;
визначити припустимий обcяг капітальних вкладень у систему автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;
розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з установленими нормативами по відповідній галузі;
виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження автоматизованої системи на кожному об'єкті;
2. Критерії ефективності
Для оцінки економічної ефективності великих систем, у тому числі підприємств, міністерств, необхідні критерії ефективності. Критерії – це конкретні значення на шкалах оцінок, що у свою чергу можна розглядати як властивості систем. А властивостей у кожної системи може бути безкінечна безліч. Чим повніше ми хочемо оцінити систему, тим більше властивостей її варто врахувати. Такий підхід передбачає «конструювання» критеріїв. Правомірно говорити про «критерій вибору критеріїв».
Проводячи декомпозицію системи, варто проводити декомпозицію критеріїв, тобто будувати ієрархічне дерево критеріїв, зв'язок між якими повинен відповідати визначеним правилам.
Теорія синтезу й аналізу критеріїв ефективності ще не розроблена. Загальнометодологічний підхід відсутній, і вибір критеріїв улаштовується дотепер різними або евристичними розуміннями.
До першої групи критеріїв ефективності, що пропонувалися, можна віднести критерії, що представляють собою відношення: у чисельнику - прибуток, у знаменнику – ті або інші витрати.
Ці критерії найбільш наочні, розрахунки з їхньою допомогою менш трудомісткі, досить добре асоціюються з економічною ефективністю АСУ.
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Сутність АСКП і її завдання.
Автоматизована система керування (АСК) включає людську ланку в якості своєї органічної складової частини. Такі системи ще називають людино-машинними системами. У цих системах люди займаються постановкою і коректуванням цілей і критеріїв керування (вони можуть змінюватися при зміні умов); вносять творчі елементи в пошук найкращих шляхів досягнення цілей (змінюють застосовувану технологію або організацію); остаточно відбирають або приймають рішення з усієї сукупності виробляємих системою рішень і додають їм юридичну чинність; забезпечують систему такою первинною інформацією, збір котрої неможливо або нераціонально цілком автоматизувати.
Автоматизована система керування виробничим об'єднанням або підприємством (АСКП) базується на застосуванні електронних обчислювальних машин, периферійної й організаційної техніки, а також економіко-математичних методів для вирішення основних завдань керування виробничо-господарською й іншою діяльністю на всіх рівнях: ділянці, цеху, відділі і службі, виробничій одиниці і керівництві в цілому, тобто директораті. Сюди ж відноситься вирішення ряду завдань, зв'язаних із керуванням громадськими організаціями даного об'єднання або підприємства. АСКП призначена для організаційного й адміністративного керування цим виробничим об'єднанням