В мережевому графі детально чи укрупнено показано, що, в якій послідовності, коли, за який час, для чого необхідно виконати, щоб забезпечити закінчення всіх робіт не пізніше заданого, директивного терміну.

Аналізуючи мережевий граф можна виділити його головні елементи: події і роботи. Подія – це стан, момент досягнення проміжної або кінцевої цілі розробки. Подія має протяжність в часі. Робота – це розтягнений в часі процес, необхідний для здійснення події. Кожна робота має попередню подію і закінчується визначеною подією. На мережевих графіках подія відображається колом, а робота – стрілкою.

До основних параметрів мережевого графа відносяться: критичний шлях, резерви часу подій і резерви часу робіт. Ці параметри є вихідними для одержання ряду додаткових характеристик, а також для аналізу мережі чи для аналізу складеного плану розробки.

Резерв часу події – це такий проміжок часу, на який може бути відкладене здійснення цієї події без порушення термінів завершення розробки вцілому.

Резерви часу існують в мережевому графі в усіх випадках, коли існує більш ніж один шлях різної тривалості.

Резерв часу події R визначається як різниця між пізнім Tп і раннім Тр термінами завершення події за формулою

R=Tп–Тр (6.11)

Найбільш пізній з допустимих термінів Tп – це такий термін здійснення події, перевищення якого викличе аналогічну затримку завершальної події. Іншими словами, якщо подія наступила в момент Tп, вона потрапила в критичну зону і наступні за нею роботи повинні знаходитись під таким же контролем, як і роботи критичного шляху.

Тпі=t(Lmax(I – i)) (6.12)

де І - вихідна подія.

Найбільш ранній з можливих термінів здійснення події Тр - це термін, необхідний для виконання всіх робіт, що передують цій події. Цей час знаходиться шляхом вибору максимального значення із тривалості всіх шляхів, що приводять до даної події.

Трі=t(Lmax(I – С)), (6.13)

де С - заключна подія.

6.3.1 Побудова мережевого графа

Порядок побудови сіткових графіків визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Сіткові графіки тільки відображають існуючу або проектовану черговість і взаємозв’язок виконання робіт.

По кожній роботі необхідно враховувати:–

які роботи повинні бути завершені раніше, ніж почнеться дана робота;–

які роботи можуть початись після завершення даної роботи;–

які інші роботи повинні виконуватись одночасно з виконанням даної роботи.

Всі вихідні дані для розробки сіткового графіку представлені в таблиці подій 2 і таблиці робіт 3.

Таблиця 2 - Перелік подій мережевого графа

№ | Подія

1 | 2

0 | Отримання завдання на магістерську роботу

1 | Ознайомлення з завданням магістерської роботи

2 | Пошук технічної літератури

3 | Ознайомлення з технічною літературою

4 | Аналіз підібраного матеріалу

5 | Ознайомлення з сучасними програмами збору інформації

6 | Розгляд методів розв`язку задачі

7 | Ознайомлення з програмними засобами, що дозволяють реалізувати дану задачу

8 | Створення алгоритму роботи програми

9 | Створення загальної блок-схеми програми

1 | 2

10 | Вибір програмного середовища і бази даних для реалізації завдання

11 | Розробка бази даних

12 | Написання програмних модулів

13 | Тестування окремих модулів програми

14 | Виправлення помилок

15 | Об’єднання модулів програми в єдину систему

16 | Відладка програми

17 | Тестування програми

18 | Виправлення помилок

19 | Аналіз отриманих результатів

20 | Написання пояснювальної записки

21 | Завершення роботи

В таблиці 3 представлено види робіт та їх тривалості.

Таблиця 3— Види робіт та їх тривалість

№-№ | Роботи | Тривалість

1 | 2 | 3

0-1 | Отримання завдання на магістерську роботу | 1

1-2 | Ознайомлення з завданням магістерської роботи | 3

2-3 | Пошук технічної літератури | 4

3-4 | Ознайомлення з технічною літературою | 3

4-6 | Розробка концепції методу розв’язку | 6

3-5 | Огляд з сучасних програм збору інформації | 4

5-6 | Аналіз сучасних програм збору інформації | 3

6-7 | Огляд і аналіз методів розв`язку задачі | 4

7-10 | Аналіз програмних засобів, що дозволяють реалізувати дану задачу | 5

7-8 | Розробка алгоритму роботи програми | 7

8-9 | Розробка загальної блок-схеми програми | 2

9-10 | Аналіз алгоритму роботи і блок-схеми програми | 3

10-11 | Проектування бази даних | 5

11-13 | Аналіз і коректування бази даних | 2

10-12 | Проектування модулів | 24

12-13 | Аналіз модулів | 8

13-14 | Тестування окремих модулів програми | 6

14-15 | Аналіз тестування | 2

15-17 | Об’єднання модулів програми в єдину систему | 3

14-16 | Огляд і аналіз об’єднаних модулів | 4

16-17 | Відладка програми, тестування | 2

17-18 | Виправлення помилок | 4

18-19 | Коректування недоліків | 2

19-20 | Оформлення пояснювальної записки | 18

20-21 | Завершення роботи | 2

6.4 Розрахунок параметрів мережевого графа

Для отриманого мережевого графа знаходимо критичний шлях і розраховуємо ранній час, пізній час і резерв часу подій.

Оскільки в нашому випадку мережевий граф має розгалужені ділянки, тому для знаходження критичного шляху знайдемо максимальні тривалості процесів на розгалужених ділянках:

L0-1-2-3-4-6-7-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 70 (днів),

L0-1-2-3-5-6-7-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 68 (днів),

L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 77 (днів),

L0-1-2-3-4-6-7-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 95 (днів),

L0-1-2-3-4-6-7-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 71 (день),

L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 75 (дні),

L0-1-2-3-5-6-7-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 93 (день),

L0-1-2-3-5-6-7-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 69(днів),

L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 102 (дні),

L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 78 (днів),

L0-1-2-3-4-6-7-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 96 (днів),

L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 100 (днів),

L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 103 (дні),

L0-1-2-3-5-6-7-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 94 (дні),

L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 76 (дні),

L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 101 (днів),

Отже, критичний шлях буде рівний: 103 дні.

Дані розрахунків часу подій приведені в таблиці 20.

З таблиці 4 видно, що деякі події мають нульовий резерв
часу, тобто