Нагадаємо, що традиційний тест являє собою метод діагнос-тичної оцінки учня, в якому всі відповідають на одні й ті ж завдан-ня, в однаковий час, в однакових умовах із однаковою оцінкою.

При такій орієнтації задачі визначення точного обсягу й струк-тури освоєного навчального матеріалу відступають на задній план. У тест відбирають таку мінімально достатню кількість завдань, яка дозволяє порівняно точно визначити не "хто що знає", а "хто знає більше". Тут висновок добудовується рейтингом: завдання => відповіді => висновки про знання => рейтинг, що розуміється як висновок про місце чи ранг випробуваного.

Інтегрованим можна назвати тест, який складається із системи завдань, що відповідають вимогам інтегрованого змісту, тестової форми, які збільшують складність завдань, націлені на узагальнену підсумкову діагностику підготовленості. Діагностика проводиться за допомогою таких завдань, правильні відповіді на які вимагають інтегрованих (узагальнених, явно взаємозалежних) знань з двох і більше навчальних дисциплін. Створення таких естів дається тільки тим викладачам, які володіють знаннями ряду навчальних дисциплін, розуміють важливу роль міжпредметних зв'язків у навчанні, здатні створювати завдання, правильні відповіді на які потребують знань різних дисциплін і вмінь застосовував такі знання. Перевага інтегрованих тестів перед гетерогенними полягає в більшій змістовній інформативності кожного завдання й у малій кількості самих завдань. Методика створення інтегрованих тестів подібна до методики створення традиційних тестів, за винятком роботи з визначення змісту завдань. Для створення змістовних інтегрованих тестів використання експертних методів є обов'язковим. Це пов'язано з тим, що тільки експерти можуть визначити адекватність змісту завдань меті тесту. Але насамперед самим експертам важливо буде визначитися з цілями утворення і вивчення тих чи інших освітніх програм, а потім і домовитися між собю з принципових питань, залишивши для експертизи лише варіації в розумінні ступеня значимості окремих елементів у загальній структурі підготовленості.

1.3. Адаптивні тести

Доцільність адаптивного контролю випливає з необхідності раціоналізації традиційного тестування.

Кожен викладач розуміє, що добре підготовленому учню немає необхідності давати легкі завдання, тому що занадто висока ймовірність правильного рішення. До того ж легкі матеріали не володіють помітним потенціалом розвитку. Аналогічно, через високу вірогідність неправильного рішення нема рації давати важкі завдання слабкому учню. Відомо, що важкі й дуже важкі завдання знижують навчальну мотивацію багатьох учнів. Потрібно було знайти порівняння в одній шкалі для міри складності завдань і ліри рівня знань. Ця міра була знайдена в теорії педагогічних вимінів. Датський математик Г.Раш назвав цю міру словом илогіт" [11]. Після появи комп'ютерів вона лягла в основу методики адаптивного контролю знань, де використовуються способи регулювання

складності й кількості пропонованих завдань залежно від відповіді учнів. При успішній відповіді наступне завдання комп'ютер підбирає більш важким, при неуспішному - легшим. Зрозуміло, цей алгоритм вимагає попереднього випробування всіх завдань, визначення їх міри складності, а також створення банку завдань і спеціальної програми. Використання завдань, що відповідають рівню підготовленості, істотно підвищує точність вимірів і мінімізує час індивідуального тестування до 5-10 хвилин. Адап-тивне тестування дозволяє забезпечити комп'ютерну видачу завдань на оптимальному, приблизно 50%-му рівні ймовірності правильної відповіді для кожного учня.

Нині у світі відомо три варіанти адаптивного тестування. Перший називається пірамідальним тестуванням. При відсутності попередніх оцінок усім дається завдання середньої складності й уже потім, залежно від відповіді, кожному дається завдання легше чи важче. Другий варіант - flexilevel-контроль - починається з рівня складності, який сам обирає той, хто проходить тестування, з поступовим наближенням до реального рівня знань. Третій варіант - stradaptive (від англ. Stratified adaptive), коли тестування проводиться за допомогою банку завдань, розділених за рівнями складності. При правильній відповіді наступне завдання береться з верхнього рівня, при неправильному - з нижнього. Таким чином, адаптивний тест являє собою варіант автоматизованої системи тестування із заздалегідь відомими параметрами складності й здатністю кожного завдання, що диференціює. Ця система створена у вигляді комп'ютерного банку завдань, упорядкованих відповідно до характеристик, які нас цікавлять.

Критеріально-орієнтовані тести

Якщо головним завданням є прагнення з'ясувати, які елементи змісту навчальної дисципліни засвоєні, то це випадок предметно-педагогічного підходу до інтерпретації результатів тестування. При цьому визначається: що з головної сукупності завдань випробу-ваний знає і чого не знає. Інтерпретація результатів ведеться педагогами мовою навчальної дисципліни. Висновок вибудовується вздовж логічного ланцюжка: зміст навчальної дисципліни => головна сукупність завдання для виміру знань => тест як вибірка завдань із цієї сукупності, відповіді => ймовірнісний висновок про знання навчальної дисципліни. При орієнтації на такі тести потрібна велика кількість завдань і досить повне визначення змісту дослі-джуваної дисципліни. Другий вид тестів пов'язаний з орієнтацією на такі конкретні цілі й завдання, як перевірка рівня засвоєння порівняно короткого переліку необхідних знань, умінь і навичок, що виступають як заданий чи стандарт критерію засвоєння. На-приклад, для атестації випускників дистанційних курсів важливо мати такі завдання, які дозволяють робити висновок про мінімально припустиму їх компетентність. При перевірці мінімально припустимого рівня знань зміст завдань має принципово полегшений характер. Оскільки такі завдання повинні виконувати всі випускники, допущені системою до атестації, то важко говорити про тести як метод об'єктивного й ефективного виміру різного рівня підготовленості в строгому контексті поняття "тест". У такому випадку говориться про тести з критеріально-орієнтованою інтерпретацією результатів. Висновок вибудовується вздовж логічного