Комп'ютери не можуть і не повинні управляти процесом навчання. Комп'ютери повинні використовуватися для того, щоб допомогти учням придбати знання.

ВИСНОВОК

Під час виконання дипломної роботи були проаналізовані основні теоретичні та сучасні методи побудови та наповнення бази знань. Також було розглянуто методи отримання та структуризації знань. Приведені приклади використання таких методів у системах дистанційного навчання та системах створення баз знань. Показано актуальність адаптивних систем дистанційного навчання, які використовують бази знань, в процесі дистанційного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Базы знаний интеллектуальных систем/ Т. А. Гаврилова, В. Ф. Хорошевский – СПб: Питер, 2000. – 384 с.: ил.

Хорошевский В. Ф., 1993. Управление проэктами в инткллектуальной системе PIES Workbench // Изв. РАН Серия «Техническая кибернетика». №5 с. 71-98.

Ковригин О. В., Перфильев К. Г., 1988. Гибридные средства представления знаний в системе СПЭИС // Всесоюзная конференция по искусственному интеллекту: тез. Докл. Т. 2. Переславль-Залесский. С. 490-494

Скрэгг Г. 1983. Семантические сети как модели памяти // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 12. М.: Радуга. С. 228-271

Цейтин Г. С., 1985. Программирование на ассоциативных сетях // ЭВМ в проэктировании и производстве. Вып. 2. Л.: Машиностроение. С. 16-48

Минский М.: 1979. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия.\

Шенк Р., Хантер Л., 1987. Познать механизмы мышления // Реальность и прогнозы искусственного интеллекта. М. Мир.

Стрельников. Ю. Н., Борисов Н. А., 1997 Разработка экспертных систем средствами инструментальной оболочки в среде MS Windows. Тверь, ТГТУ.

Уэно Х., Исидзука М. (ред.), 1989. Представление и использование знаний. М.: Мир.

Поспелов Д. А., 1989. Моделирование рассуждений. Опыт анализа мыслительних актов. М.: Радио и связь.

Франселла Ф., Баннистер Д., 1987. Новый метод исследования личности: руководство по репертуарным личностным методикам // Пер с английского. М.: Прогресс.