РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Вимоги безпеки під час експлуатації ПК

В сучасних умовах електронно-обчислювальну техніку широко шстосовують в усіх галузях народного господарства, а окремі види робіт взагалі неможливо виконувати без використання ЕОМ (наукові дослідження, робота з текстами, зображеннями, керування технологічними процесами, банківська сфера та сучасні офіси, засоби «в'язку, електронна пошта, передавання даних через світові електронні мережі - іпіегпеї, сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування тощо).
Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) складаються з системного блоку, систем уведення інформації (клавіатура, сканер) і виведення її (монітор, принтер). Найбільшу кількість інформації оператор отримує з монітора. Розрізняють монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), рідких кристалів і плазмові. В ЕПТ енергія електронів, які випромінює катод, перетворюється на світлову енергію за допомогою шару люмінесцентного матеріалу, нанесеного на внутрішню поверхню колби РЛТ.
У рідкокристалічних дисплеях (РКД) світло заломлюється в рідких кристалах. У плазмових моніторах (дисплей - ПД) використовують тонкий шар газу (неону або аргону), що іонізується електричним струмом.
Монітори на основі ЕПТ генерують електромагнітні поля. Рентгенівське випромінювання виникає всередині колби ЕПТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрану. Енергія цих фотонів обмежена потенціалом розгону.
Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового та інфрачервоного діапазонів.
Джерелами шуму на робочих місцях є друкуючі пристрої (матричні іа струменеві принтери), сканери, дисководи. Рівні шуму можуть досягати 56-76 дБА, а при роботі друкуючого устаткування - 82 дБА.
Для операторів і користувачів ПЕОМ характерне значне зорове навантаження. Час спостереження за Інформацією на моніторі гіановить від 14 - 90% робочого часу. Тому може виникнути астенопія. (имптоми астенопії: пелена перед очима, двоїння, блимання, мідчуття втоми очей, підвищення температури, почервоніння, біль в очах, головний біль, можливе виникнення катаракти. На зорову втому скаржаться 47% користувачів ПЕОМ, які працюють безперервно менше ЗО хв., і 66% користувачів, які працюють понад ЗО хв.
У 80% працівників при напруженій зоровій роботі помічається прогресуюче зниження працездатності, що настає через 45-60 хв. і поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової системи, підвищення артеріального тиску.
У користувачів ПЕОМ вимушена робоча поза і виконання дрібних рухів призводять до кістково-м'язового дискомфорту (відчуваються біль у кістках, скутість м'язів, втома, судоми, оніміння та тремтіння рук). Перелічені симптоми локалізуються в різних частинах тіла (шиї, плечах, руках) і виникають з різною частотою (щодня, епізодично, рідко). Можуть виникати і психічні порушення - тривога, дратівливість, пригніченість. Дуже часто спостерігаються безсоння і втрата апетиту; психосоматичні симптоми (серцебиття, біль у грудях, порушення нижнього відділу шлунково-кишкового тракту).
Вимоги до організації робочих місць
В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3.2007-9. У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.
Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті -під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні її межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, ніким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за иідстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.
Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° «перед до 5° назад.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.
Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, пенаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.
Екран